Рішення

від 17.09.2024 по справі 496/8051/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8051/23

Провадження № 2/496/1195/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Дягилева В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський відділ держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 136310 грн 76 к.; неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 14806 грн 80 к. по виконавчому провадженню №62293333.

Свої вимоги мотивує тим, що 11.01.2008 року сторони уклали шлюб, який зареєстровано Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області за актовим записом №09. На підставі рішення Біляївського районного суду від 11.12.2017 року по справі №496/4141/17 даний шлюб було розірвано. Від шлюбу вони мають двох доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають разом із позивачкою та знаходяться на повному її утриманні. На підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 20 січня 2020 року по справі 496/3681/19 відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання їх доньок у розмірі 1/3 частки з усіх видів свого заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 20.09.2021 року і до досягнення старшою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на поточну дату відповідач матеріальної допомоги на утримання доньок не надає. Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 62293333 по примусовому виконанню виконавчого листа №496/3681/19, виданого 20.01.2020 року. Однак, відповідач тривалий час офіційно не працює і будь-якої матеріальної допомоги на утримання доньок не надає. Внаслідок невиконання відповідачем рішення Біляївського районного суду Одеської області від 20 січня 2020 року по справі 496/3681/19 за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх доньок, яка за період з 20.09.2021 року по 01.07.2022 рік становить 90850 грн 76 к та з 01.07.2022 року по 01.09.2023 рік складає 45360 грн., всього заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх доньок складає 136210 грн 76 к. У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свої обов`язки зі сплати аліментів, позивачка просить стягнути неустойка за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньок за період з липня 2022 року по вересень 2023 року, яка складає 14806 грн 80 к.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розглянути у її відсутність та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги заяву позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року було розірвано. (а.с. 13)

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 06.03.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції в Одеській області (а.с. 9) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 09.06.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.10).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 20 січня 2020 року по справі 496/3681/19 стягнуто з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання їх доньок у розмірі 1/3 частки з усіх видів свого заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, а саме з 20.09.2021 року і до досягнення старшою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 12)

17.03.2020 року на підставі вказаного рішення суду позивачкою було отримано виконавчий лист. (а.с . 11)

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, виконавче провадження №62293333, складеного головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.09.2023 року за період з липня 2022 року по серпень 2023 року заборгованість складає 136210 грн 76 к. (а.с. 14-16)

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів суд дійшов наступного.

Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначається ст. ст. 79-91, 194-197 Сімейного кодексу України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника.

Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець, у разі надходження виконавчого документа, повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ у перше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.

Спір щодо розміру заборгованості (не спір про стягнення заборгованості) із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 447 ЦПК).

Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувались у зв`язку з розшуком платника аліментів, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. (ч.ч. 2, 4 ст. 194 СК України).

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору - судом (ч. 4 ст. 195 СК України).

Виходячи зі змісту вищенаведених законодавчих норм, спір щодо розміру заборгованості за аліментами виникає між стороною виконавчого провадження (стягувачем та/чи боржником) і державним виконавцем, до компетенції якого законодавець відніс обчислення розміру заборгованості за аліментами.

Стягнення заборгованості за аліментами за рішенням суду сімейне законодавство (ч. 3 ст. 194 СК України) передбачає лише у випадку відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника (ст. 187 СК України).

У даному випадку стягнення аліментів на утримання дітей відбувалося за судовим рішенням (рішення Біляївського районного суду Одеської області №496/3681/19 від 20.01.2020 року).

Таким чином, для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються за судовим рішенням, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за судовим рішенням про стягнення аліментів.

В рамках даної справи заявлені вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не про обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів. Дії державного виконавця, пов`язані із обчисленням розміру заборгованості із сплати аліментів та складенням відповідного розрахунку, в рамках даної справи не оскаржені.

Виходячи з наведених положень сімейного законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» у контексті обставин даної справи, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам за вказаний період, обчисленої згідно з розрахунком державного виконавця, розмір якої на час ухвалення цього рішення не оспорений ні стягувачем, ні боржником у порядку, встановленому законом, не може бути прийнятий судом в якості підстав для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим судовим рішенням. Адже права стягувача аліментів є захищеними в силу закону, оскільки виконавчий лист, який видано на підставі судового рішення, є виконавчим документом, перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби і обчислена державним виконавцем заборгованість підлягає стягненню у рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів, по сплаті яких і виникла ця заборгованість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості по аліментах задоволенню не підлягають.

Щодо стягнути неустойка за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей, суд зазначає наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Із складеного позивачкою розрахунку вбачається, що сума неустойки за прострочення сплати аліментів за період з липня 2022 року по вересень 2023 року, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 14806 грн 80 к.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

р - (A1 х 1% х Q1)+(A2 х1% хQ2)+……….(An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованістю по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачкою в позовній заяві надано розрахунок суми неустойки з якого вбачається, що розмір пені за період з липня 2022 року по вересень 2023 року, становить 14806 грн 80 к., з яким суд погоджується.

Враховуючи, що сума неустойки (пені) за порушення відповідача аліментних зобов`язань становить 14806 грн 80 к., тобто не перевищує 100% заборгованості по даному аліментному зобов`язанню, суд прийшов до висновку про стягнення неустойки в межах наявної заборгованості по аліментам, як того просила позивачка, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по аліментах, судові витрати в цій частині слід залишити за позивачкою.

Оскільки відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивачка звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн 60 к.

Керуючись ст. ст. 180-182, 191, 194, 196 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Київський відділ держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 22.06.2005 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 14806 грн 80 к.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн 60 к.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2024 року.

Суддя Л.О. Пендюра