Ухвала

від 26.12.2024 по справі 323/2887/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 323/2887/21

провадження № 61-15240ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Запорізького апеляційного суду

від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька обласна рада, Запорізька обласна державна адміністрація, Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсними розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2021 року Запорізька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області звернулася до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом до Оріхівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька обласна рада, Запорізька обласна державна адміністрація, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання розпорядження та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку в натурі.

Оріхівський районний суд Запорізької області ухвалою від 22 жовтня

2021 року відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

21 жовтня 2021 року Запорізька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, а також встановлення ОСОБА_1 заборони щодо розорювання, обробки, посіву сільськогосподарських культур на земельній ділянці, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045.

Оріхівський районний суд Запорізької області ухвалою від 22 жовтня

2021 року заяву Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області задовольнив.

Наклав арешт на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, право власності на яку належить ОСОБА_1 .

Заборонив ОСОБА_1 вчиняти дії щодо розорювання, обробки, посіву сільськогосподарських культур на земельній ділянці, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045.

У серпні 2023 року Запорізька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області звернулася до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просила:

- усунути перешкоди власнику Малотокмачанській сільській раді Пологівського району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, шляхом визнання недійсним розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації від 16 червня 2004 року № 200 «Про передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства» в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2 га (ріллі);

- усунути перешкоди власнику Малотокмачанській сільській раді Пологівського району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, шляхом визнання недійсним державного акта серії ЯИ № 344528 від 18 січня 2010 року на право власності на земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, виданого ОСОБА_1 , припинивши право власності останнього на земельну ділянку, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045;

- усунути перешкоди власнику Малотокмачанській сільській раді Пологівського району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, шляхом її повернення на користь територіальної громади в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області з незаконного володіння ОСОБА_1 ;

- усунути перешкоди власнику Малотокмачанській сільській раді Пологівського району Запорізької області у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:0.1:004:0045, шляхом визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, яка розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

Верховний Суд розпорядженням від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінив територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області - Шевченківському районному суду міста Запоріжжя.

15 березня 2023 року справу передано Шевченківському районному суду міста Запоріжжя.

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя ухвалою від 16 жовтня

2023 року прийняв заяву про зміну предмета позову.

Залучив Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру

у Запорізькій області) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У травні 2024 року до суду надійшла заява сільського голови Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області Малахатки А. М., голови Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області Крупського А. Є. та Петрекея В. В. про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя ухвалою від 01 серпня

2024 року визнав мирову угоду сторін, укладену між Малотокмачанською сільською радою Пологівського району Запорізької області в особі сільського голови Малахатки А. М., що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області в особі голови районної державної адміністрації, начальника районної військової адміністрації Крупського А. Є., що діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій», Петрекеєм В. В., за якою:

ОСОБА_1 зі своєї сторони надає згоду на заміну земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045,

а Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області зобов`язується виділити на заміну земельної ділянки, площею 2 га,

з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, на території Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області із загальної площі земельної ділянки, з кадастровим номером 2323980500:03:001:0245 (загальна площа земельної ділянки за цим номером 37,5821 га) відповідно до рішення 22-ої сесії 8-го скликання Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 08 квітня 2024 року № 04 «Про резервування земельної ділянки на території Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області» (далі - Рішення № 04).

ОСОБА_1 надає згоду на припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку, площею 2 га,

з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, на підставі мирової угоди шляхом передачі у комунальну власність на користь територіальної громади в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, а Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області набуває права власності на земельну ділянку, площею 2 га,

з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Надання документів для реєстрації набуття права власності на земельну ділянку, площею 2 га, з кадастровим номером 2323982500:01:004:0045,

до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється Малотокмачанською сільською радою Пологівського району Запорізької області протягом 30 календарних днів після отримання ухвали про затвердження мирової угоди.

Постановив вважати, що ОСОБА_1 у зв`язку із зазначеною вище передачею земельної ділянки не використав право щодо отримання земельної ділянки безоплатно у власність відповідно до статті 116 ЗК України як спадкоємець на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом

від 02 квітня 2009 року № 3-1076.

Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області зобов`язується зарезервувати земельну ділянку, площею 2 га, із загальної площі земельної ділянки 37,5821 га, з кадастровим номером 2323980500:03:001:0245, на території Малатокмочанської сільської ради Пологівського району Запорізької області за межами населеного пункту села Новопокровка на підставі Рішення № 04 та виділити ОСОБА_1 земельну ділянку після виключення території Малотокмачанської сільської територіальної громади з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 23 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, та після скасування воєнного стану в Україні здійснити заходи щодо розроблення технічної документації стосовно зазначеної земельної ділянки з подальшим прийняттям рішення про надання у власність цієї земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до

статті 116 ЗК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що аналіз змісту мирової угоди свідчить, що вона укладена з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, які стосуються виключно прав і обов`язків сторін у даній справі. Затвердження судом цієї мирової угоди відповідає вимогам законодавства України, зокрема положенням статей 206, 207 ЦПК України, воно відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства. Отже, наявні підстави для затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Запорізька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області оскаржила її

в апеляційному порядку.

Запорізький апеляційний суд постановою від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області задовольнив. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя

від 01 серпня 2024 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

умови мирової угоди є невиконуваними (відсутній порядок та строки їх виконання), порушують права та охоронювані законом інтереси Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, а також не спрямовані на відновлення порушених інтересів держави;

лише повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області не є ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки не призведе до вилучення відповідних відомостей про межі зазначеної земельної ділянки із цільовим призначенням, яке не відповідає цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, із Державного земельного кадастру;

умови укладеної мирової угоди суперечать нормам чинного законодавства.

У касаційній скарзі, поданій 15 листопада 2024 року через систему «Електронний суд», Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (Малотокмачанській сільській раді Пологівського району Запорізької області та ОСОБА_1 ) копії касаційної скарги. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

09 грудня 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду

від 29 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» від Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків, до якої надані докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії касаційної скарги.

Отже, недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду

від 29 листопада 2024 року, усунуті.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що Запорізька обласна прокуратура не має процесуального права бути стороною мирової угоди, а Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області, яка має статус позивача, та відповідачі Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області та ОСОБА_1 мають рівні процесуальні права відповідно до статей 43, 49 ЦПК України, зокрема право на укладання мирової угоди без будь-яких обмежень та заборон. Заявник послався на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі

№ 909/170/20.

Також заявник вказує, що постанова апеляційного суду прийнята без врахування висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 04 серпня 2020 року у справі Arzamazova v. the Republic of Moldova (заява № 38639/14) та від 13 жовтня 2020 року у справі Kothencz v. Hungary (заява № 29258/16), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом

(стаття 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається

ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою (частина сьома статті 49 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Встановивши, що мирова угода укладена між Малотокмачанською сільською радою Пологівського району Запорізької області в особі сільського голови Малахатки А. М., що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області в особі голови районної державної адміністрації, начальника районної військової адміністрації Крупського А. Є., що діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій», ОСОБА_1 , тобто тільки за участю трьох сторін справи, що не відповідає вимогам процесуального закону, та врахувавши, що затверджена мирова угода не містить встановленого порядку та строків її виконання, що суперечить вимогам процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди.

Доводи касаційної скарги Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області зводяться до того, що скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушує права фізичної особи ОСОБА_1 , який є стороною мирової угоди та добросовісним набувачем земельної ділянки відповідно до вимог Конвенції, рішень ЄСПЛ від 04 серпня 2020 року у справі Arzamazova v. the Republic of Moldova (заява № 38639/14) та від 13 жовтня 2020 року у справі Kothencz v. Hungary (заява № 29258/16). Також заявник вказував, що постанова апеляційного суду прийнята без врахування висновків ЄСПЛ та актів національного законодавства у сфері реалізації права особи на землю, зокрема прав ОСОБА_1 .

Посилання в касаційній скарзі на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі

№ 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), в якій застосовані висновки ЄСПЛ у рішеннях від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) та від 16 лютого 2017 року у справі «Кривенький проти України» (заява № 43768/07) щодо дотримання принципів правомірного втручання у право власності особи на майно та необхідності застосування пропорційності під час вирішення спорів про витребування майна та дотримання справедливого балансу інтересів, зокрема шляхом надання особі, яка позбавляється права на майно, обґрунтованої компенсації чи іншого відшкодування, у зв`язку з позбавленням права на майно, є недоречними, оскільки під час вирішення питання про затвердження мирової угоди

суд перевіряє, чи відповідають умови мирової угоди вимогам

статті 207 ЦПК України, зокрема чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують вони права та законні інтереси інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року

у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначила, що «мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін.

У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди.

Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.

За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом у визначеній послідовності, включно з процесуальними рішеннями про затвердження мирової угоди та про закриття провадження у справі.

Закриття провадження у справі є процесуальною дією, якою завершується судовий процес, і законодавець не встановлює жодного обмеження щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвали про закриття провадження залежно від підстави закриття провадження у справі».

Отже, під час вирішення питання про затвердження мирової угоди суд не розглядає спір по суті.

Разом з тим, доводи касаційної скарги Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області не заслуговують на увагу, оскільки касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року подано Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області, в якій заявник не зазначив про порушення норм процесуального права, допущеного апеляційним судом, а лише вказав, що скасуванням ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди порушуються права ОСОБА_1 . Однак, ОСОБА_1 не оскаржує постанову апеляційного суду, отже, погоджується з висновками оскаржуваного судового рішення. Також постанову апеляційного суду не оскаржує Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області, в інтересах якої подано апеляційну скаргу Запорізькою обласною прокуратурою.

За таких обставин підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року Верховний Суд не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Зазначення в касаційній скарзі про те, що Запорізька обласна прокуратура не має процесуального права бути стороною мирової угоди, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що Запорізька обласна прокуратура не була стороною мирової угоди у цій справі, стороною мирової угоди є Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області, в інтересах якої з позовом звернулася прокуратура. Таким чином, Запорізька обласна прокуратура мала право звернутися до апеляційного суду з апеляційною скаргою на підставі частини першої статті 57 ЦПК України.

Разом з тим, посилання в касаційній скарзі на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 909/170/20, як на неоднакове застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів не бере до уваги з огляду на вказане.

В ухвалі від 30 серпня 2022 року Верховний Суд спільну заяву ПАТ «Укрнафта» та Долинської міської ради про затвердження мирової угоди у справі

№ 909/170/20 задовольнив. Затвердив мирову угоду, укладену між Долинською міською радою та ПАТ «Укрнафта» 24 серпня 2022 року у справі № 909/170/20. Хоча з позовом до господарського суду звернувся заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради.

Зазначена заявником ухвала Верховного Суду не містить висновку щодо застосування норми права, який є таким, що відповідає викладеним висновкам апеляційного суду у справі, що переглядається.

Ураховуючи викладене, підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостою статті 394 ЦПК України передбачено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Сама по собі незгода заявника із судовим рішенням, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області

на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька обласна рада, Запорізька обласна державна адміністрація, Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Запорізькій області, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсними розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк