Рішення

від 25.12.2024 по справі 367/4555/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4555/24

Провадження №2/367/4026/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що 14.08.2020 року між Позивачем та Відповідачем було зареєстровано шлюб Печерським у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що було зроблено актовий запис № 1021. Також, у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_4 . На даний час, ОСОБА_2 проживає окремо від Позивача та їх дитина, разом зі своєю матір`ю. У зв`язку з неможливістю проживати однією сім`єю із дружиною через систематичне вживання дружиною наркотичних та психотропних речовин, Позивач разом з донькою проживає окремо від Відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам Позивача та малолітньої дитини..

На підставі зазаначеного, позивач просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Печерським у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1021; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати у справі покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Представник третої особи в судове засідання не з`явились, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлись належним чином.

Відповідно до положень ч. ч. 3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнав, пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч. ч. 3,4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.08.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб Печерським у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) про що було зроблено актовий запис № 1021, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу подружжя має дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно з актом обстеження умов проживання від 20.03.2024 року, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в квартирі створені всі належні умови для проживання та розвитку дитини.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на проживає з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , який має самостійний дохід, займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує їй необхідний побут, розвиток, заняття і розваги, слідкує за станом здоров?я, піклується про подальшу долю.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеним службою у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради, від 30.07.2024 року, умови проживання дитини задовільні, створенні всі належні умови для повноцінного розвитку та її виховання.

Відповідно до характеристики закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 5 «Червона калина» Ірпінської міської ради, дитину до дитячого садочку щоденно приводить та забирає тато ОСОБА_5 . За період відвідування, мати ОСОБА_6 , приводила та забирала ОСОБА_7 лише кілька разів.

Органом опіки та піклування Виконавчого комітету Ірпінської міської ради надано висновок щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_3 , в якому вважали за доцільне, визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка та після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки, позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Згідно із частиною 2 статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

За таких обставин, суд вважає за можливе розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований Печерським у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1021.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 8 Законом України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Відповідно до ч.4, ч.6 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини . Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Частиною 1 ст.161 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3, ст.9 Конвенції про права дитини, ч.ч.2 і 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини. При цьому суд також враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 7 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, статті 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. Крім того, Верховний Суд зазначає, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Таким чином, на підставі наведеного, враховуючи, що визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 разом з батьком, не суперечитиме інтересам дити, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, а також те, що в даному випадку відповідач визнав позов, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 56, 104, 105, 109, 110-112, 141, 153, 157, 158, 160, 161 СК України, ст. ст. 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст. 3, 9, 12-15, 18 Конвенції про права дитини, ст.ст.12, 133, 141, 200, 206, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14.08.2020 року Печерським у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1021.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Повернути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанцій № 4082-5515-0805-2056 від 13.05.2024 року та № 7235-9114-6861-4899 від 13.05.2024 року - в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Я.В. Шестопалова