Рішення

від 19.12.2024 по справі 521/9197/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/9197/24

Провадження № 2/522/6727/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1170-5050 від 13.03.2023 у розмірі 60000 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 48000,00 гривень, витрат по сплаті судового збору - 2422,40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.03.2023 року між позивачем та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1170-5050. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5513, для підписання Кредитного договору № 1170-5050 від 13.03.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов?язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12 000,00 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов?язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, а відповідач всупереч умовам Кредитного договору порушив вищезазначені умови Кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов?язання перед кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 03.04.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 118 920,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 12 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 106 920,00 гривень. У зв`язку із застосуванням до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач просить суд стягнути з відповідача частину суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 60000 гривень, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 12 000,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 48 000,00 гривень.

Вказані матеріали справи надійшли на адресу Приморського районного суду м. Одеси на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 05.08.2024 про передачу цивільної справи за підсудністю.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою суду від 06.09.2024 відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 02.10.2024.

У судове засідання 02.10.2024 позивач не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Позивач разом із позовною заявою звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача, підтримання позовних вимог в повному обсязі, та відсутністю заперечень проти винесення заочного рішення у справі. Відповідач усудове засідання02.10.2024не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у справі. Про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав. Розгляд справи відкладено на 13.11.2024 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 13.11.2024 позивач не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, підтримання позовних вимог в повному обсязі, та відсутність заперечень проти винесення заочного рішення у справі. Відповідач усудове засідання13.11.2024не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у справі. Про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав. Розгляд справи відкладено на 19.12.2024 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 19.12.2024 позивач не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Відповідач усудове засідання19.12.2024не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у справі. Про причини неявки до суду не повідомив, клопотання та заяви не подавав.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч.4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Станом на момент розгляду справи інші заяви по суті справи, окрім позовної заяви, у матеріалах відсутні.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно доч.ч.1,2ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). (ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно п. п. 6, 7 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч.1 ст. 11 Закону України 675-VIII).

Згідно ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч.1 ст. 12 Закону України 675-VIII).

Судом встановлено, що 13.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в особі директора Резуєва Є.В. та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1170-5050 (а.с. 16-27), згідно умов якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів у розмірі 12000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов?язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором (п. п. 2.3., 4.1. Договору про відкриття кредитної лінії № 1170-5050).

Згідно п. 4.2. Договору про відкриття кредитної лінії № 1170-5050 вбачається, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Базовий період складає 18 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом. Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 06.01.2024 року. Реальна річна процситна ставка дату укладення цього Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає 120 000,00 грн. та включає: суму кредиту та проценти за користування кредитом 108000,00 гривень ( п. п. 4.3.-4.4., 4.6., 4.8., 4.10. Договору).

Згідно п. 4.12. Договору умови надання кредиту є незмінними протягом усього строку дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про відкриття кредитної лінії № 1170-5050 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5513.

До матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту (а.с. 36-37), а також Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с. 29-35), Графік платежів за Договором (а.с. 38), підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5513, згідно п. 2.1., яких:

Акцепт - відповідь заявника про повне та безумовне прийняття пропозиції (оферти) кредитодавця укласти Договір в електронній формі. Акцепт здійснюється (надається) в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця - особистому кабінеті заявника шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю, яке (таке електронне повідомлення) підписане шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються заявником до інших електронних даних, та надсилаються кредитодавцем.

Оферта - пропозиція кредитодавця заявнику укласти договір з кредитодавцем (взяти на себе права та обов?язки передбачені Кредитним Договором та Правилами), яка надсилається заявнику у електронній формі у його особистий кабінет та виражає намір кредитодавця вважати себе зобов?язаним у разі прийняття її заявником/позичальником. Умови оферти щодо укладення Договору діють протягом 7 (семи) днів з моменту надіслання оферти кредитодавцем заявнику у особистий кабінет.

Кредит видається строком на 300 календарних днів (п. 3.1. Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів).

У позовній заяві позивач посилається на те, що кредитодавцем виконані взяті зобов`язання в повному осбязі та наданий кредит, відповідно до умов Кредитного договору.

Однак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт перерахування коштів позивачем відповідачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно п. 58 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» (далі Закон № 1591-IX), платіжна послуга - передбачена цим Законом діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій.

До фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (п. 6 ч.1 ст. 5 Закону № 1591-IX).

Згідно ч.1 ст. 49 Закону № 1591-IX платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 1170-5050 позивачем долучені до матеріалів справи довідка про перерахування суми кредиту № 1170-5050 від 13.03.2023. ОСОБА_1 , у якій зазначно про видачіу коштів за даним Кредитним договором за допомогою системи LiqPay, платіж 2244323204 від 13.03.2023, № платіжної картки НОМЕР_1 у сумі 12000,00 гривень (а.с. 28); довідка про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 03.04.2024 (а.с. 39-44); лист Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про перерахування коштів від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. (а.с. 52-59).

Однак з наданих позивачем суду на підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу матеріалів неможливо встановити кому саме, на який банківський рахунок було перераховано кошти. Крім того, з огляду на надані докази суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу саме відповідачу.

Відповідно до п. п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постановівід 15.06.2023у справі№ 910/15023/21Верховний Судвідзначив,що випискиз особовогорахунка клієнтабанку (банківськівиписки зрахунку позичальника)є належнимита допустимимидоказами усправі,що підтверджуютьрух коштівпо конкретномубанківському рахунку,вміщують записипро операції,здійснені протягомопераційного дня,та єпідтвердженням

виконанихза деньоперацій (див.постанови Касаційногогосподарського судуу складіВерховного Судувід 23.09.2019у справі№ 910/10254/18,від 19.02.2020у справі№ 910/16143/18,від 26.02.2020у справі№ 911/1348/16,від 19.11.2020у справі№ 910/21578/16,постанови Касаційногоцивільного судуу складіВерховного Судувід 25.05.2021у справі№ 554/4300/16-ц,від

21.09.2022у справі№ 381/1647/21,від 07.12.2022у справі№ 298/825/15-ц). Отже, виписки з особових рахунків є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору, позики або надання фінансової допомоги тощо.

Отже, належним доказом перерахування позивачем відповідачу коштів є відповідні розрахункові документи, банківські виписки або інші первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Однак, такі докази позивачем суду не надані.

Позивач не заявляв клопотання про витребування доказів. З огляду на принцип змагальності, суд не має права за власною ініціативою витребовувати докази перерахування коштів позивачем відповідачу.

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 18.03.2020у справі№ 129/1033/13-ц(провадження№ 14-400цс19)зазначила,що принципзмагальності забезпечує повноту дослідження обставин справита покладаєтягар доказуванняна сторони.Водночас цейпринцип нестворює длясуду обов`язоквважати доведеноюта встановленоюобставину,про якустверджує сторона.Таку обставинутреба доказуватитаким чином,аби реалізуватистандарт більшої переконливості, за якимвисновок проіснування стверджуваноїобставини зурахуванням поданихдоказів видаєтьсявірогіднішим,ніж протилежний(див.постанови Касаційного господарського судуу складіВерховного Судувід 2жовтня 2018року усправі №910/18036/17,від 23жовтня 2019року усправі №917/1307/18(пункт41)).Тобто,певна обставинане можевважатися доведеною,допоки іншасторона їїне спростує(концепціянегативного доказу),оскільки затакого підходупринцип змагальностівтрачає сенс(див.пункт 43постанови Касаційногогосподарського судуу складіВерховного Судувід 23жовтня 2019року усправі №917/1307/18).

У постанові від 27.05.2020 у справі № 2-879/13 Верховний Суд зазначив, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Крім того, у постанові від 01.11.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 462/2056/20, провадження № 61-3758св23) зазначає, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Враховуючи не надання позивачем належних та допустимих доказів перерахування позивачем відповідачу коштів на виконання умов Договіру про відкриття кредитної лінії № 1170-5050 від 13.03.2023, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч.ч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 275, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення суду складений 26.12.2024.

Суддя Юлія ЧОРНУХА