Рішення

від 26.12.2024 по справі 120/11166/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2024 р. Справа № 120/11166/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 28.02.2018 враховуючи базовий місяць - січень 2016 року та щодо порушення вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 за № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021.

З метою зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 27.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

11.09.2024 відповідач подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. По суті зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", наказом МНС України від 28.01.2008 року № 51 "Про затвердження та введення в дію тарифних схем посад осіб рядового та молодшого начальницького складу цивільного захисту" було встановлено, що посада командира відділення, яким на дату звільнення був Позивач, відповідає V тарифному розряду.

Згідно з додатком 19 до Постанови № 1294 особам рядового та молодшого начальницького складу, посади яких відповідають V тарифному розряду встановлюється посадовий оклад у розмірах 605-645 грн.

Відтак, Постановою № 1294 встановлювався не посадовий оклад позивача, а діапазон граничного розміру посадового окладу.

Розмір посадового окладу особам начальницького складу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) встановлювався наказами училища. Згідно з пунктом 6 Постанови 1294 видатки, пов?язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Враховуючи обмежені ресурси державного бюджету, посадовий оклад командира відділення ОСОБА_1 станом на 31 грудня 2015 року був встановлений у розмірі 605 грн. В січні 2016 року посадовий оклад ОСОБА_1 наказом училища від 04 січня 2016 року № 1 був збільшений та встановлений в розмірі 645 грн. (витяг з наказу додається).

Враховуючи збільшення посадового окладу та значне підвищення грошового забезпечення за рахунок додаткових видів грошового забезпечення, для Позивача січень 2016 року став базовим.

Відповідач зауважив, що у 2016 - 2018 роках індексація виплачувалась у межах кошторисних призначень на грошове забезпечення на відповідний рік і всі кошти були спрямовані на виплату підвищеного грошового забезпечення та виплату індексації згідно чинного законодавства.

Також відповідач зазначив, що бюджетні асигнування на нарахування індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, від головного розпорядника бюджетних коштів та відповідального виконавця бюджетних програм, не надходили (такі видатки державного бюджету не були передбачені за відповідними бюджетними програмами).

Окрім іншого відповідач зауважує, що Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) є відокремленим структурним підрозділом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: право вести окремий баланс, відкриття рахунків в територіальному органі Державної казначейської служби та валютних рахунків в установах державних банків, має круглу печатку із своїм найменуванням, інші печатки із своєю назвою, кутові штампи, бланки, власну символіку, а відтак не може бути відповідачем, оскільки не наділене відповідними правами.

11.09.2024 відповідач подав витребувані ухвалою від 27.08.2024 документи.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді командира відділення караулу навчальної пожежно - рятувальної частини Вищого професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця).

Наказом від 14.07.2021 № 176 (по особовому складу) позивач був звільнений із служби у запас та виключений зі списків особового складу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та всіх видів забезпечення з 16.07.2021.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату його грошового забезпечення із застосуванням з 29.01.2020 по 16.07.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року; проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року; проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Відповідач листом від 12.06.2024 № 9102-1299/9120 повідомив позивача про те, що його посадовий оклад обраховувався відповідно до пункту 2 Схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і молодшого начальницького складу служби цивільного захисту, затверджених наказом МВС № 179 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 проводилась в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті. Індексація в період з 01.03.2018 по 16.07.2021 виплачувалась в повному розмірі відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

В силу пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

За загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Відтак, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Із наведеного слідує, що з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Отже, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.

Таким чином, з 29 січня 2020 року виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Суд при вирішенні даного спору бере до уваги висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 (адміністративне провадження № К/9901/37717/21), зокрема пункт 62, а саме:

"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.".

Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням (та похідних від них розмірів грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік згідно Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік).

Враховуючи зазначене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку грошового забезпечення на підставі п. 4 Постанови № 704 в редакції від 30.08.2017, тому належним способом відновлення порушення права позивача буде саме зобов`язання відповідача здійснити за період з 29.01.2020 по 16.07.2021 перерахунок та виплату першому грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

Щодо виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII).

В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.

Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Так, нормами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 визначено і джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи зміни посадового окладу у часі слід вказати, що відповідно до постанови Кабміну України №1294, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб, яка згідно з положеннями п. 13 постанови № 1294 набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови КМ України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а саме 01 березня 2018 року.

