Рішення

від 27.12.2024 по справі 120/9129/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 грудня 2024 р. Справа № 120/9129/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Начальника відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради Шеремети Олени Сергіївни, Відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

11.07.2024 року Лада О.В. в інтересах ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Начальника відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради, Відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача від 12.06.2024 року про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, відповідно до підпункту 3 пункту 87 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року.

На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулась з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.08.2024 року та 13.08.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що в реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за зверненням опікуна відмовлено на підставі підпункту 3 пункту 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265, оскільки у заяві про реєстрацію місця проживання відсутня згода одного із співвласників житлового будинку.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 є опікуном своєї недієздатної доньки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16.12.2015 року.

12.06.2024 позивач звернулася до Відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) своєї недієздатної доньки ОСОБА_2 .

У заяві ОСОБА_1 , як власник 19/100 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , надала згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 .

Разом із заявою позивач надала, зокрема, договір купівлі-продажу частки житлового будинку №716 від 25.08.2022 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності в розмірі 19/100 частки житлового будинку №308219514 від 25.08.2022 року.

12.06.2024 року відповідач відмовив у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 на підставі підпункту 3 пункту 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265, у зв`язку з не наданням або наданням не в повному обсязі необхідних документів.

На переконання позивача вказана відмова є протиправною, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" №1382-IV від 11.12.2003 року (далі-Закон №1382-IV), Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" №1871-ІХ від 05.11.2021 року (далі-Закон №1871-ІХ) та Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 року (далі-Порядок №265).

Положеннями статті 3 Закону №1382-IV встановлено, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №1871-ІХ декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

В силу положень частини 1 статті 4 Закону №1871-ІХ від 05.11.2021 року особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Вищевказані норми передбачені також пунктом 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Частиною 2 статті 4 Закону №1871-ІХ визначено, що порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону №1871-ІХ, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Положеннями статті 9 Закону №1871-ІХ регламентовано процедуру реєстрації місця проживання.

Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1871-ІХ у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

Частиною 2, 3 статті 9 Закону №1871-ІХ встановлено, до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань для реєстрації місця проживання (перебування) подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника.

Положеннями пункту 11 частини 1 статті 1 Закону №1871-ІХ визначено, що реєстраційна дія - це внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання / виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання / зняття з реєстрації місця проживання (перебування) / задекларованого місця проживання / зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи.

Також, відповідно до підпункту 5 пункту 35 Порядку №265, для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає, зокрема: документи, що підтверджують: право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них.

Водночас, суд зауважує, що законодавством передбачена можливість вирішення питання щодо реєстрації місця проживання за конкретною адресою на підставі рішення суду яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом.

Так, відповідно до частини 1 статті 182 статті Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 статті 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Таким чином, реєстрація місця проживання членів сім`ї співвласника здійснюється за згодою співвласників житла, як єдиного об`єкта нерухомого майна, єдиного житлового приміщення. Зазначена згода не вимагається лише при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників.

Підстави для вчинення органом публічної адміністрації управлінського волевиявлення з приводу відмови у реєстрації місця проживання особи сформульовані законодавцем у положеннях статті 12 Закону №1871-ІХ, зокрема, орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:

- особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі;

- у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився.

Положеннями статті 12 Закону №1871-ІХ деталізовано норми пункту 87 Порядку №265, згідно з яким орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли: 3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості; 4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився.

Таким чином, однією із підстав, визначених Законом №1871-ІХ та Порядком №265 для прийняття рішення про відмову у реєстрації місця проживання особи, є не подання або подання не в повному обсязі необхідних документів або відомостей.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до Відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" із заявою про реєстрацію місця проживання з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) своєї недієздатної доньки ОСОБА_2 , позивач не надала згоди інших співвласників даного житла.

В даному випадку, приймаючи рішення про відмову у реєстрації місця проживання з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , відповідачем зазначено конкретну підставу відмови, яка передбачена Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року №265.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про реєстрацію місця проживання з одночасним зняттям із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Начальник відділу ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради Шеремета Олена Сергіївна (вул. Незалежності, 57, м. Козятин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03084799);

Відповідач: Відділ ведення Реєстру територіальної громади Управління "ЦНАП у м. Козятин" Виконавчого комітету Козятинської міської ради (вул. Незалежності, 57, м. Козятин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03084799).

Суддя Дончик Віталій Володимирович