Рішення

від 14.11.2024 по справі 761/40709/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40709/23

Провадження № 2/761/4143/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Горбенко І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком.

У своїй позовній заяві просив суд визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Свою позовну заяву обґрунтував тим, що 03.08.2012 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Сторони мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу, син ОСОБА_4 , проживав разом з матір?ю. Станом на момент подачі позовної заяви, син ОСОБА_4 , проживає разом із бабусею.

Оскільки Відповідачка перестала проживати разом з дитиною ОСОБА_4 , не бере участі у вихованні дитини, з метою захисту прав неповнолітньої дитини, збереження звичного способу життя дитини, останній звернувся до суду для визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

09 січня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідачка заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

25 січня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_1 .

07 серпня 2024 року на адресу суду надійшов Висновок Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , відповідно до змісту якого орган опіки та піклування не підтримав позовну заяву та рекомендовано батькам відповідально ставитися до виконання батьківських обов`язків.

У судовому засідання, яке відбулося 14 листопада 2024 року судом було опитано неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за участі його батьків, а також представника Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

З наданих у судовому засіданні пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 було встановлено, що останній бажає жити з батьком.

Позивач зі своїм представником у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідачка у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник третьої особи - Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування у судовому засіданні щодо визначення місця проживання дитини послалася на письмові пояснення.

Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування у судове засідання не прибули, повідомлені судом про дату ,час та місце розгляду справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

03 серпня 2012 року між ОСОБА_1 (Позивач), та ОСОБА_5 (Відповідачем), Центральним відділом державної реєстрації шлюбі міста Києва з державним Центром розвитку сім`ї було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений відповідний актовий запис №2848, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 03.08.2012.

Сторони мають спільного сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , що видане повторно 17 липня 2012 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2014 року по справі №761/2130/14-ц (провадження №2/761/2273/2014), яке набрало законної сили 17.03.2014, шлюб між сторонами було розірвано.

Після розірвання шлюбу, син ОСОБА_4 , проживав разом з матір?ю ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із судовим наказом №2-н/761/345/2014 від 15.08.2014, Шевченківським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/8466/14-ц останнім сплачувались аліменти та згідно із довідкою-перерахунком заборгованості по аліментам від 04.09.2023 по ВП НОМЕР_5 заборгованість по аліментах відсутня.

Станом на момент розгляду справи, син ОСОБА_4 , проживає разом із бабусею ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана обставина підтверджується інформацією, що зазначена у Акті обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 18.07.2023, складеного працівниками відділу з питань вирішення сімейних спорів щодо дітей Служби у справах дітей та сім?ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

Також згідно з інформацією, зазначеною в вищезазначеному Акті, та зі слів матері встановлено, що син з матір?ю не проживає, а з бабусею ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 та іноді приїжджає у гості до матері.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з абз. 1 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

На момент розгляду справи ОСОБА_4 виповнилося 14 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Під час проведення відповідної роботи для підготовки висновку, представником Служби у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації обстежено умови проживання дитини в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження житлово-побутових умов проживання.

Встановлено, що малолітній постійно проживає за вказаною адресою з бабусею, гр. ОСОБА_8 , яка займається його вихованням та утриманням.

Предметом основної турботи та основним обов?язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов?язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Гр. ОСОБА_1 до позовної заяви долучив виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матері, гр. ОСОБА_3 , направлявся лист від Служби у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з метою отримання пояснень або заперечень щодо предмету вимог викладених в заяві.

Відповіді не надійшло.

Служба у справах дітей та сім?ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у відповідь на запит про проведення обстеження житлово-побутових умов проживання за адресою матері повідомила, що двері не відчинили.

Служба у справах дітей та сім?ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на запит про проведення обстеження житлово-побутових умов проживання за адресою батька підтвердила, що дитина мешкає з бабусею гр. ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У відзиві на позовну заяву, гр. ОСОБА_3 , повідомляє, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно мешкає з бабусею гр. ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина за бажанням відвідує матір за її місцем проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Згідно з ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Аналогічні положення закріплені у ст. 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (дата підписання - 25 січня 1996 року, дата набрання чинності для України - 01 квітня 2007 року) під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

На виконання вимог норми ст. ст. 160, 171 СК України, у судовому засіданні від 14 листопада 2024 була опитана дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив, що бажає проживати з батьком.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 18 постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначенні інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд, ураховуючи думку дитини, яка була заслухана у судовому засіданні, дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання дитини разом з батьком, оскільки таке вирішення спору відповідатиме інтересам дитини, буде сприяти забезпеченню її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись ст. 7, 104, 110, 112, 113, 141, 157, 159, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, ст. 8, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3, 9, 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 12, 13, 28, 76-81, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Богдана Хмельницкього, буд. 24, код ЄДРПОУ 37405111,

Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, адреса місцезнаходження - м. Київ, просп. Берестейський, буд. 97, код ЄДРПОУ 37395418.

Повний текст рішення виготовлений 15 листопада 2024 року.

Суддя: