Ухвала

від 06.12.2024 по справі 201/723/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/723/23

Номер провадження 1-в/201/374/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, засудженого вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2023 року за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння.

Дане подання обґрунтовано наступним.

23 червня 2023 року розпорядження та копія вироку відносно ОСОБА_4 надійшли на виконання Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.

ОСОБА_4 засуджений вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2023 року за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

За викладених у вироку обставин ОСОБА_4 вчинив привласнення офіційного документу з корисливих мотивів та таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, зокрема, заволодівши банківською картою «ПриватБанк» Gold розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 у період часу з 25 листопада 2022 року по 27 листопада 2022 року скоїв 58 епізодів крадіжки шляхом безконтактних платежів без автентифікації користувача, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 24155 гривень 97 копійок.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідно станом на 01.01.2022 рік становить 2481 гривень.

З огляду на положення ч. 1 ст. 5 КК України, ч. 2 ст. 74 КК України, застосовуючи зворотну дію закону у часі, слідує, що особа, яка вчинила крадіжку майна, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення одного епізоду правопорушення перевищує 2481 гривні (у 2022 році).

Як встановлено з вироку суду ОСОБА_4 вчинив крадіжку на суму меншу ніж сума, з якої настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України за кожний епізод окремо, що, у свою чергу, вказує на відсутність підстав притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, вважає за необхідне виключити з вироку посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК України, вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, та звільнити останнього від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, караність якого усунута законом.

Представник Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд подання відносно ОСОБА_4 за його відсутності. В заяві зазначив, що подання відносно ОСОБА_4 підтримує повністю та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_7 до канцелярії суду подав заяву про розгляд подання Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області відносно засудженого ОСОБА_4 за його відсутності, яке підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що з вироку необхідно виключити посилання на ч. 1 ст. 70 КК України і вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді 1 одного року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на три роки з покладенням обов`язків передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився та подав до канцелярії суду заяву про розгляд подання уповноваженого органу з питань пробації за його відсутності, яке підтримав та просив задовольнити.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Тому, з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає за можливе розглянути подання уповноваженого органу з питань пробації за відсутності осіб, що не з`явилися.

Суд, дослідивши подання уповноваженого органу з питань пробації про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із усуненням законом караності вчиненого діяння, приходить до висновку, що подання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

З частини 2 статті 74 КК України, вбачається, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2023 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Вирок суду набрав чинності та був прийнятий уповноваженим органом з питань пробації до виконання.

09 серпня 2024 року набув чинностіЗакон України від 18 липня 2024 року № 3886- ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни достатті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1статті 51 КУпАП(у редакціїЗакону № 3886-ІХ), відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Частиною 2статті 51 КУпАП(у редакціїЗакону № 3886-ІХ) визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1ст. 51 КУпАПнастає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до норм частини 5 Підрозділу 1Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 складав 2481, 00 гривень.

Враховуючи наведене, сума соціальної пільги у 2022 році становила 1240, 50 гривень.

Тобто, розмір вартості майна, за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що у 2022 році становило 248,10 гривень, збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 2481, 00 гривень, тож кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 2481, 00 гривень.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного за вироком суду покарання з підстав, передбачених ч. 2 ст. 74 КК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК ( 2341-14 ) складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним наміром. Об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб`єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Якщо склад злочину, визнаного продовжуваним, передбачає певні кількісні показники, які впливають на його кваліфікацію (розмір викраденого майна, розмір заподіяної шкоди тощо), то при його кваліфікації враховується загальна сума таких показників, пов`язаних з кожним із вчинених особою діянь, що утворюють продовжуваний злочин.

Так, з встановлених судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна, зокрема, 58 епізодів зняття з банківської картки потерпілої грошових коштів упродовж часу з 25 листопада по 27 листопада 2022 року, випливає, що вчинене засудженим діяння є продовжуваним злочином за відсутності кваліфікуючої ознаки повторність, як таке, що охоплене єдиним умислом, в результаті якого загальна сума матеріальної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_5 становить 24155 гривень 97 копійок, що значно перевищує 2 неоподатковувані мінімуми громадян (2 481, 00 гривень) станом на момент вчинення злочину.

Тож, у даному випадку, підстави для застосування наведених вище положень закону та звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання відсутні, адже караність вчиненого засудженим діяння законом не усунена.

В цьому контексті суд вважає доводи прокурора ОСОБА_7 щодо необхідності застосовування ч. 2 ст. 74 КК України для звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ч. 4 ст. 185 КК України такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального та кримінально-процесуального законодавства України.

Ураховуючи наведене, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 5, 32, 74, 75, 76, 185, 357 КК України, ст. ст. 376, 395, 537, 539 КПК України, ПК України, ст. 51 КУпАП, Законом України № 1449-VI від 04.06.2009 року, Законом України № 1928-IXвід 31.03.2023 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Копію ухвали, в порядку ст. 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1