Ухвала

від 18.12.2024 по справі 757/59548/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59548/24-к

пр. 1-кс-50439/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000001151,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №12024000000001151 від 17.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор вказує, що у ході проведення досудового розслідування отримані дані щодо запровадження групою осіб протиправного механізму спрямованого на привласнення майна установи Національної академії наук України під час реалізації інвестиційного договору з будівництва житлових будинків на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Козельницька,4.

Так встановлено, що у відповідності до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», НАН України наділена правом управління своєю діяльністю, володіє, користується і розпоряджається майном, що перебуває у державній власності та належить їй на правах господарського відання, відповідно до законодавства і Статуту НАН України. За ч.5 ст. 7 вказаного Закону землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються науковими установами відповідно до земельного законодавства, земельні ділянки передаються державним і комунальним науковим установам у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, і не можуть бути вилучені (припинено право постійного користування земельною ділянкою) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування без згоди власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи Президії Національної академії наук України або національних галузевих академій наук.

У відповідності до ст. 5 ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності НАН України» відчуження нерухомого майна Національної академії наук України і організацій, що віднесені до її відання, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У відповідності до Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 6 червня 2007 року № 803, відчуження нерухомого майна можливе лише за умови додаткового погодження з Фондом державного майна.

У відповідності до постанови Бюро Президії НАН України від 27.10.2017 № 280 «Про будівництво (реконструкцію) житла та інших об`єктів нерухомості в НАН України», науковим установам і підприємствам Академії рекомендовано вирішувати питання забезпечення житлом своїх працівників шляхом будівництва житла та інших об`єктів на можливих для забудови земельних ділянках із залученням суб`єктів господарювання приватного сектору економіки на підставі інвестиційних договорів. При цьому умови будівництва житла та інших об`єктів, укладання таких договорів установи і підприємства НАН України мають погоджувати з Президією НАН України.

Так, встановлено, що на підставі Постанови Бюро Президії НАН України від 27.10.2017 №280 та від 04.07.2018 №214 директором ДУ «Інститутом регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього» (далі по тексту Інститут) ОСОБА_4 укладено з ПАТ «Холдингова компанія «Еко-Дім» (далі по тексту Інвестор) договір від 26.07.2018 №2-18.

Предметом зазначеного договору є будівництво житлових будинків на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні Інституту.

Постановою Бюро Президії НАН України від 04.07.2018 № 214 погоджено пропозицію Державної установи «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» (далі - Інститут) щодо будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом на частині земельної ділянки площею 0,77 га по АДРЕСА_1 , зокрема визначено такі умови:

- частка житла інституту має становити не менше 13% від загальної площі житлових та нежитлових приміщень в обєкті у вигляді квартир;

- загальна площа квартир має бути не менша 1954,00 кв.м.;

- належні Інституту квартири мають бути із внутрішнім оздобленням та устаткуванням;

- окрім житла Інститут має отримати 10 місць для зберігання транспортних засобів;

- ринкова вартість майна, яке отримає Інститут, мас бути не меншою ринкової вартості відведеної для будівництва земельної ділянки, визначеної за результатами незалежної оцінки на дату передачі майна.

На підставі вищевказаної постанови між Інститутом та Інвестором укладено договір від 26.07.2018 №2-18, умовами якого визначено, зокрема, що:

- орієнтовна площа земельної ділянки під будівництво Об?єкта - 0,7686 га.;

- Інститут отримує квартири, загальна площа яких становить 13% від загальної площі житлових та нежитлових приміщень в Об?єкті, але не менше ніж 1954,0 квм та 10 місць для зберігання транспортних засобів;

- ринкова вартість майна, яке отримує Інститут не може бути нижчою за ринкову вартість земельної ділянки, що визначена за експертною оцінкою, яка надавалася для затвердження умов цього договору НАН України

- 30% квартир від частки Інституту Інвестор мас передати з власного житлового фонду протягом 45 днів після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- протягом 30 календарних днів після затверджених проектної документації сторони підписують додаткову угоду про порядок розрахунків та Протокол розподілу площ в Об?єкті;

- загальний строк проведення будівельних робіт від для отримання дозвільних документів до прийняття Об?єкта в експлуатацію не може перевишувати 3-х років;

- строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за договором.

За результатами аналізу наданих сторонами Договору та НАН України документів встановлено, що Інститут без погодження з НАН України вчинив ряд правочинів та уклав 5 додаткових угод до Договору, якими, зокрема, змінив погоджені постановою Бюро Президії НАН України від 04.07.2018 № 214 істотні умови, а саме:

- в 2018 році без погодження з НАН України Інститутом здійснено поділ земельної ділянки із кадастровим номером 4610136800:01:001:0010 площею 3,26 га на дві земельних ділянки, одна із яких виділена під забудову, а інша для потреб діяльності Інституту, а саме: 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га. та 4610136800:01:001:0018 площею 1,4175 га.

