печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58828/24-к
пр. 1-кс-49799/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000000801,
В С Т А Н О В И В :
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
Прокурор вказує у клопотанні, що посадові та службові особи Міністерства інфраструктури України та Національного агентства з акредитації України, зловживаючи владою та службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, забезпечують безперешкодне отримання акредитації визначеному колу пов`язаних юридичних осіб, для провадження діяльності із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання, а також перешкоджають отриманню такої акредитації іншим суб`єктам господарювання, що сприяє монополізації ринку вказаних послуг на користь окремої організованої злочинної групи.
Зокрема, встановлено, що службові особи суб`єктів господарської діяльності, уповноважені на сертифікацію транспортних засобів, зловживаючи службовим становищем вносять до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та у подальшому подають останні до контролюючого органу, у тому числі до ДПС України, щодо ціни та кількості виданих сертифікатів, створюючи умови для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено кількість реєстраційних операцій першої реєстрації транспортних засобів та операцій з перереєстрації транспортних засобів у зв`язку з переобладнанням у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року у яких серед документів що надавались для реєстрації, наявний сертифікат відповідності, вищезазначених товариств щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу, згідно якого було встановлено, що:
ТОВ «Рівнестандарт» (код ЄДРПОУ 38888641) - 137 638,
ТОВ «Центр Авто» (код ЄДРПОУ 38683765) - 173 948,
ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» (код ЄДРПОУ 35809174) - 166 305,
ТОВ «КСЦ-Конкорд» (код ЄДРПОУ 38708538) - 56 244,
ТОВ «Автотехносервіс» (код ЄДРПОУ 32946875) - 27 250,
ПП «Аєс Стандарт» (код ЄДРПОУ 37673164) - 103190.
При цьому за аналогічний період з 01.01.2021 по 31.12.2021 зазначена значно менша кількість виданих сертифікатів відповідності в порівнянні з вище зазначеними даними.
Відповідно до фінансової звітності зазначені підприємства звітують про надання сертифікаційних послуг, обов`язкового технічного контролю транспортних засобів за ціною втричі меншою від ринкової, що може свідчити про тіньовий обіг грошових коштів та ухилення від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету України.
Для формального відображення фінансових результатів господарської діяльності вказаних підприємств, в кінці кожного робочого дня в банківській уставні здійснюється оплата по списку осіб, яким підприємствами видано сертифікат відповідності або сертифікат типу.
Офіційна сума оплати за кожен виданий сертифікат коливається від 70 до 100 гривень. І це при тому, що юридичні/фізичні особи за надання такого сертифікату сплачують в лабораторії готівкові кошти у розмірі від 2500 грн. (колісні ТЗ, ввезені з країн Європи), від 5000 до 7000 грн.( колісні ТЗ, ввезені з США).
Тобто, лише незначна частина готівкових коштів, отриманих від замовників послуг в якості оплати вартості послуг (готівкова виручка), в кінці кожного робочого дня вноситься до каси банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки підприємства (готівка здається представником підприємства самостійно. У тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти надання фінансових послуг). В результаті, лише та частина готівкових коштів, яка була зарахована на банківський рахунок підприємства, вноситься до розділу виручки і цей показник (сума зарахованої на банківський рахунок виручки) є головним для розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства та використовується підприємством для складання фінансових та податкових звітів.
У такий спосіб підприємство уникає відображення в бухгалтерському та податковому обліках реальних фінансових результатів господарських операцій, здійснених в рамках свої господарської діяльності, та зменшує таким чином базу оподаткування (фінансовий результат до оподаткування/ дохід) і, відповідно, зменшується податкове навантаження - сума податкового зобов`язання.
В подальшому у ході досудового розслідування, проведено ряд економічних експертиз, відповідно до яких встановлено, що суб`єктами господарювання не відображені суми доходів від реалізації послуг з сертифікації, які мали бути задекларовані у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв?язку з чим суб`єктами господарювання порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135, пп. 140.4.4. п.140.4 ст.140 ПКУ від 02.10.2010 N? 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та занижено податок на прибуток.
Встановлено, що ТОВ «АЄС СТАНДАРТ», використовує наступні банківські рахунки, відкриті у:
АТ «Ощадбанк» ( 328845 ):
НОМЕР_2 (980-українська гривня);
НОМЕР_3 (980-українська гривня);
НОМЕР_4 (980-українська гривня);
АТ КБ «ПриватБанк» (305299):
НОМЕР_5 (840-долар США);
НОМЕР_6 (978-ЄВРО);
НОМЕР_7 (980-українська гривня);
НОМЕР_8 (840-долар США);
НОМЕР_9 (980-українська гривня);
НОМЕР_10 (980-українська гривня);
НОМЕР_11 (980-українська гривня);
НОМЕР_12 (978-ЄВРО);
НОМЕР_13 (978-ЄВРО);
АТ «ПУМБ» (334851):
НОМЕР_14 (840-долар США);
НОМЕР_14 (980- українська гривня);
НОМЕР_14 (978-ЄВРО).
Таким чином, в ході досудового розслідування здобуто достатньо даних, які свідчать про те, що на вказані рахунки товариств могли надходити кошти, отримані злочинним шляхом.
Враховуючи викладене, виникла необхідність у застосуванні можливих заходів забезпечення кримінального провадження для припинення злочинної діяльності вказаних осіб, а також забезпечити відшкодування збитків, що спричинені злочином.
Під час проведення досудового розслідування отримані дані про те, що є підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «АЄС СТАНДАРТ» (37673164), відкритих у:
АТ «Ощадбанк» (328845):
НОМЕР_2 (980-українська гривня);
НОМЕР_3 (980-українська гривня);
НОМЕР_4 (980-українська гривня);
АТ КБ «ПриватБанк» (305299):
НОМЕР_5 (840-долар США);
НОМЕР_6 (978-ЄВРО);
НОМЕР_7 (980-українська гривня);
НОМЕР_8 (840-долар США);
НОМЕР_9 (980-українська гривня);
НОМЕР_10 (980-українська гривня);
НОМЕР_11 (980-українська гривня);
НОМЕР_12 (978-ЄВРО);
НОМЕР_13 (978-ЄВРО);
АТ «ПУМБ» (334851):
НОМЕР_14 (840-долар США);
НОМЕР_14 (980- українська гривня);
НОМЕР_14 (978-ЄВРО) є речовими доказами у кримінальному провадженні, адже набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.
У судове сазідання прокурор не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 від 09.12.2024 грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «АЄС СТАНДАРТ», визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000000801 - задовольнити.
Накласти арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «АЄС СТАНДАРТ» (37673164), відкритих у банківських установах:
АТ «Ощадбанк» (300465), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, а саме:
НОМЕР_2 (980-українська гривня);
НОМЕР_3 (980-українська гривня);
НОМЕР_4 (980-українська гривня);
АТ КБ «ПриватБанк» (305299), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, а саме:
НОМЕР_5 (840-долар США);
НОМЕР_6 (978-ЄВРО);
НОМЕР_7 (980-українська гривня);
НОМЕР_8 (840-долар США);
НОМЕР_9 (980-українська гривня);
НОМЕР_10 (980-українська гривня);
НОМЕР_11 (980-українська гривня);
НОМЕР_12 (978-ЄВРО);
НОМЕР_13 (978-ЄВРО);
АТ «ПУМБ» (334851), розташованому за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, а саме:
НОМЕР_14 (840-долар США);
НОМЕР_14 (980- українська гривня);
НОМЕР_14 (978-ЄВРО),
в частині видатків коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, із обов`язковим зазначенням дати та часу про оголошення ухвали слідчого судді, а також в порядку виконання вказаного судового рішення повідомити правоохоронні органи письмово, про суму коштів, що знаходились на цих рахунках.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124117389 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Вовк С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні