Ухвала

від 18.12.2024 по справі 497/2702/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.12.2024

Справа № 497/2702/24

Провадження № 2/497/963/24

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"18" грудня 2024 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом адвоката Хаджи Ірини Дмирівни - представника і в інтересах позивача ОСОБА_1 - до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та філії «Ізмаїльська дорожна експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого Акціонерного Товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про виділення частки майна у спільній частковій власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

07.11.2024рокупредставник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, який не відповідає вимогам ст.си.175-177 ЦПК України, згідно яких, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, та має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення цінипозову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодонаявності упозивача або іншоїособи оригіналівписьмових абоелектронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. 4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. 5. В разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. 6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Ціна позовувизначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовахпро визнанняправа власностіна майноабо йоговитребування -вартістю майна.. Позивач має додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. В разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. 2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. 3. В разі необхідності, до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. 4. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 5. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). 6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. 7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

А, відповідно до ст.95ч.5 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), - має зазначити про наявність в нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто, як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на об`єкт нерухомого майна, який підлягає грошовій оцінці.

В пунктах 15,16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно з ч.3ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У п.12, 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 №10 вказано у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Зазначений вищепозов невраховує усіхвимог,передбачених ЦПКУкраїни,а саме,

- відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, а саме відмова дежавного реєстратора;

- не вказані реєстраційний номер облікової картки кожного з відповідачів як платника податків або дата та рік народження (для фізичних осіб, - що позбавляє суд виконати обов`язкову вимогу ч.1ст.187 ЦПК України щодо отримання інформації про адресу реєстрації відповідача), а також відомості щодо наявності номера електронної пошти або номера телефону відповідачів, що є для позивача посильною можливістю та інформацію, яка надає суду змогу сповістити відповідача про надходження до суду позову до нього та про дату й час судового заідання;

- додані до позову копії письмових доказів - документів - не завірені належним чином, згідно ст.95ч.5ЦПК України;

- відсутня ціна позову;

- оскільки позов подано до кількох відповідачів - відсутній зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- не завірені належним чином копії документів, доданих до позову.

Таким чином, встановивши відсутність усіх вище перелічених складових для відкриття провадження, суд дійшов висновку, що позовна заява містить певні недоліки, які позивачем мають бути усунені для відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст.95,175,177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позов адвоката Хаджи Ірини Дмирівни - представника і в інтересах позивача ОСОБА_1 - до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та філії «Ізмаїльська дорожна експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого Акціонерного Товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про виділення частки майна у спільній частковій власності та визнання права власності.

Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали; в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення вказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова