Справа № 369/19055/23
Провадження № 2/369/2840/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
27.12.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі судових засідань Соловюк В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У листопаді 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 05.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1083-1644. Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А019, для підписання Кредитного договору № №1083-1644 від 05.09.2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додає до цієї позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів, а саме копію Витягу з реєстру банків та копію Довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Позивач стверджує, що відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідач всупереч умовам Кредитного договору порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Станом на 10.10.2023 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 39720,00 грн., що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом 4000,00 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35720,00 грн.
На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1083-1644 від 05.09.2022р. в розмірі 39720,00 грн., що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом 4000,00 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35720,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.04.2024 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
У судове засідання учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвали ти по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом встановлено, що 05.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1083-1644.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника не відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.
Відповідно до умов Кредитного договору розмір кредитного ліміту (загальний розмір кредиту) становить 4000 грн., дата надання/видачі кредиту: 05.09.2022 р.
Згідно з п. 4.4. базовий період складає 14 календарних днів. перебіг першого базового періоду починається з дати внадання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступного дня з датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебігу поточного Базового періоду припиняється дострокового та з наступного календарного дня починається перебігу наступного базового періоду.
Пунктом 4.6 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступного ставкою: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,50 %, за кожен день користування кредитом (окрім першого Базового періоду), яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Пільгова процентна ставка - 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням. Позичальника спробувати скористатись послугами Кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п. 4.6 Договору розмір пільгової процентної ставки є меншим розміру Зниженої процентної ставки, вказаному в наступному абзаці п. 4.6 Договору, зазначене означає, що позичальнику надана можливість сплатити процентів за користування кредитом за пільгової процентною ставкою. Якщо вказаний в цьому абзаці п. 4.6 Договору розмір Пільгової процентної ставки дорівнює розміру Зниженої процентної ставки, вказаному в наступному абзаці п.4.6 Договору, зазначене означає, що можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Пільгової процентною ставкою цим Договором не передбачена (не була надана позичальнику).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02.07.2023 Строк договору є рівним строку кредитування (п. 4.8 Кредитного договору).
В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України«Про споживчекредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в статті 13Закону України«Про споживчекредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно дост.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Стаття 629ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ізст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно дост.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, відповідач не повернув у повному обсязі кредит, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Пунктом 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-14418) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Відповідно до змісту ст. ст.610,612ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст.611ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий кредит в строки, передбачений кредитним договором, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободможе бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2147,20 грн покладаються на відповідача.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст.512,526,530,610,612,625,1054,1077 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №1083-1644 від 05.09.2022р. в розмірі 39720,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.), що складається з: - прострочена заборгованість за кредитом 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.); - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35720,00 грн.(тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.(дві тисячі двадцять дві гривні 40 коп.)
Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.
Інформація провідповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2024 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124117312 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них довічного утримання |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні