Рішення

від 02.12.2024 по справі 369/18112/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/18112/24

Провадження № 2-о/369/693/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судового засідання Осіпова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Боярська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - Боярська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю заявниці. ОСОБА_1 належить до кола спадкоємців першої черги в порядку спадкування за законом та в порядку та в строки, визначені цивільним законодавством, звернулась до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі заявниці було роз`яснено, що їй буде відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, за якими можна було б перевірити наявність родинних відносин зі спадкодавцем та рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Встановити наявність родинних відносин з наявних у заявниці документів, що підтверджують родинні стосунки однозначно неможливо через наявність розбіжностей в таких документах, зокрема: в свідоцтві про народження заявниці в графі «мати» зазначено ОСОБА_3 , проте, у свідоцтві про смерть та у паспорті померлу матір заявниць зазначено ОСОБА_2 . Крім цього, заявницю у свідоцтві про народження зазначено по імені « ОСОБА_4 », а в паспорті її ім`я зазначено « ОСОБА_5 ».

Зазначені розбіжності виникли через давність оформлення документів про реєстрацію та юридичну неграмостість. Так, мати заявниці 17 жовтня 1951 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та при реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище ОСОБА_7 на прізвище чоловіка ОСОБА_8 . Однак, спільне життя з чоловіком у неї не склалось, оскільки чоловік, перебуваючи у шлюбі почав проживати з іншою жінкою цивільним шлюбом. У матері заявниці теж з часом склались інші стосунки і вона проживала з батьком заявниці ОСОБА_9 у цивільному шлюбі, так і не розірвавши шлюб, укладений зі ОСОБА_6 . Разом з цим, орієнтовно в 1970-х роках мати заявниці подала документи для оформлення паспортного документу і документом для посвідчення особи було свідоцтво про народження, в якому прізвище ім`я спадкодавиці зазначено дівоче, а саме: « ОСОБА_10 ». У зв`язку з чим, у паспорті та у свідоцтві про смерть дані спадкодавиці зазначено « ОСОБА_10 », на відміну від даних свідоцтва про народження її доньки.

Крім цього, у зв`язку з тим, що мати заявниці проживала зі своїм чоловіком (батьком заявниці) без реєстрації шлюбу, то при реєстрації відомостей про дитину було зазначено « ОСОБА_11 », а запис зроблено за заявою матері. Однак, згодом у зв`язку із внесенням відомостей про визнання батьківства прізвище « ОСОБА_8 » було змінено на « ОСОБА_12 », а також змінено відомості про батька.

Щодо імені заявниці, то при оформлені паспорту реєстратором було ім`я « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 », оскільки за правилами написання імен того часу скорочені імена у паспортних документах не вказували.

Тому заявниця просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була її матір`ю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести в порядку окремого провадження, витребувано з Боярської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи після майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник заявниці подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності заявниці та її представника, заяву про встановлення факту родинних відносин підтримала, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи Боярської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Надіслав до суду витребувану копію спадкової справи та заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України розгляд справи провів у відсутність сторін. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 24 січня 2012 року, серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіту не залишила.

В порядку та в строки, визначені цивільним законодавством, ОСОБА_1 звернулась до Першої київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини від 20 червня 2012 року. На підставі її заяви була відкрита спадкова справа №142/2012, що підтверджується витягом із Спадкового реєстру №75854519 від 16 лютого 2024 року.

Однак, в нотаріальній конторі заявниці було встановлено розбіжність у документах, що підтверджують родинні стосунки між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 , зокрема: в свідоцтві про народження заявниці в графі «мати» зазначено ОСОБА_3 . Проте, у свідоцтві про смерть та у паспорті померлу зазначено ОСОБА_2 .

Крім цього, заявницю у свідоцтві про народження зазначено по імені « ОСОБА_4 », а в паспорті її ім`я зазначено « ОСОБА_5 », оскільки за правилами написання імен того часу скорочені імена у паспортних документах не вказували.

Зазначені помилки в документах, не дають можливості однозначно встановити наявність родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 17 жовтня 1951 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та при реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище ОСОБА_7 на прізвище чоловіка ОСОБА_8 , що підтверджується підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 23 лютого 2023 року.

З пояснень заявниці у заві та з письмових пояснень свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 було встановлено, спільне життя з чоловіком у неї не склалось, оскільки чоловік, перебуваючи у шлюбі почав проживати з іншою жінкою цивільним шлюбом. У матері заявниці теж з часом склались інші стосунки і вона проживала з батьком заявниці ОСОБА_9 у цивільному шлюбі, так і не розірвавши шлюб, укладений зі ОСОБА_6 . Орієнтовно в 1970-х роках мати заявниці подала документи для оформлення паспортного документу і документом для посвідчення особи було свідоцтво про народження, в якому прізвище ім`я спадкодавиці зазначено дівоче, а саме: « ОСОБА_10 ». У зв`язку з чим, у паспорті та у свідоцтві про смерть дані спадкодавиці зазначено « ОСОБА_10 », на відміну від даних свідоцтва про народження її доньки. У зв`язку з тим, що мати заявниці проживала зі своїм чоловіком (батьком заявниці) без реєстрації шлюбу, то при реєстрації відомостей про дитину було зазначено « ОСОБА_11 », а запис зроблено за заявою матері.

У зв`язку із внесенням відомостей про визнання батьківства прізвище заявниці « ОСОБА_8 » було змінено на « ОСОБА_12 », а також змінено відомості про батька. Вказані обставини підтверджуються повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 23 лютого 2023 року.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку, якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності неоспорюваних прав.

Зокрема, на підставі п.5 ч.2. ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як випливає із положень статей 315-319 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, в тому числі і про встановлення факту родинних відносин.

Оформити свої спадкові права заявниця не в змозі через недоведеність факту родинних відносин з матір`ю.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року №15) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 1 ст. вказаного кодексу визначено перелік фактів, які встановлюються судом.

Аналіз ч.2 цієї статті дає можливість зробити висновок , що цей перелік не є вичерпним.

Цією нормою Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян розглядається в судовому порядку.

Саме за таких обставин заявниця змушена звертатись до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, з метою оформлення права на спадкове майно відповідно до положень ст. 1223, ст. 1261 Цивільного кодексу України.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявниць юридичне значення та необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі.

Оскільки від встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залежить виникнення в останньої права на спадкування, виходячи із змісту зазначених вище правових норм, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, так як в судовому засіданні було доведено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Боярська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Заболоть, Радомишльського району Житомирської області, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №6, зареєстрований виконавчим комітетом Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