Рішення

від 11.11.2024 по справі 761/14200/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14200/24

Провадження № 2/761/6877/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Дем`янчук С.Р.,

за участю представника позивача Мізунського А.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «УНН», ОСОБА_2 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив: 1) визнати недостовірною інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 год. 29 хв. на сайті ТОВ «Інформаційне Агенство «УНН» у статті автора ОСОБА_3 під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_6»; 2) зобов`язати ТОВ «Інформаційне Агенство «УНН» спростувати недостовірну інформацію у спосіб її поширення, а саме розмістивши матеріал зі спростуванням на сайті ТОВ «Інформаційне Агенство «УНН».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.03.2024 року позивачу стало відомо, що на сайті ТОВ «Інформаційне Агенство «УНН» розміщено статтю авторства ОСОБА_2 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 яка містить недостовірну інформацію. Зазначає, що в даній публікації поширено інформацію про: спробу Фонду, на думку автора, ввести в оману журналістів щодо закупівлі ліцензій до програмного забезпечення за ймовірно завищено ціною в поняд 2 рази; купівлю Фондом 20 ліцензій за 4 395 000,00 грн.; купівлю Фондом, ліцензій із строком дії 1 рік, замість постійних (безстрокових) ліцензій, за ціною однієї - 219 750,00 грн.. Вказує, що очевидним фактом є те, що інформація у публікації ТОВ «Інформаційне Агенство «УНН» на сайті безпосередньо стосується Фонду та містить відомості про події та явища, які не відповідають дійсності. Зазначає, що розповсюджена недостовірна інформація відповідачами інформація не тільки негативно впливає на ділову репутацію Фонду, але й спрямована на дестабілізацію роботи Фонду, підняття панічних настроїв серед вкладників та кредиторів неплатоспроможних банків, та має всі ознаки спрямованої та керованої інформаційної атаки, а тому підлягає спростуванню. Вказує, що автор даної публікації зазначив: «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив закупівлю 20 ліцензій на відповідне програмне забезпечення на суму 4 395 000,00 грн.», що не відповідає дійсності, оскільки в день укладення договору було підписано додатковий договір, згідно з яким вартість закупівлі зменшено до 4 339 000,00 грн.. Крім того, у даній публікації зазначється про спробу ввести в оману агенцію, оскільки замість постійних (безстрокових) ліцензій закуплено ліцензії строком дії 1 рік. Відповідач робить посилання на Договір № 0612/23-001 з постачання програмного забезпечення від 06.12.2023 року укладеного між Фондом та ТОВ «МІТІБІ», де а п.1.1 зазначено, Що Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе зобов`язання з постачання пакетів мережевого програмного забезпечення (код ДК 021:2015 - 48210000-3), а самепостачання примірників програмного забезпечення резервного копіювання типу Veeam Data Platform Advanced Universal Perpetual License. Includes Enterprise Plus Edition features. 10 instsnce pack. 1 year of Production (24/7) Support in included. Public Sector. Однак, в даному пункті договору мова йде не про термін дії ліцензії в 1 рік, а про термін технічної підтримки. Тобто згідно умов проведення відкритих торгів, та відповідно умов укладеного договору, Фондом здійснено закупівлю постійних (безстрокових) ліцензій з технічною підтримкою 1 рік. Крім того, що усі операційні витрати Фонду фінансуються в межах затвердженого адміністративною радою кошторису витрат та процес їх витрачання на придбання товарів, робіт т апослуг регламентовано Законом України «Про публічні закупівлі», а у період воєнного стану - Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в України та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.04.2024 залишено без руху вказану позовну заяву, надавши позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, які були усуненні 03.05.2024 року.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

21.05.2024 року представником відповідача ТОВ «Інформаційне агентство «УНН» - адвокатом Захарчуком І.А. подано відзив на позовну заяву, в якій сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що ознайомившись із тендером на сайті Української універсальної біржі за посиланням https://tender.uub.com.ua/tender/UA-2023-11-13-014714-a/, автор статті, маючи власні оціночні судження щодо даного тендеру дійшла висновку, що «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ймовірно переплатив майже 2,5 млн. грн. за 20 ліцензій на програмне забезпечення.». Дане посилання на джерело інформації знаходиться в публікаціїу реченні «Тендер із закупівлі програмної продукції, а саме примірників програмного забезпечення резервного копіювання типу Veeam, відбувся 22 листопада 2023 року», де міститься гіперпосилання, натиснувши на слово Тендер читача перенаправляє на тендер, де читач сам може ознайомитися із інформацією з першоджерела. Зазначає, що до такого висновку авторка дійшла після того як ознайомилась із цінами на сайті Фор пост на таке ж програмне забезпечення за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4. Крім того, посилання на даний сайт також міститься в статті в реченні «При цьому вартість такого програмного забезпечення на ринку_стартує від 94 860 гривень.» натиснувши на слово ринку читача перенаправляє на сайт де можна придбати відповідне програмне забезпечення. Крім того, щодо додаткового договору, на який посилається позивач, даний додатковий договір відсутній на сторінці закупівлі на сайті https://tender.uud.com.ua/tender/UA-2023-11-13-014714-a/, з якого авторка і брала інформацію. Однак, відповідно до додаткового договору, ціна закупівлі становила 4 339 000,00 грн., що фактично лише на 56 000,00 грн. менша за ціну вказану в договорі. Тому вартість однієї ліцензії з технічною підтримкою на 1 рік, закупленої Фондом, становила 216 950,00 грн., а на ринку вартість такої ж ліцензії на той час стартувала від 94 860,00 грн.. Отже, як зазначає авторка в статті, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ймовірно переплатив майже 2,5 млн. грн.. за 20 ліцензій на програмне забезпечення. Крім того, авторка зазначає, Що це ймовірно та майже, а не точно та рівно 2,5 млн. грн.. Вказує, що у своєму запиті від 28.02.2024 № 73/24-з відповідач ТОВ «Інформаційне агентство «УНН» просив позивача пояснити, чому була закуплена програмна продукція за завищеною ціною, чи перевіряв ФГВФО ринкову її вартість та хто із посадових осіб ФГВФО відповідальний за вказаний тендер. У даному запиті було також зазначено суму закупівлі, а саме 4 395 000,00 грн.. 06.03.2024 ФГВФО надало формальну відповідь зазначивши лише що «Фонд здійснив закупівлю постійних (безстрокових) ліцензій програмного забезпечення, які відрізняються від наведених у запиті варіантів».Зазначає, що позивачем у вказаній відповіді не було зазначено, що сума закупівлі зменшена відповідно до додаткового договору, не зазначено чим саме відрізняється програмне забезпечення від наведених у запиті варіантів. Вказує, що позивачем не доведено порушення внаслідок поширення спірної інформації їх особистих немайнових прав. Інформація яка поширена є оціночним судженням.

Протокольною ухвалою суду від 08.08.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його з підстав, зазначених в позові, та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідачка-2 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причину неявки до суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що в мережі інтернет на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «УНН», опубліковано статтю під назвою: «Фонд гарантування вкладів фізосіб спробував ввести в оману журналістів щодо закупівлі ліцензій до програмного забезпечення за завищеною ціною» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 Автор статті ОСОБА_3

... «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб спробував ввести в оману журналістів, які викрили закупівлю ним ліцензій програмного забезпечення за ймовірно завищеною ціною в понад 2 рази. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ймовірно переплатив майже 2,5 млн. грн.. за 20 ліцензій на програмне забезпечення, витративши 4,4 млн. грн.. Тендер із закуплі програмної продукції, а саме примірників програмного забезпечення резервного копіювання типу Veeam, відбувся 22 листопада 2023 року. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб закупив 20 ліцензій на відповідне програмне забезпечення на суму 4 395 000,00 грн. Таким чином вартість однієї ліцензії з технічною підтримкою на 1 рік, закупленої Фондом, становила 219 750,00 грн. При цьому вартість такого програмного забезпечення на ринку стартє від 94 860 гривень. А це означає, що Фонд переплатив майже 2,5 мільйона гривень. ЦНН запитав у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, чому була зроблена закупівля за завищеною ціною та чи цікавився Фонд ринковими цінами на ліцензії. У відповідб редакція отримала відповідь від ФГВФО про те, що фонд закупив постійні (безстрокові) ліцензії. Водночас у договорі, який був підписаний за результатами тендеру, вказано, що строк дії ліцензії - 1 рік.».

Позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами, є недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона спрямована на дестабілізацію роботи Фонду, підняття панічних настроїв серед вкладників та кредиторів неплатоспроможних банків та має всі ознаки спрямованої та керованої інформаційної атаки.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В розумінні положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно по положень ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями ст. 27 Конституції України кожен має право на повагу його гідності.

Приписами ст. 270 ЦК України встановлені види особистих немайнових прав, зокрема, право на повагу до гідності та честі, що відповідно до вимог ст. 269 ЦК України належать фізичній особі довіку.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже підставою для задоволення позову є наявність всіх вищенаведених складових правопорушення.

За таких обставин підстави вважати інформацію, викладену 08 березня 2024 року о 09год. 29 хв. на сайті ТОВ «Інформаційне Агенство «УНН» у статті Лілії Подоляк під назвою «Фонд гарантування владів фізосіб спробував ввести в оману журналістів щодо закупівлі ліцензій до програмного забезпечення за завищеною ціною» недостовірною відсутні.

Разом з тим, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Так роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає в свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Приписи ст. 30 Закону України «Про інформацію», також визначають, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на необхідності розрізняти твердження щодо фактів та оціночні судження.

Про неможливість довести правдивість оціночних суджень як частину фундаментального права, охопленого статтею 10 Конвенції ЄСПЛ вказує в рішенні «Лінгенс проти Австрії».

У справі «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» Європейський суд з прав людини наголошує - щоб розрізняти твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань.

Цитати прес-релізу відповідача: «про спробу Фонду, на думку автора, ввести в оману журналістів щодо закупівлі ліцензій до програмного забезпечення за ймовірно завищено ціною в поняд 2 рази; купівлю Фондом 20 ліцензій за 4 395 000,00 грн.; купівлю Фондом, ліцензій із строком дії 1 рік, замість постійних (безстрокових) ліцензій, за ціною однієї - 219 750,00 грн» на переконання суду не підлягають спростуванню, зважаючи на наступне.

Характер вищенаведених висловів, викладених у прес-релізі дають підстави стверджувати, що вони є оцінкою дій, думками та переконаннями відповідача, баченням певних обставин, а отже і висновків щодо подій, які передували публікації тобто є оціночними судженнями.

З огляду на такі обставини, суд не може покласти в основу рішення доводи позивача щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості, гарантованої ст. 62 Конституції України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільний кодекс України, який набрав чинності 01.01.2004 р. передбачав правило презумпції недостовірної інформації - негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною доки не буде доведено протилежне, що звільняло позивача від тягаря доведення даної обставини.

Разом з тим, Закон України від 27.03.2014 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» видалив зі ст. 277 ЦК України частину 3, внаслідок чого тягар доказування недостовірності інформації ліг на позивача, з огляду на положення ст. 81 ЦПК Українии.

Так, вимагаючи визнання недостовірною інформацію, позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що такі дії не відбувались, а також у встановленому законом порядку не довів, що викладене містить інформацію, яка порушує його особисті, немайнові права.

З огляду на вищенаведене підстави для задоволення позову про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання спростувати таку інформацію у спосіб зазначений позивачем відсутні.

В порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «УНН», ОСОБА_2 про захист ділової репутації юридичної особи, спростування недостовірної інформації залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко