Рішення

від 21.11.2024 по справі 761/22011/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22011/24

Провадження № 2/761/7909/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова Компанія ?Еліт Фінанс? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Еліт Фінанс? (надалі - ТОВ ?ФК ?Еліт Фінанс?) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з: ОСОБА_1 на свою (ТОВ ?ФК ?Еліт Фінанс?) користь заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лініївід 27 січня 2019 року, яка складає 62 519, 99 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7 100, 00 грн., а також витрати по оплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27 січня 2019 року між АТ ?Альфа-Банк? та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої АТ ?Альфа-Банк? встановило відповідачу кредитний ліміт у розмірі 200 000, 00 грн. зі сплатою 35, 99 % річних за користування останнім.

Як зазначає позивач, АТ ?Альфа-Банк? виконав умови кредитного договору та встановив відповідачу кредитний ліміт, надав грошові кошти в розпорядження відповідача. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість яка станом на 20 вересня 2021 року складає 62 519, 99 грн.

20 вересня 2021 року між АТ ?Альфа-Банк? та ТОВ ФК ?Еліт Фінанс? було укладено Договір факторингу №3, відповідно до якого ТОВ ?ФК ?Еліт Фінанс? отримало право вимоги за вищезазначеним кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідач, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, грошові кошти не повертає, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.

Представник позивача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; направив письмову заяву про розгляд справи за його відсутності; на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі з підстав, викладених у позові; проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; письмовий відзив на позов не надіслав, як і не направила свого представника для прийняття участі у розгляді справи.

Оскільки, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов?язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов?язок доказування покладений на сторони.

Перевіряючи обставини по справі, судом встановлено, що 27 січня 2019 року між АТ ?Альфа-Банк? та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Згідно Паспорту споживчого кредиту від 27 січня 2019 року, підписаного відповідачем, сторони узгодили умови надання кредиту, а саме: ліміт кредиту - 200 000, 00 грн.; строк кредитування - 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; процентна ставка - 35, 99 % річних.

Як встановлено судом, банк АТ ?Альфа Банк? свої зобов?язання за Договором виконав належним чином та надав в розпорядження відповідача грошові кошти, про що свідчать виписки по рахунку ОСОБА_1 .

Як зазначив позивач, АТ ?Альфа Банк? належним чином виконав власні зобов?язання та надав можливість відповідачу розпоряджатись грошовими коштами, однак відповідач власні зобов?язання щодо повернення грошових коштів не виконав внаслідок чого станом на 20 вересня 2021 року існує заборгованість на загальну суму 62 519, 99 грн.: заборгованість за тілом кредиту - 53 617, 94 грн., заборгованість за відсотками - 8 116, 37 грн., овердрафт - 785, 68 грн.

20 вересня 2021 року між АТ ?Альфа-Банк? та ТОВ ?ФК ?Еліт Фінанс? було укладено Договір факторингу №3, відповідно до якого ТОВ ?ФК ?Еліт Фінанс? отримало право вимоги за кредитним договором №631100316 від 27 січня 2019 року, укладеного з ОСОБА_1 в загальному розмірі 62 519, 99 грн.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку. Зобов?язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов?язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови від зобов?язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

При цьому, положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Відповідач не надав суду доказів, що він виконав власні зобов?язання та повернув кредитні кошти та відповідно нараховані відсотки.

Відповідач в судове засідання не з?явився, до відзиву не надав доказів що заборгованість є меншою чи відсутня.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 27 січня 2019 року у загальному розмірі 62 519, 99 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100, 00 грн., то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?зані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі ?Баришевський проти України? від 26 лютого 2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі ?Гімайдуліна і інших проти України? від 10 грудня 2009 року, пункті 80 рішення у справі ?Двойних проти України? від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі ?Меріт проти України? від 30 березня 2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ?Лавентс проти Латвії? від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України. для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ТОВ ?Еліт фінанс? у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію Договору №05-10/23 про надання правничої допомоги від 05 жовтня 2023 року; копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 07 березня 2024 року; копію платіжної інструкції №1132 від 07 березня 2024 року на суму 7 100, 00 грн.

Надаючи оцінку наведеному в акті №1 приймання-передачі наданих послуг від 07 березня 2024 року, де викладено об`єм виконаних адвокатом робіт та витрачений ним на це час, варто зазначити, що витрачання на аналіз наявних документів у замовника 3 год., є надмірним для фахівця в галузі права, а розумний і реальний час, який був би витрачений на аналіз наявних документів у замовника з врахуванням складності справи, не повинен перевищувати загалом 1 год., що складає 1 000, 00 грн.

Також, приймаючи до уваги, що справа про стягнення заборгованості є незначної складності, а отже витрачання 3, 1 год. на підготовку позовної заяви не є співмірним із складністю такої справи та виконаних адвокатом робіт, тому, час на підготовку відповідних документів та складання позовної заяви про стягнення заборгованості не повинен перевищувати 2 год., що складає 2 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, суд прийшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню в сумі 4 000, 00 грн.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Еліт Фінанс? (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, Солом`янська площа, 2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Еліт Фінанс заборгованість за кредитним договором від 27 січня 2019 року у розмірі 62 519 (шістдесят дві тисячі п?ятсот дев?яносто дев?ять) грн. 99 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Еліт Фінанс? відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: