Рішення

від 26.12.2024 по справі 140/11615/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11615/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов`язання провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця січня 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 проходила військову службу у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області.

23.09.2024 позивач звернулася із заявою до відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 2016 по 2018 рік.

Листом від 03.10.2024 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з обмеженістю фінансових ресурсів фонду заробітної плати, затвердженого для Державної служби України з надзвичайних ситуацій у кошторисах у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 індексація доходів не нараховувалася. Крім того зазначив, що виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення значно перевищувало розмір мінімальної заробітної плати, тому нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у спірний період не вбачалося можливим.

Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.12).

У відзиві на позовну заяву від 31.10.2024 відповідач заперечив проти позовної заяви з огляду на наступне (а.с.16-22).

В обґрунтування позовної заяви вказав, що ОСОБА_1 проходила службу на посаді диспетчера 10 державної пожежно-рятувальної частини 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області відповідно до Положення про проходження служби цивільного захисту з особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №629 та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі Положення №593). Звільнена з посади на підставі Наказу №121 від 25.04.2023.

Зазначає, що нарахування суми індексації доходів у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, вважається порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. В березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу ОСОБА_1 з 565,00 грн до 2 730, 00 грн. Таким чином, розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 проводився з урахуванням базового місяця січень 2008 року за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року та базового місяця березень 2018 року за період з 01.03.2018 по 31.12.2018.

Відповідно до наданих позивачу довідок , грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 значно перевищувало розмір мінімальної заробітної плати:

середнє значення грошового забезпечення у 2016 році 3 599,54 грн, а розмір мінімальної заробітної плати на цей рік становив згідно ст. 8 Закону України Про державний бюджет України на 2016 рік станом на 01.01.2016 1378,00 гривень; станом на 01.05.2016 1450,00 гривень; станом на 01.12.2016 1600,00 гривень;

у 2017 році 5 974,74 грн, а розмір мінімальної заробітної плати згідно згідно ст 8 Закону України Про державний бюджет України на 2017рік станом на 01.01.2017 3200,00 гривень;

у 2018 році 8 635,28 грн, а розмір мінімальної заробітної плати згідно згідно ст 8 Закону України Про державний бюджет України на 2018рік станом на 01.01.2018 3723,00 гривень. З огляду на вищенаведене, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по грудень 2018 року не вбачається можливим.

Враховуючи наведені обставини вважає позов безпідставним та таким що підлягає скасуванню.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 в період у спірний період проходила військову службу у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області, що підтверджується листом відповідача від 03.10.2024 (а.с.7).

На звернення позивача від 23.09.2024 щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 з розрахунку базового місяця січень 2008 року відповідач листом №48-2-01-1294/48-2 від 03.10.2024 повідомив про те, що індексація грошового забезпечення позивачу у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 не нараховувалася та не виплачувалася у зв`язку з відсутністю фінансового ресурсу на виплату індексації грошового забезпечення з 2016 по 2018 роки, затвердженого для Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с.7).

Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписами пункту 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3статті 9 Закону №2011-XII).

Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону №1282-XII цифри «101» замінено цифрами «103».

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).

Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (даліПорядок №1078).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

За приписами пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008 в тому, числі в період перебування позивача на службі, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

Відтак, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2016 до 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

У подальшому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку №1078, оскільки в цей період посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

Згідно долученої до матеріалів справи копії довідки про виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 позивачу не була нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби (а.с.8).

При цьому, відповідачем не заперечується факт ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Таким чином, всупереч вимогам наведених вище нормативно-правових актів позивачу не була нарахована та виплачена відповідачем індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

При вирішенні спору відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17, відповідно до яких виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року в повному обсязі, то це свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказаний період, право на отримання якої не може обмежуватися відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяцясічень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

На підставі наведених положень законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, враховуючи встановлені у справі обставини з урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяцясічень 2008 року та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяцясічень 2008 року.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без урахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (45400, Волинська область, Ковельський район, місто Ковель, вулиця Міцкевича, 23а, код ЄДРПОУ 38079323).

Суддя А.Я. Ксензюк