Рішення

від 26.12.2024 по справі 501/4445/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26 грудня 2024 року Єдиний унікальний № 501/4445/24 Провадження № 2/501/1826/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2024 року м. Чорноморську

Іллічівський міський суд Одеської області

у складі: головуючого Тордія Е.Н., секретаря судового засідання Карпової Ю.А.

номер справи № 501/4445/24 провадження № 2/501/1826/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області позов

позивача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» до

відповідача: ОСОБА_1

предмет тапідстава позову :про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад правовідносин , позицій сторін.

25 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» ( Далі по тексту ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» ) звернулося до Іллічівського міського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 61747,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає , що 27 грудня 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 2534131223. Договір укладений в електронній формі.

Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику у розмірі 7000.00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальникповернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Строк позики (строк дії договору) 30 днів. Дата надання позики 27 грудня 2023 року. Дата повернення позики26 січня 2024 року.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за договором позики виконав та надав кредит в сумі 7000.00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, а тому виникла заборгованість із сплати суми позики у розмірі 7000.00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 52 325,00 грн.

З урахуваннямвикладеного,позивач просивсуд стягнутиз відповідачасуму заборгованостіза договоромпозики урозмірі 61747.40 грн. та стягнути понесені судові витрати, а саме: судовий у розмірі 2422,40 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Після отримання інформації щодо місця реєстрації відповідча ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 8 листопада 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 08 жовтня 2024 року.

Представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі,не заперечував проти винесення рішення в заочному проваджені.

Згідно інформаційної довідки від 7 листопада 2024 рок місце реєстрації відповідча ОСОБА_1 , відсутне.

Виклик відповідча в судове засідання здійснено через оголошення на веб сайті судового влади 11 листопада 2024 року , 18 грудня 2024 року, що відповідає положенням ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України.

Зі згоди позивача (представника) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд вважає можливим продовжити розгляд справи у відсутності позивача та відповідача, що відповідає положенням ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247Цивільного процесуальногокодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом.

27 грудня 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 2534131223. Договір укладений в електронній формі. Договір та правила надання споживчого кредиту складають єдиний договір.

Умовами договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику суму позики 7000.00 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок( банківську карту) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальникповернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою.

Строк позики (строк дії договору) 30 днів. Дата надання позики 27 грудня 2023 року. Дата повернення позики26 січня 2024 року.

У відповідності до п. 1.4, 1.4.1., 1.5., 1.5.1, Договору на період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,3 % (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», Правил акції ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» «Повторний кредит») від суми Позики за кожний день користування Позикою;

У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3. цього Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті. -У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,3 % на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ »ННОВА ФІНАНС», Правил акції ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»»Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка у розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування позикою з першого дня дії Договору.

Також, Товариством враховані встановлені законодавчі обмеження щодо денної процентної ставки, передбачені Законом України «Про споживче кредитування» із змінами внесеними Законом № 3498 від 22 листопада 2023 року , а також враховуючи користування позикою понад встановлений Договором строк, нарахування процентів за користування позикою здійснювалось за процентною ставкою в розмірі 2,5 % в день.

Позивач свої зобов`яза виконав перерахувавши прозичальнику 7000.00 грн., що підтверджується довідкою про перарування грошей.

Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики не виконав, отримані грошові кошти не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Станом на день звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 59 325,00 гривень з яких: -7 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; -52 325,00 гривень заборгованість за процентами (7 000 х 2,5% х 299); разом: 59 325,00 гривень, проценти нараховувалися по 21 жовтня 2024 року включно.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Положеннями ч.1ст.13,ч.2ст.264 Цивільного процесуальногокодексу України визначено,що судрозглядає справине інакшеяк зазверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 627Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору згідно ч. 1 ст. 628Цивільного кодексу України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексуУкраїни (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексуУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639Цивільного кодексуУкраїни, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів.

Згідно ст.12Закону України«Про електроннукомерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Із змісту ст. 526 Цивільного кодексуУкраїни вбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами за приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.

За кредитним договором у відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексуУкраїни , банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексуУкраїни процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним , згідно ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно правил ст. 610 Цивільного кодексуУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексуУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, виконання якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексуУкраїни передбачено,що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Між тим, за змістом ст. 599 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання, проведеного належним чином, припиняє його.

Відповідно до умов даного договору сума позики складає 7000.00 грн. Тип позики - кредит. Строк позики (строк дії договору) 30 днів. Дата надання позики27 грудня 2023 року. Дата повернення позики16 січня 2024 року.

У відповідності до п. 1.4 Договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору (30 днів), нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0.3% на день (109,5% річних) (з урахуванням програми Лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», від суми позики за кожний день користування позикою.

