Рішення

від 03.10.2024 по справі 759/5051/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5051/24

пр. № 2/759/2693/24

03 жовтня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Хвостенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Мороз Т.С. звернулася до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 04.12.2019 року позивач отримала від 12 КДНК постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщини за законом на спадкове майно, яка нележало її прабабусі - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що позивач пропустиа передбачений законодавством шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини. Позивач є правночкою ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме частина квартири АДРЕСА_1 . Частина квартири належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.02.1994 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_5 . Спадкоємцем першої черги після його смерті був його ситн ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , помер. Позивач вважала та була переконана, що після смерті ОСОБА_4 її син- ОСОБА_5 ,, а в подальшому її батько ОСОБА_6 оформлювали спадщину після смерті ОСОБА_4 , Але виявилося, що позивач дізналася, що є неприйнята спадщина після смерті ОСОБА_4 тільки після свого батька. Вважає, що причитни пропуску троку для прийняття спадщини позивачем пов`язані з об`єктивними та непереборними труднощами.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.03.2024 року у справі відкрито провадження за загальними правилами.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2024 року у справі закрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2019 року ОСОБА_1 отримала від державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законоим на спадкове майно, яке належало її бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 пропустила передбачений законодавством строк встановлений для прийняття спадщини.

Після ссмерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме частини квартири АДРЕСА_1 .

Факт родинної спорідненості між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , свідоцтвом про одруження ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 та свідоцтвом про народження ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід ОСОБА_1 , - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації смерті у м. Києві.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповіт або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З врахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст.1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Як було зазначено позивачем, вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, дізналась що є неприйнята спадщина після чсмерті ОСОБА_4 тільки після смерті свого батька.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.

На підставі викладеного, ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) додатквоий строк для прийняття спвадщини у три місяці з дня набрання рішеннм суду законної сили після смерті ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Журибеда