- додатковою угодою №2 від 09.09.2020 виключено умову договору (п.5.1.2.) щодо зобов`язання інвестора передати Інституту 30% житла від належної Інституту частки в об`єктах власного житлового фонду, що призвело до відстрочення отримання Інститутом відповідної частки квартир, яка мала б бути отримана Інститутом в липні 2021 року та більш ніж на два роки збільшило усі строки виконання етапів договору;

- додатковою угодою №3-2021р. сторони договору збільшили площу земельної ділянки, на якій передбачається реалізація проекту будівництва з 0,7686 га до 1,8425 га (тобто на 1,0739 га) без збільшення частки Інституту в новоствореному об`єкті нерухомого майна та врахування в ній вартості додаткової площі вказаної ділянки на якій передбачається здійснення Інвестором впорядкування території, прокладка інженерних і транспортних комунікацій, пішохідних зв`язків, озеленення й освітлення вулиць пов`язане та є частиною реалізації проекту будівництва, тому додаткова частина земельної ділянки охоплюється поняттям «відведена для будівництва земельна ділянка». Відтак вартість зазначеної частини земельної ділянки має враховуватися в частці Інституту;

- додатковою угодою №4 від 21.04.2023 внесено зміни до інвестиційного договору, які погіршили умови щодо внутрішнього облаштування квартир, які передаються Інституту, зокрема виключено ряд сантехнічного обладнання;

- додатковою угодою №5 від 11.01.2024 з терміну «площа нежитлових приміщень в об`єкті» виключена площа машиномісць у підземному паркінгу (850 кв.м.), що зумовило зменшення частки Інституту (13%) на 110,5 кв.м. житла, змінено строки виконання етапів договору та загальний строк будівництва;

- 25.08.2020 Актом приймання-передачі Інститутом передано Інвестору будівельний майданчик, що знаходиться на земельній ділянці площею 1,8425 га., а не 0,7686 га., як це передбачено Договором № 2-18.

- підписано акт розподілу площ від 01.07.2024 передбачає передачу Інституту 35 квартир загальною площею 2077,44 кв. м. та 10 машиномість, що складає 13,125 від загальної площі майна зазначеного в акті розподілу, однак відсутнє обґрунтування та посилання на основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва та підстави такого розподілу.

За вказаних обставин, а також враховуючи ті факти, що Інститут ще у 2018р. здійснив поділ земельної ділянки та створив земельну ділянку під будівництво із кадастровим номером 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га. а не 0,7686 га, як це передбачено Договором, здійснив в 2020р. передачу Інвестору будівельного майданчика - фактично земельної ділянки із кадастровим номером 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га. а не 0,7686 га. та те, що фактично у 2020 році Виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови та обмеження Об`єкта будівництва на земельній ділянці площею 1,8425 га., а не 0,7686 га. (Додаткова угода №3 до Договору, якою збільшено площу земельної ділянки під забудову підписана лише у 2021р.), то можна дійти висновку, що у Інституту та Інвестора намір, незаконно забудувати більшу площу земельної ділянки, а ніж та що зазначена Договором та погоджена постановою Бюро Президії НАН виник ще у 2018 році під час узгодження умов майбутнього Договору.

Тому, з метою зменшення частки Інституту в новозбудованому об`єкті, шляхом зазначення в договорі меншої площі земельної ділянки виділеної під забудову, що прямо пропорційно впливає на частку Інституту, посадові особи Інституту та Інвестори, навмисно зазначили неправдиві відомості про площу земельної ділянки, яку Інститут надав під будівництво та таким чином зменшили частку Інститут у новозбудованому об`єкті нерухомого майна, чим вчинили розтрату земельної ділянки площею 1,0739 га та спричинили Державі в особі Львівської територіальної громади та ДУ «Інститутом регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього» матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

10.12.2024 слідчим у кримінальному провадженні, враховуючи, те що земельна ділянка із кадастровим номером 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га., є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, а об`єкти завершеного та незавершеного будівництва, що ній збудовані та відомості, щодо площі та форми земельної ділянки, які містяться у відомостях Державного реєстру речових прав, містять в собі та є відомостями, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування та відповідно мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, винесено постанову про визнання земельної ділянки 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га. речовим доказом та відповідає критеріям визначеним статтею 98 Кримінально процесуального кодексу України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка № 407505577 від 11.122024) земельна ділянка із кадастровим номером 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га. на праві власності належить державі в особі Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022562) та перебуває у користуванні Державної установи «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього Національної академії наук України» (ЄДРПОУ 05539979).

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

До суду надійшла заява слідчий ОСОБА_5 про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 від 10.12.2024 майно на арешті якого наполягає прокурор визнано речовими доказами.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000001151 - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав, заборони їх відчуження органами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, у тому числі особами, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції держаної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно, в тому числі щодо укладання будь-яких договорів купівлі-продажу, оренди, іпотеки щодо земельної ділянки із кадастровим номером 4610136800:01:001:0019 площею 1,8425 га., яка на праві власності належить Державі Україна в особі Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022562) та перебуває у користуванні Державної установи «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього Національної академії наук України» (ЄДРПОУ 05539979).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1