СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/12660/24
пр. № 2/759/4327/24
10 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Хвостенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна»</a>, третя особа: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання трудових правовідносин припиненими та зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Вєста Украхна», третя особа: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація в якому просить: - визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Вєста Україна» припиненими, починаючи з 09.05.2024 року; -зобов`язати Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіцб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу «ТОВ «Вєста Україна» шляхом скасування відомостей про керівника юридичної особи - Городецька О.Л.; - судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Вєста Україна» та укладеної трудової угоди була призначена на посаду Генерального директора даного товарисства. 20.03.2024 року нею біло прийнято рішення звільнитись з займаної посади відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України. В той же час встановлено, що у зв`язку із агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробіництво з поштою росіїської федерації. Вказує, що нею вжито всіх заходів щодо повідомлення належним чином учасників ТОВ «Вєста Україна» про проведення позачергових зборів з питання звільнення генерального директора ОСОБА_1 з 09.05.2024 року.
Ухвалою суду від 21.06.2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Відзив на позов матеріали справи не містять.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на підставі протоколу № 8 загальних зборів ТОВ «Вєста Україна » від 28.09.2018 була призначена на посаду генерального директора ТОВ «Вєста Україна».
28.09.2018 р. укладено трудову угоду між позивачем та ТОВ «Вєста Україна».
20.03.2024 року позивачем ОСОБА_2 було направлено ТОВ «Вєста Україна» заяву про звільнення з посади генерального директора за власним бажанням, з 09.05.2024 року.
20.03.2024 року ОСОБА_1 видано наказ №1/20-3 «Про вжиття заходів для скликання позачергових зборів учасників товариства», в якому серед іншого поставлено питання про звільнення ОСОБА_3 з плосади генерального директора ТОВ «Вєста Україна».
На виконання вищевказаного наказу 20.03.2024 року позивачм підготовлено повідомлення про скликаннгя Загвальних зборів учасників ТОВ «Вєста Україна» №2/200324.
Проте, в той же час встановлено, що АТ «Укрпошта» у зв`язку з агресією з боку російської федерації припинила з останніми співробітництво.
21.03.2024 року генеральним директором ТОВ «Вєста Україна» та головним бухгалтером ТОВ «Вєста Україна» складено акт, відповідно до якого серед іншого учасники ТОВ «Вєста Україна» зареєстровані в російській федерації.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору.
Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю". загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Згідно частини 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).
Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію заяви про звільнення та наказ про проведення позачергових зборів учасників товариства.
Як зазначає позивач, загальні збори учасників товариства не відбулися, оскільки останні зареєстровані за адресами російської федерації.
Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Такого висновку за схожих обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 758/1861/18.
Отже, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи загальні збори учасників товариства щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади генерального директора за його власним бажанням на підставі поданої заяви не проведено, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань досі містяться відомості про позивача, як директора відповідача.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За правилами ст. 22 Кодексу законів про працю України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.
З приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є й право бути звільненим.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно норми частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що позивач подавав ТОВ «Ландрас-Агро», заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням та проведення позачергових зборів учасників, до компетенції яких належить розгляд питання про звільнення директора товариства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме визнання припиненими між сторонами трудових відносин у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора товариства за власним бажанням з 07.05.2024 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Щодо вимоги зобов`язати Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіцб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу «ТОВ «Вєста Україна» шляхом скасування відомостей про керівника юридичної особи - Городецька О.Л., суд звертає увагу на те, що рішення суду про визнання трудових відносин припиненими після набрання законної сили є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вищевказаних відомостей, у зв`язку з чим позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючисьст. 43 Конституції України, ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 81-82, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна»</a>, третя особа: Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання трудових правовідносин припиненими та зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі- задовольнити.
Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» (код ЄДРПОУ 35322154) припиненими, починаючи з 09.05.2024 року. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста України» (код ЄДРПОУ 35322154) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одиннадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Журибеда
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 31.12.2024 |
Номер документу | 124114400 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Журибеда О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні