Рішення

від 24.12.2024 по справі 674/1087/24

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1087/24

Провадження № 2/674/539/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Шельгоріної С.І.

з участю представника позивача Наталюка Н.М.

розглянувши заправилами загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданнів залісуду м.ДунаївціКам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОТП Банк" (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягнення за виконавчим написом,

в с т а н о в и в :

10 липня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк" (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О.С.) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягнення за виконавчим написом.

Позивач ОСОБА_1 посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12420, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача АТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором № 2004255933 від 07 листопада 2013 року в сумі 31986,95 грн. та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, в сумі 350,00 грн., всього - 32336,95 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки заборгованість є спірною. Крім того, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

08 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження № 66752404. У цьому виконавчому провадженні з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача АТ "ОТП Банк" були стягнуті грошові кошти в сумі 3149,74 грн. Позивач вважає, що ці кошти відповідач набув безпідставно. На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст.1212 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача АТ "ОТП Банк" безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3149,74 грн.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача АТ "ОТП Банк" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

12 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

12 липня 2024 року в порядку забезпечення позову зупинено стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованості в сумі 32336,95 грн. у виконавчому провадженні № 66752404, відкритому 08 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С., на підставі виконавчого напису № 12420, вчиненого 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., на період до набрання законної сили судовим рішенням в даній цивільній справі.

12 липня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів: зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду В.О. надати суду в строк до 06 серпня 2024 року копії документів, які стали підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису № 12420 від 16 червня 2021 року.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не надав суду витребувані докази з причин, невідомих суду.

06 серпня 2024 року задоволено клопотання представника позивача Наталюка Н.М. про витребування доказів: повторно зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду В.О. надати суду в строк до 22 жовтня 2024 року копії документів, які стали підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису № 12420 від 16 червня 2021 року.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. повторно не надав суду витребувані докази з причин, невідомих суду.

22 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача Наталюка Н.М. про витребування доказів: повторно зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду В.О. надати суду в строк до 12 листопада 2024 року копії документів, які стали підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису № 12420 від 16 червня 2021 року.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. повторно не надав суду витребувані докази з причин, невідомих суду.

12 липня 2024 року задоволено клопотання представника позивача Наталюка Н.М. про витребування доказів: зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. надати суду в строк до 06 серпня 2024 року відомості про розмір грошових коштів, які були стягнуті з боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 66752404 від 08 вересня 2021 року, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12420 від 16 червня 2021 року.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О.С. не надав суду витребувані докази з причин, невідомих суду.

06 серпня 2024 року задоволено клопотання представника позивача Наталюка Н.М. про витребування доказів: повторно зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. надати суду в строк до 22 жовтня 2024 року відомості про розмір грошових коштів, які були стягнуті з боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 66752404 від 08 вересня 2021 року, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12420 від 16 червня 2021 року.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О.С. повторно не надав суду витребувані докази з причин, невідомих суду.

22 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача Наталюка Н.М. про витребування доказів: повторно зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. надати суду в строк до 12 листопада 2024 року відомості про розмір грошових коштів, які були стягнуті з боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 66752404 від 08 вересня 2021 року, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12420 від 16 червня 2021 року.

23 жовтня 2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. надійшов інформаційний лист від 23 жовтня 2024 року № 01-18/5 про стягнення грошових коштів у виконавчому провадженні № 66752404. Інформаційний лист приєднано до матеріалів цивільної справи.

12 листопада 2024 року задоволено клопотання представника позивача Наталюка Н.М. про витребування доказів: зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. надати суду в строк до 05 грудня 2024 року відомості про розмір грошових коштів, які були стягнуті з боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 66752404 від 08 вересня 2021 року, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12420 від 16 червня 2021 року, із зазначенням сум, які були направлені: 1) на погашення заборгованості за виконавчим документом на користь стягувача, 2) на відшкодування витрат виконавчого провадження, 3) на сплату винагороди приватного виконавця.

15 листопада 2024 року від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. надійшов інформаційний лист від 14 листопада 2024 року № 01-18/6 про стягнення грошових коштів у виконавчому провадженні № 66752404. Інформаційний лист приєднано до матеріалів цивільної справи.

05 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Наталюк Н.М. підтримав позов.

В судове засідання представник відповідача АТ "ОТП Банк" не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, відзиву на позовну заяву не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом із повідомленням за адресою місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу заочно, за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, письмових пояснень не подавав. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватного нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О.С. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, письмових пояснень не подавав. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С., на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12420, про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача АТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором № 2004255933 від 07 листопада 2013 року в сумі 31986,95 грн. та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, в сумі 350,00 грн., всього - 32336,95 грн.

Позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,

що не підлягає виконанню.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Згідно ч.1, ч.2 ст.50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна діяабо відмовау їївчиненні оскаржуютьсядо суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Згідно ч.1, ч.2 ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1, ч.2 ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України. Одним з таких актів є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі - Порядок).

Згідно пп.1.1 п.1 глави 16 розділу ІІ Порядку - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно пп.2.1 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку - для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно пп.3.2 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку - безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно пп.3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку - при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суду не надано належних доказів на підтвердження того, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем АТ "ОТП Банк", тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 була належним чином обізнана про порушення нею грошового зобов`язання, та можливі наслідки неусунення вказаних порушень. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що стягувач АТ "ОТП Банк" надав нотаріусу всі документи, які необхідні для вчинення виконавчого напису.

Відповідач та треті особи з причин, невідомих суду, не надали матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис нотаріуса. Про витребування судом вказаних документів відповідач та треті особи повідомлялись належним чином.

Отже, суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором № 2004255933 від 07 листопада 2013 року провадилось у безспірному порядку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині вказаного вище нового розділу Переліку документів.

Таким чином, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Кредитний договір № 2004255933 від 07 листопада 2013 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та АТ "ОТП Банк", який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

На підставі викладеного суд вважає можливим визнати виконавчий напис № 12420, вчинений 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованості в сумі 32336,95 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги про повернення стягнення за виконавчим написом.

08 вересня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. на підставі виконавчого напису № 12420, вчиненого 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованості в сумі 32336,95 грн. було відкрито виконавче провадження № 66752404.

При розгляді даної цивільної справи суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису № 12420, вчиненого 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованості в сумі 32336,95 грн., таким, що не підлягає виконанню.

З довідки приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. від 14 листопада 2024 року № 01-18/6 вбачається, що за виконавчим провадженням № 66752404 з позивача ОСОБА_1 стягнуті грошові кошти в загальній сумі 10110,86 грн., які рзподілені наступним чином:

-8583,51 грн. - в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем;

-858,35 грн. - в рахунок погашення основної винагороди приватного виконавця;

-669,00 грн. - в рахунок погашення витрат виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України о соба, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.2 ст.1212 ЦК України п оложення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч.3 ст.1212 ЦК України п оложення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з поверненнябезпідставного збагачення.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути визнання судом таким, що не підлягає виконанню,виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, вимагає встановлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання невигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України в такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в цивільній справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем АТ "ОТП Банк" грошових коштів в сумі 8583,51 грн., що стягнені з позивача ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 66752404 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 12420 від 16 червня 2021 року, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, суд приходить до висновку, що отримані відповідачем грошові кошти у вказаній сумі підлягають поверненню позивачу відповідно до положень ст.1212 ЦК України.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача АТ "ОТП Банк" безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3149,74 грн.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача АТ "ОТП Банк" на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3149,74 грн.

Відшкодування судових витрат - судового збору.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" с удовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" з ахист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" с поживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", що позивач звернувся до суду через систему "Електронний суд" та подавав всі процесуальні документи в електронній формі, застосовуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, суд вважає можливим стягнути з відповідача АТ "ОТП Банк" на користь держави судовий збір в сумі 2422,40 грн., з розрахунку: задоволена позовна вимога про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 968,96 грн., задоволена позовна вимога про повернення стягнення за виконавчим написом - 968,96 грн., забезпечення позову - 484,48 грн.

Відшкодування судових витрат -

витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

22 квітня 2024 року між позивачем ОСОБА_1 (клієнтом) та адвокатським бюро "Назара Наталюка" в особі керівника (адвоката) Наталюка Н.М., який діє на підставі Статуту підприємства від 06 березня 2024 року та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000120, виданого 05 грудня 2017 року Радою адвокатів Хмельницької області, було укладено договір № 748 про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору - клієнт доручає, а адвокатське бюро відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Відповідно до п.4.1 Договору - розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, встановлюється в розмірі, що визначений за домовленістю сторін.

Відповідно до п.4.2 Договору - суми гонорару зазначаються адвокатським бюро в розрахунку суми сплати гонорару, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Відповідно до п.4.3 Договору - за правову допомогу, передбачену в п.1.1 Договору клієнт сплачує адвокатському бюро винагороду, розмір якої визначається виходячи з вартості 1 години роботи - 1000 грн. або фіксована (обговорена) сума гонорару за виконану роботу та представництво інтересів в суді.

Відповідно до п.4.4 Договору - клієнт повинен самостійно сплачувати податки, обов`язкові платежі, судові збори, а також здійснювати інші необхідні витрати, які є передумовою вчинення нотаріальних дій, дій щодо реєстрації права власності, державної реєстрації угод, процесуальних дій, прийняття процесуальних та інших рішень органами судової, виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями. У випадку, якщо виплати, зазначені в цьому пункті, були здійснені адвокатським бюро, воно має право вимагати від клієнта наступного відшкодування здійснених виплат.

Відповідно до п.4.5 Договору - розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Суду надано розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, складений між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатським бюро "Назара Наталюка" в особі керівника (адвоката) Наталюка Н.М., з якого вбачається, що адвокатське бюро надало правничу допомогу клієнту ОСОБА_1 в Дунаєвецькому районному суді Хмельницької області у справі про визнання виконавчого напису нотаріуса № 12420 від 16 червня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, а саме: 1) зустріч з клієнтом та надання консультації; пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах; підготовка та написання позовної заяви - 4 години за ціною по 1000 грн. на суму 4000 грн., 2) написання клопотання про витребування доказів - 1 година за ціною по 1000 грн. на суму 1000 грн., 3) написання клопотання про забезпечення позову - 1 година за ціною по 1000 грн. на суму 1000 грн.; 4) участь у судових засіданнях, представництво інтересів клієнта, отримання рішення суду та скерування його до виконання - фіксована договірна вартість 2000 грн. Загальна сума гонорару - 8000 грн.

В розрахунку наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатськоїдіяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2)складення заяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що всі зазначені у розрахунку дії та послуги адвоката ґрунтуються на положеннях ст.137 ЦПК України, факт їх вчинення підтверджено наявними у справі доказами, а їх вартість, час на їх вчинення та обсяг визначені та погоджені сторонами в договорі про надання правової допомоги та в розрахунку витрат.

Суд враховує, що від відповідача АТ "ОТП Банк" в порядку, визначеному ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, не надходило заяв чи клопотань з відповідним обґрунтуванням щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, внаслідок їх неспівмірності.

Згідно ч.2ст.141ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язаніз розглядомсправи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача АТ "ОТП Банк" на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18, 901, 903, 1212 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ, Законом України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ, Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОТП Банк" (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення стягнення за виконавчим написом - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12420, вчинений 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованості в сумі 32336,95 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "ОТП Банк", код ЄДРПОУ - 21685166, місцезнаходження - вул.Жилянська,43 м.Київ 01033,

на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Вовчанськ Харківської області, проживаючої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

безпідставно набуті грошові кошти за виконавчим написом в сумі 3149,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., всього - 11149,74 грн. (Одинадцять тисяч сто сорок дев`ять гривень 74 копійки).

Стягнути з Акціонерного товариства "ОТП Банк", код ЄДРПОУ - 21685166, місцезнаходження - вул.Жилянська,43 м.Київ 01033,

на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві / м.Київ / 22030106; код ЄДРПОУ отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106)

судовий збір в сумі 2422,40 грн. (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду, як ухвалене заочно, може бути переглянуте Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду, як ухвалене заочно, набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Вовчанськ Харківської області, проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство "ОТП Банк", код ЄДРПОУ - 21685166, місцезнаходження - вул.Жилянська,43 м.Київ 01033.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження - пр-т Григоренка,15 прим.3 м.Київ 02068.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв Олександр Сергійович, місцезнаходження - АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя Посунько Г.А.