З аналізу постанови Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 28.02.2018, слідує незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців та деяких інших осіб.

Відповідно до листа від 03.08.2020 №220/4621 Міністерства соціальної політики України, починаючи з грудня 2015 року, з метою забезпечення єдиних умов нарахування індексації для усіх військовослужбовців та деяких інших осіб, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду. Тобто, станом на 2015 - 2018 роки таким місяцем при проведенні індексації є січень 2008 року.

Отже, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у січні 2008 на чому наполягає позивач, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 560/3965/21 та по справі №400/1119/21.

Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

Верховний Суд у справах № 400/1118/21 і №420/3593/20, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 560/3965/21 вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Стосовно того, що індексація виплачувалась у межах кошторисних призначень на грошове забезпечення на відповідний рік і всі кошти були спрямовані на виплату підвищеного грошового забезпечення, на чому наполягає відповідач у відзиві, то суд такі аргументи відхиляє, оскільки реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (справа "Кечко проти України", № 63134/00, рішення Європейського суду з прав людини від 07 листопада 2005 року).

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі №825/1832/17.

Отже, відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення, не може впливати на зміст та обсяг права позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

З метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Крім того, в даному випадку між сторонами існує спір з приводу правомірності невиплати відповідачем в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З системного аналізу вказаних вище норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Отже, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзацу 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

Відповідно до матеріалів справи, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило: посадовий оклад 645,00 грн, оклад за спеціальним званням 65,00 грн, надбавка за вислугу років 248,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 361,80 грн, надбавка за службу в нічний час 54,90 грн, доплата за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 177,50 грн, щомісячна премія 6050,00 грн, індексація 422,88, що становить 8025,58 грн.

Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 8682,48 грн, що підтверджується довідкою про нараховане грошове забезпечення за лютий 2018 та березень 2018.

Посадовий оклад позивача за березень 2018 підвищився та становить 3170,00 грн, оклад за спеціальним званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 1885,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 2145,30 грн, надбавка за службу в нічний час 37,63 грн, надбавка за кваліфікацію 95,10 грн, щомісячна премія 328,95 грн, що становить 8682,48 грн.

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 656,90 грн в порівняні з лютим 2018 (8682,48 грн - 8025,58 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн величина приросту індексу споживчих цін становила 253,30 %.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, що становить 353,3 % - 100 % = 253,30 %.

Щодо величини приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у розмірі 253,30 % вказано і у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2022 по справі № 440/9802/21.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.

1762,00 грн * 253,30 % /100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 656,90 грн. = 3806,25 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у фіксованому розмірі до моменту наступного підвищення посадового окладу.

Слід також зауважити, що Порядок № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21 та у справі № 400/1119/21.

Відтак, з огляду на обставини справи, враховуючи, що відповідачем не проведено індексацію у належному розмірі, що є протиправними діями відповідача, тому у суду наявні правові підстави для зобов`язання останнього нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Щодо доводів відповідача, що Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) є відокремленим структурним підрозділом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: право вести окремий баланс, відкриття рахунків в територіальному органі Державної казначейської служби та валютних рахунків в установах державних банків, має круглу печатку із своїм найменуванням, інші печатки із своєю назвою, кутові штампи, бланки, власну символіку, а відтак не може бути відповідачем, оскільки не наділене відповідними правами, суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) є юридичною особою (код ЄДРПОУ 38821236).

Також з матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу саме у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) на посаді командира відділення караулу навчальної пожежно - рятувальної частини, звідки був звільнений з 16.07.2021.

При цьому грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось позивачеві саме за місцем проходження служби у вказаному училищі, а відтак доводи відповідача суд відхиляє як безпідставні.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання щодо судового збору у справі, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати, а тому, керуючись положенням статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 16.07.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Зобов`язати Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) обчислити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 16.07.2021 грошове забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2016 року.

Зобов`язати Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправними дії Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) щодо порушення вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 під час нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.07.2021.

Зобов`язати Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.07.2021 індексацію грошового забезпечення як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Відокремлений структурний підрозділ Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (код ЄДРПОУ - 38821236, вул. Генерала Арабея, 7, м. Вінниця, 21020).

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна