Рішення

від 27.12.2024 по справі 759/20173/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20173/24

пр. № 2-а/759/240/24

27 грудня 2024 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: старший державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сакович Станіслав Юрійович про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив поновити строк на оскарження постанови № 720 від 04.07.2024 року та визнати протиправною та скасувати постанову № 720 від 04.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, 24.06.2024 року він їхав зі своєю знайомою ОСОБА_2 з міста Кам`янець Подільський Хмельницька обл. в м. Хотин, Чернівецька обл. Близько 14:30 год. на блокпосту при в`їзді в м. Хотин, його було зупинено працівниками поліції разом з працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на вимогу поліції були витребувані його особисті документи паспорт, та водійське посвідчення, також було затребуно надати військово-облікові документи, докази оновлення даних у "Резерв +". Він надав пояснення про відсутність додатку "Резерв+", і що згідно закону надано 60-ти денний термін на оновлення даних, який ще не сплив та зазначив, що з`явиться до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання, і оновить дані. Невідомі особи у військовій формі наказали йому їхати до ІНФОРМАЦІЯ_8, для оновлення даних, не розуміючи причини, він не погоджувався, однак після цього працівниками поліції було запропоновано проїхати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на запит надати інформацію причин цього, йому було відмовлено. В супроводі працівників поліції і невідомих осіб у військовій формі його змусили поїхали до відділу ІНФОРМАЦІЯ_8.

Розуміючи що дії осіб які представились працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 є протиправними і порушенням закону, він сказав подрузі викликати поліцію, яка близько 16:30 год., прибула до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_8. Після того як працівники поліції зникли, мене запросили в кабінет де невідомі люди почали йому погрожувати.На моральний тиск, і вимогу підписати якісь незрозумілі документи, він повідомив що підписувати не буде, оскільки не має юридичної освіти. Через заборону користуватись телефоном, він попросив мвою знайому зателефонувати до поліції, почувши це, особи які представились працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8, вже були в курсі що поліція вдруге буде виїжджати на виклик, повернули йому паспорт з вимогою підписати якийсь документ ,після чого його випустили з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_8.

Вважає дії протиправними, оскільки причин зупинки авто працівниками правоохороних органів озвучено не було та протиправно здійснено адміністративне затримання, порушено право скористатись правовою допомогою,60-ти денний термін на оновлення даних, на час накладення адміністративного стягнення не сплив, тому вважає постанова № 720, видана 04.07.2024 року, підлягає скасуванню.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 38-39).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2024 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано докази у справі (а.с.41).

13.11.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу за безпідставністю позовних вимог. Вказують, що 24.06.2024 року на КРП розташованого неподалік м. Хотин Дністровського району, під час перевірки військово-облікових документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що позивач ОСОБА_1 відноситься до категорії військовозобов`язаних, будь яких відомостей та документів, які б підтверджували наявність у нього права на відстрочку від призову під час мобілізації вищезазначений громадянин представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 не надавав. Для уточнення військово-облікових даних, та, в разі потреби, проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби, військовозобов`язаний ОСОБА_1 був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Одразу після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в картотеці вільних залишків і підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Керуючись абз.З п.п. 1 п.27 «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року(зі змінами), позивач скерований на проходження медичного огляду військово-лікарської комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, в супереч вимог законодавства від отримання направлення №1017 від 24.06.2024 року та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач відмовився, пояснюючи це тим, що бажає проходити його за місцем проживання. На підставі чого, старшим лейтенантом ОСОБА_3 , 24.06.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно позивача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було роз`яснено про настання адміністративної відповідальності в разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, однак від підпису та отримання другого примірника протоколу позивач відмовився

Крім цього, позивач в присутності свідків було доведено зміст протоколу та повідомлено про час та місце розгляду справи, однак на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, хоча згідно протоколу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Зі змісту поданої позивачем позовної заяви вбачається, що позивач чомусь вбачає в оскаржуваній постанові зазначення обставин, що вказують на кваліфікацію його дій, в подальшому і притягнення його до адміністративної відповідальності саме за не уточнення ним його персональних даних.Очевидно, що позовні вимоги позивача суперечать фактичним обставинам справи, не відповідають обставинам та кваліфікації його дій, зазначених у постанові, отже є надуманими та необгрунтованими (а.с. 50-55).

26.11.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.

У позовній заяві позивача ОСОБА_1 просить визнати причини пропуску строку, встановленого для оскарження постанови № 720 від 04.07.2024 року поважними та поновити строк звернення до суду з позовом. Як на підстави, посилається на те, що про наявність оскаржуваною постанови він дізнався лише 18.09.2024 року коли йому на телефон прийшло повідомлення про блокування його рахунку в банку, увійшовши в додаток Дія, були наявні постанови про те що його рахунки заблоковані постановою Старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), підставою для відкриття виконавчого провадження є постанова № 720 видана 04.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення штрафу у розмір 34000,00 грн.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що процесуальний строк звернення з позовною заявою про оскарження постанови ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв`язку із чим підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи встановлено, що 24.06.2024 року т.в.о. заступника начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено протокол № 720 про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 . Відповідно до змісту якого зазначено, що 24.06.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 був переданий військовозобов`язаний ОСОБА_1 , як такий, що намагався перетнути пост "ІНФОРМАЦІЯ_9", що в АДРЕСА_1 без військво-облікових документів. В ході уточнення військово-облікових даних військовозобов`язаного, встановлено, що право на відстрочку від призову під час мобілізації у ОСОБА_1 немає, за місцем роботи не заброньований, а тому його направлено на медичне обстеження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби, він відмовився від проходження обстеження та медичного огляду, аргументуючи це тим, що бажає проходити ВЛК за місцем реєстрації та перебування на ввйськовому обліку. Таким чином, ОСОБА_1 своєю бездіяльністю, а саме категоричною відмовою проходити обстеження та медичний огляд військовозобов`язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби (а.с. 57-58).

24.06.2024 року ОСОБА_1 надано направлення № 1017 на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби (а.с. 62).

24.06.2024 року в в присутності трьох свідків ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання другого примірнику протоколу, що підтверджується актом (а.с. 60).

24.06.2024 року ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень (а.с. 61).

Згідно рапорту т.в.о. заступника начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 24.06.2024 року ОСОБА_1 своєю бездіяльністю, а саме категоричною відмовою проходити обстеження та медичний огляд військовозобов`язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби, порушив ЗУ "Про оборону" (а.с. 59).

24.06.2024 року т.в.о. заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складено акт відмови від проходження медичного обстеження військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби (а.с. 63).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 № 720 від 04.07.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 24.06.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на медичний огляд №1017 від 24.06.2024 року та проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, тобто порушив правила військового обліку в особливий період. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.3.1, 3.2 глави 3 розділу II наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 на розгляд даної справи проналежним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв.Враховуючи те, що громадянин ОСОБА_1 скоїв дане адміністративне правопорушення під час дії в Україні особливого періоду, який безперервно триває з 2014 року і по теперішній час, його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.20-21).

12.09.2024 року старшим державним виконавцем Солом`янського ВДВС у м.Києві Саковичем С.Ю. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 у розмірі 34 000,00 грн (а.с. 17).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми прав

Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Нормами п.п. 12-13 Положення № 154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, ч.1 ст.210-1 КпАП України встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно ч.3 ст. 210-1 КпАП України відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Нормами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вбачається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та подальшої мобілізації громадян України, серед іншого встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктом 74 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16 травня 2024 року, вбачається, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Однак, позивач будучи військовозобов`язаним, відмовився від отримання направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації №1017 від 24.06.2024 року, а також відмовився від повідомлення під особистий підпис щодо відповідальності громадян за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами, а саме: копією Акту про відмову від проходження медичного обстеження, акту відмови від підписання та отримання другого примірника протоколу (а.с. 60-63).

Вказані письмові докази, свідчать про послідовну та чітку відмову позивача від проходження медичного огляду ВЛК за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи військовозобов`язаним відмовився від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Слід зауважити, що відомостей відносно того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, чи має підстави для відстрочки від призову під час мобілізації матеріали даної адміністративної справи не містять.

Посилання позивача на незаконність дій військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8, які ніби-то безпідставно доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є предметом даної адміністративної справи, а також не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами (відповідною заявою про злочин, відомостями з ЄРДР, висновком дисциплінарної комісії, вироком чи постановою суду, тощо).

Будь-яких доказів щодо оскарження дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 в передбаченому законом порядку, позивачем суду також не представлено.

Таким чином, вина позивача була доведена працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 та підтверджується іншими вищезазначеними належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що уповноважена особа суб`єкта владних повноважень, притягуючи позивача до відповідальності за вчинене адміністративного правопорушення, діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову № 720 від 04.07.2024 рокупро притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови № 720 від 04.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: старший державний виконавець Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сакович Станіслав Юрійович про визнання протиправними дій та скасування рішення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Текст рішення складено 27.12.2024 року.

Суддя: Ю.О. Твердохліб