Ухвала

від 22.11.2024 по справі 760/29088/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/29088/24 1-кс/760/13633/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна, ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, вилучене у кримінальному провадженні № 12024100090000993 від 11.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. ч. 1, 2 ст. 320, ч. ч. 2, 3 ст. 321 Кримінального кодексу України,

встановив:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у межах цього провадження, у зв`язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.

Клопотання мотивовано тим, що до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з УСР в м. Києві ДСР НП України надійшли матеріали про те, що група невстановлених осіб, здійснює збут наркотичних речовин та сильнодіючих наркотичних засобів «Метадон», «Зопіклон», «Бупренорфін» та «Димедрол» на території міста Києва, в тому числі Солом`янського району.

В ході проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що невстановлені особи, організували злочину схему щодо реалізації незаконного збуту наркотичних засобів, з метою отримання прибутку, які залучили лікарів замісної підтримувальної терапії до вчинення вказаних злочинів.

Так, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, до своєї протиправної діяльності щодо незаконного обігу наркотичних засобів, залучили фізичних осіб, керівників (засновники, директори, керівники), а також медичних працівників (медичні сестри, лікарі) замісної підтримувальної терапії, а саме: ТОВ «ФРІДОМ-МЕДІК», ЄДРПОУ 40480382, серед яких лікар ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністратор клініки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керівник клініки ОСОБА_7 , а також інших фізичних осіб, водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перевозить наркотичні речовини, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , безпосередньо здійснює продаж (збут) наркотичних засобів з рук в руки.

11.11.2024 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321 КК України.

11.11.2024 під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки «POCO» чорного кольору, який поміщено до спец пакету №CRI1039584.

Майно на яке необхідно накласти арешт визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених у клопотання. Також просила долучити копії матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно.

Володілець майна в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, проте його неявка не перешкоджає розгляду клопотання, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, проте його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного висновку.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовими доказами, згідно постанови від 12.11.2024.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є речовими доказами.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з клопотанням прокурора про необхідність накладення арешту на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що майно виявлене та вилучене 11.11.2024 під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частини другої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, вилучене у кримінальному провадженні № 12024100090000993 від 11.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. ч. 1, 2 ст. 320, ч. ч. 2, 3 ст. 321 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 11.11.2024 у ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користування, відчуження та розпорядження вказаним майном, з метою збереження речових доказів, а саме: мобільний телефон марки «POCO» чорного кольору, який поміщено до спец пакету №CRI1039584.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні № 12024100090000993 від 11.04.2024.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дата та час проголошення повного тексту ухвали 25.11.2024 о 17.00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_11