Процента ставка поза акційна ( базова) в день 2,99% на день ( 1091.35% річних фіксована.

Пунктом 1.7 даного Договору визначено, що позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку, вказаного в п. 1.2 (30 днів) та/або п. 1.3 (орієнтовний строк повернення позикина останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково) Договору.

Згідно анкети клієнта ОСОБА_1 подала заяву на отримання кредиту у розмірі 7000.00 грн. 27 грудня 2023 року шляхом перерахунку коштів на її банківську карту № НОМЕР_1 .

За Договором про надання послуг з приймання та переказу платежів укладеного між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» № 160523/1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 16 травня 2023 року, відповідно до копії квітанції до платіжної інструкції № 19718-1354-78672131 від 27 грудня 2023 року остання перерахувала 7000.00 грн. на карту видану АТ СЕНС БАНК ( поповнення картки).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України«Про електронну комерцію»одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Частинами 3, 4, 5, 6ст. 11 Закону України«Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.12,13 ст.11 Закону України«Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 205 Цивільного кодексу Українипередбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.5, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. /ч. 1, 2ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»/.

Згідност. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ч. 1ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1ст.1050 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 Цивільного кодексу Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1ст. 625 Цивільного кодексу Українивизначено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Розрахунку заборгованості за процентами, матеріали позовної заяви не містять, а тому суд позбавлений можливості перевірити розмір процентної ставки, що був застосований позивачем, а також період нарахування процентів.

Так, у розділі 4 договору «Пролонгація строку позики», зокрема, визначено, що позичальник має право продовжити строк (надалі - пролонгація) користування позикою. У випадку ініціювання позичальником прологації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації.

При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки, визначеної у пункті 1.1.5. цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.

Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Після кожного продовження строку позики, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата терміну дії договору позики на відповідну кількість календарних днів.

Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника.

Відповідно до ч. 4ст. 263 Цивільного процесуального кодексу Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписамиЦивільного кодексу Українимають різний зміст.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані устатті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зі огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Тобто, сторони визначивши строк кредитування у вказаному договорі погодили строк виконання зобов`язання.

Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 Цивільного кодексу України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першоїстатті 1048 Цивільного кодексуУкраїниі охоронна норма частини другоїстатті 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28).

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 Цивільного кодексу України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 Цивільного кодексу України) (див. пункти 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та пункти 6.206.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17).

Припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 Цивільного кодексу Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 Цивільного кодексу Україниправо позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється.

Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина другастатті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання.

Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно достатті 1048 Цивільного кодексу України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно достатті 1048 Цивільного кодексу Українипоза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Договором надання грошових коштів у позику № 2534131223 від 27 грудня 2023 року укладеним міст Сторонами визначений строк його дії, що становить 30 днів, і саме впродовж цього строку позивач ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» має право нараховувати відповідачу ОСОБА_1 передбачені вказаним договором відсотки.

Доказів того, що строк користування відповідачем позикою продовжувався, позивачем суду не надані в судовому засіданні не встановлено.

Суд звертає увагу, що законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх..

У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексуУкраїни боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога що стягнення відсотків, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України суду не заявлялась.

Виходячи із суми позики у розмірі 7000,00 гривень, узгодженої процентної ставки на період строку, визначеного п. 1.2 договору, у розмірі 2,99% /базова процентна ставка/ за день користування позикою, та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за відсотками згідно з Договором надання грошових коштів у позику становить 6279.00 гривень (7000.00 гривень х 2,99% х 30 днів).

Решта заявленої представником позивача суми заборгованості матеріалами справи не обгрунтована, суду не подано розрахунку заборгованості, який би з посиланням на умови договору підтверджував існування заборгованості відповідача за процентами у сумі 52325.00 грн.

Висновок суду.

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності надавши їм правову оцінку , суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 13279,00 грн.

Судові витрати.

Відповідно до ч 1, 2 ст.141 Цивільного процессуального кодексу Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача із відповідача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 284,76 грн.

Керуючись,ст.2,5,10-13,76-81,141,247,263-265,274-275,279,280,354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.11,205,512,514,526,610,612,625,627-628,1048-1050,1054 Цивільного кодексу України , Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»,ст. 3 ,1,12 Закону України«Про електроннукомерцію» суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,останнє відомемісце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ІННОВА ФІНАНС» ( ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9/ заборгованість за Договором позики № 2534131223 від 27 грудня 2023 року у розмірі 13279.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,останнє відомемісце проживанняза адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ІННОВА ФІНАНС» ( ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) судовий збір у розмірі 520.95 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий