Ухвала

від 27.12.2024 по справі 120/6839/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

27 грудня 2024 р. Справа № 120/6839/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" з 24.02.2022. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 по 19.01.2023 включно.

Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2100,00 грн. (дві тисячі сто гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області.

У зв`язку із набранням рішенням суду законної сили судом 25.01.2024 видано позивачу виконавчі листи № 120/6839/23.

17.12.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 шляхом зобов`язання територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області подати до суду звіт про виконання згадуваного судового рішення в частині виплати (стягнення) належних позивачу грошових коштів. Заява обґрунтована приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Так, заявник вказує на те, що на даний час судове рішення залишається невиконаним як в частині нарахування і виплати додаткової винагороди, так і в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, чим порушуються права позивача (стягувача). На думку представника позивача, за таких обставин судовий процес не може вважатися завершеним, оскільки остаточне судове рішення залишається невиконаним. А тому задля належного виконання судового рішення, на думку представника позивача, слід встановити судовий контроль за його виконанням шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Як слідує із поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, підставою для встановлення такого контролю визначено невиконання територіальним управлінням Служби судової охорони у Вінницькій області рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023

З огляду на невиконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку, що подана заява є обґрунтованою, а тому слід встановити строк для подання територіальним управлінням Служби судової охорони у Вінницькій області звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 в частині зобов`язання територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 по 19.01.2023 включно.

Водночас відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на таке.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відтак рішення суду щодо стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень може бути виконане виключно органами Казначейства. При цьому безспірне списання таких коштів здійснюється органами Казначейства на підставі відповідного виконавчого документа.

При цьому пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Згідно з пунктом 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.

Таким чином, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, адже для такого стягнення законодавством передбачено окремий порядок.

За наведених обставин подану заяву слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 14, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити частково.

Зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області подати до 27 січня 2025 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 в частині, що стосується нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 по 19.01.2023 включно.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна