Ухвала

від 27.12.2024 по справі 120/2501/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

27 грудня 2024 р.Справа № 120/2501/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.10.2022 у задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 07.07.2020 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року 07 квітня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позивач подав до суду заяву в порядку статті 383 КАС України, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року 07 квітня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, вчинених на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №120/2501/22;

- постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів позивача;

- встановити в окремій ухвалі термін для її виконання.

Ухвалою суду вказану заяву прийнято до розгляду, а відповідачу встановлено строк для подання заперечень (пояснень) на заяву.

До суду надано додаткові пояснення, в якому відповідач просив відмовити в її задоволенні.

Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо невиконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вказана правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Таким чином правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Судом встановлено, що підставою подання даної заяви є незгода позивача саме з розміром отриманих коштів при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що рішенням постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 07.07.2020 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року 07 квітня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше проведених виплат.

При цьому вимога щодо стягнення з відповідача чітко визначеної суми індексації грошового забезпечення позивачем у позовній заяві заявлена не була. Також, прохальна частина позовної заяви не містила вимог щодо необхідності зазначення конкретного методу обчислення індексації.

Також суд звертає увагу, що судом при розгляді скарги не досліджувався розмір сум необхідних для нарахування індексації грошового забезпечення, вказавши в мотивувальній частині рішення, що здійснення нарахування конкретних сум належить до безпосередніх повноважень відповідача, як роботодавця позивача.

У постанові від 30.03.2023 у справі № 200/2737/21-а Верховний Суд вказав, що питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

Як наслідок, незгода позивача з нарахуванням та виплатою індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, відмінних від спору, який вирішений судом в межах цієї справи, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.

Рішення суду відповідач виконав відповідно до вимог резолютивної частини, тому захист порушеного права позивача у зв`язку з неправильним нарахування індексації грошового забезпечення можливий при новому зверненні до суду з новим предметом спору та з інших підстав, тому вимоги заявника, викладені у заяві в порядку ст.383 КАС України не можуть вирішуватися в порядку ст. 383 КАС України.

Отже, заявник фактично звертаючись до суду із даною заявою сформував нові вимоги, що відповідно не може бути вирішено судом у порядку застосування статті 383 КАС України.

Отже, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича подану в порядку ст.383 КАС України - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович