Рішення

від 27.12.2024 по справі 140/8785/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8785/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унідор Сервіс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Унідор Сервіс» (далі ТзОВ «Унідор Сервіс») звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 29 липня 2024 року №ПШ037741 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позов обґрунтований тим, що автомобіль СБМ МДКЗ 17-06, номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ТзОВ «Унідор Сервіс», був зупинений посадовими особами відповідача під час проведення рейдової перевірки з наступним здійснення габаритно-вагового контролю. На підставі талону про зважування посадовою особою складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08 липня 2024 року №037018, а також акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №036852, за змістом яких має місце перевищення вагових параметрів автомобіля: фактична маса - 30,09 т при допустимих 26,0 т; навантаження на здвоєні осі 23,0 т при допустимих 19,0 т. За наслідками розгляду справи відповідач прийняв постанову від 29 липня 2024 року №ПШ 037741, якою до товариства за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на підставі абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-III) застосовано штраф у розмірі 34000,00 грн.

Позивач вважає спірну постанову протиправною з тих підстав, що методика виконання вимірювання поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів з рідким або сипучим вантажем станом на час зважування відсутня, а тому результати вимірювання не можна вважати достовірними.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.27-32). В обґрунтування цієї позиції вказав, що доводи позивача ґрунтуються на змісті пункту 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі Порядок №879), в редакції, яка не є актуальною на час проведення рейдової перевірки та виявлення перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Так постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 був виключений пункт 19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Тож на момент проведення рейдової перевірки жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Порядком №879, не було встановлено вимоги в залежності від виду перевезеного вантажу проводити зважування відповідно до деякої методики.

Також відповідач зазначив, що перевізник як учасник дорожнього руху в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі несе відповідальність за таке навантаження, оскільки здійснюючи вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 5 відсотків. Поряд з тим за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, статтею 60 Закону №2344-ІІІ передбачений адміністративно-господарський штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідач вважає, що оскаржувана постанова ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

08 липня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 08 липня 2024 року по 14 липня 2024 року (а.с.42), на підставі направлення від 05 липня 2024 року №НР001433 (а.с.42 зворот) проводилася рейдова перевірка на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху. У ході рейдової перевірки 08 липня 2024 року у місті Луцьку по вулиці Львівській, 132 км автодороги М-19, була проведена перевірка транспортного засобу СБМ МДК3 17-06, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу щебеню (згідно з товарно-транспортною накладною від 08 липня 2024 року №05 автомобільний перевізник ТзОВ «Унідор-Сервіс») (а.с.53).

У зв`язку з виявленням під час проведення рейдової перевірки працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України ознак порушення нормативів вагових параметрів (транспортний засіб завантажений вище бортів кузова) прийняте рішення від 08 липня 2024 року про супроводження автомобіля для здійснення габаритно-вагового контролю до пункту габаритно-вагового контролю (а.с.43 зворот).

В пункті габаритно-вагового контролю здійснено зважування транспортного засобу в динамічному режимі та, як видно з талону зважування від 08 липня 2024 року №1, навантаження на здвоєну вісь становило 23,0 т (11,45 т +11,55 т), повна маса транспортного засобу 30,09 т (а.с.44 зворот). Вказані відомості також зафіксовані у довідці від 08 липня 2024 року №037018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.45).

За результатами перевірки було складено акт від 08 липня 2024 року №036852 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.44) та акт від 08 липня 2024 року №002908 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.43).

Актом проведення перевірки від 08 липня 2024 року №002908 зафіксовано факт перевищення вагових обмежень: фактична маса транспортного засобу 30,09 т при допустимих 26,0 т, навантаження на здвоєну вісь - 23,0 т при допустимих 19,0 т (15,7% та 21,05% відповідно), та порушення приписів статті 34 Закону №2344-III. Акт підписаний водієм без заперечень.

Листом від 09 липня 2024 року №58765/22/24-24, надісланим рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, ТзОВ «Унідор Сервіс» інформоване про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.45 зворот - 46).

Постановою в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 29 липня 2024 року №ПШ037741 на підставі акта проведення перевірки від 08 липня 2024 року №002908, у зв`язку із допущеним перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм (понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків) при перевезення вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-III до перевізника ТзОВ «Унідор Сервіс» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн (а.с.46 зворот).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон №2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Як установлено частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-ІII, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, з-поміж іншого, здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства (частина дев`ятнадцята статті 6 Закону №2344-ІII).

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі Порядок №1567, зі змінами).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 16 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Як установлено пунктами 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З акта перевірки слідує, що при здійсненні 08 липня 2024 року перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною від 08 липня 2024 року №05 перевізником ТзоВ «Унідор Сервіс» допущено перевищення вагових параметрів, відповідальність за що передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Суд враховує, що за приписами статті 34 Закону №2344-ІII автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

З урахуванням доводів сторін у заявах по суті справи предметом доказування у цій справі є документальна доведеність факту перевищення нормативів вагових параметрів транспортного засобу, а також наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до статті 33 Закону України від 08 вересня 2005 року №2862-IV «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону №2344-III).

Як установлено пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила дорожнього руху), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси: вантажні автомобілі: трьохвісний автомобіль 25 (26) т; навантаження на вісь: на здвоєні осі, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 т (для доріг державного значення).

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (Офіційний вісник України, 2001 р., №3, ст. 75).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, обумовлено, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком №879.

Пунктом 3 Порядку №879 установлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

За визначенням, наведеним у підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).

У цій справі довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08 липня 2024 року №037018 та талоном зважування від 08 липня 2024 року (а.с.44 зворот 45) підтверджено, що повна маса транспортного засобу становила 30,09 т, а фактичні осьові навантаження становили: 1) 7,090 т; 2) 11,45 т; 3) 11,55 т; відстань між осями 3,22 та 1,4 м. Тобто, фактичне навантаження на здвоєну ось (відстань між якими від 1,3 до 1,8 мм при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 т) становило 23,0 т при нормативно допустимому 19 т (для доріг державного значення), що забороняється за чинним правовим регулюванням.

Отже, суд дійшов висновку, що перевізник ТзОВ «Унідор Сервіс» здійснювало перевезення подільного вантажу (згідно з товарно-транспортною накладною від 08 липня 2024 року №05 щебеню 20х40) з перевищенням встановлених законодавством вагових норм: фактична маса 30,09 т перевищувала допустиму 26,0 т (тобто на 15,7%), а навантаження на здвоєну вісь 23,0 т перевищувало допустиме 19 т (на 21,05%).

Абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановив судом, позивач допустив перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків та не більше 30 відсотків при перевезенні вантажу, тому відповідач правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000,00 грн (дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При цьому суд відхиляє аргументи позивача про недостовірність результатів вимірювання через неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем (сипучим, подільним) без застосування затвердженої Мінекономрозвитку методики відповідно до пункту 19 Порядку №879.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» виключено пункт 19 Порядку №879, яким до цього було установлено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики під час проведення габаритно-вагового контролю.

Натомість посилання позивача на судову практику Верховного Суду не може бути взяте до уваги судом, оскільки судові рішення, вказані у позовній заяві, стосуються правовідносин до внесення змін до Порядку №879, а нормативно-правове регулювання габаритно-вагового контролю на час виникнення спірних правовідносин не передбачає використання затвердженою Мінекономрозвитку методики.

Також ґрунтується на припущенні та суб`єктивній оцінці твердження позивача про помилковість результатів зважування з огляду на те, що вантаж, який перевозився (щебінь), є сипучим та його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху.

Суд зазначає, що транспортний засіб на вагу заїжджав повільно - зі швидкістю не більше 2 км/год (вказано у талоні від 08 липня 2024 року №1), а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.

Суд не виключає можливості пересування вантажу та зміни ваги по осям при здійсненні перевезення подільного вантажу під час руху по дорозі, однак перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик транспортного засобу та не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати не тільки загального, а і осьового перевантаження.

Згідно з пунктом 8.21 глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 2014 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 року за №128/2568), виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 глави 12 цих Правил також встановлено вимогу рівномірно розміщувати в кузові для транспортування вантаж таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Суд наголошує, що саме перевізник, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, зобов`язаний враховувати допустимі навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу після заправки автомобіля пальним та використовувати в таких випадках транспортний засіб у межах габаритно-вагових параметрах (допустима похибка перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху - не більше 2 відсотків).

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін письмовими доказами, суд дійшов переконання, що приймаючи постанову від 29 липня 2024 року №ПШ037741 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, та підстави для задоволення позову відсутні.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Унідор Сервіс» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Сосюри, 45, ідентифікаційний код юридичної особи 38143539) до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк