Рішення

від 27.12.2024 по справі 160/20748/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 рокуСправа №160/20748/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лев-Україна» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛЕВ-УКРАЇНА» до Тернопільської митниці, в якій просить визнати протиправним та скасувати прийняте Тернопільською митницею рішення про визначення коду товару від 26.07.2024 №КТ-UA40300-0033-2024.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем прийнято Рішення про визначення коду товару №KT-UA403000-0033-2024, за яким зроблено висновок, що заявлені за митною декларацією №23UA403030007388U8 товари мають класифікуватись за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404199010 та є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Позивач вважає, що ввезені харчові ароматизатори на митну територію України за своїми характеристиками підпадають під категорію товару що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 33021090. Також, позивач зазначає, що приймаючи спірне рішення про визначення коду товару Тернопільська митниця не врахувала подані декларантом документи, отримані від компанії-виробника, а самі дії відповідача є непослідовними та нелогічними, оскільки ввезені в адресу позивача товари за своїми характеристиками не можуть бути рідиною, що використовується в електронних сигаретах. Також позивач звертає увагу, що рішення про визначення коду товару прийнято за формою, яка втратила чинність та не дотримано правової процедури прийняття оскаржуваного рішення. Вважає, що митним органом протиправно прийнято Рішення про визначення коду товару, оскільки технічні характеристики та властивості, призначення ввезеного на територію України товару не відповідають класифікаційним характеристикам визначеного митним органом коду 2404199010 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки товар за митною декларацією №23UA403030007388U8 відповідно до Рiшення щодо класифiкацiї товарiв від 26.07.2024 №КТ-UA40300-0033-2024 повинен класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодом 2404199010. Співставляючи сукупність наявних митних оформлень, на думку відповідача, дані товари призначені та застосовуються для виготовлення рідин, що використовуються в електронних пристроях для паління.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що заявлений декларантом на основі товаросупровідних документів хімічний склад товару не суперечить результатам лабораторних досліджень у Висновку СЛЕД Держмитслужби від 17.07.2024 №142000-3202-0132, висновок митного органу про те, що імпортована позивачем рідина використовується в електронних сигаретах, є припущеннями, а задекларований позивачем товар не є сумішшю запашних речовин з носіями/розчинниками, які використовуються як сировина при виготовленні рідин для електронних сигарет, а є ароматизатором. Також, звертає увагу, що рішення про визначення коду товару прийнято за формою, яка втратила чинність, та не дотримано правової процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому останній наполягає на дотриманні процедури прийняття рiшення щодо класифiкацiї товарiв від 26.07.24 №КТ-UA40300-0033-2024 його обґрунтованості та законності.

Від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що ароматизатори призначені для харчової промисловості, а саме: для виготовлення топінгів та джемів, на підтвердження чого надає видаткові накладні щодо подальшого продажу та технічні умови виготовлення топінгів та джемів.

Від відповідача до суду надійшли додаткові документи у справі, а саме: протокол про порушення митних правил №0057/40300/24 від 07.10.2024, яким притягнено керівника компанії ТОВ «КОМПАНІЯ ЛЕВ-УКРАЇНА» ОСОБА_1 до відповідальності за надання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД зазначені у сертифікатах аналізу товару (на кожну позицію окремо) від 03.05.2024 №б/н, а саме: сфера застосування та у інвойсі №LUL240424 від 01.05.2024 (зазначений код згідно УКТЗЕД), які в подальшому були використані агентом митного оформлення ФОП « ОСОБА_2 » ОСОБА_3 , а саме: заявлення неправдивих відомостей у гр.31 (опис товару) та пр. 33 (код товару згідно УКТЗЕД) у ЕМД 24UA4030300073888, що призвело до не нарахування та відповідно несплати ввізного мита на суму 4 334,56 грн., акцизного податку в сумі 872 300 грн. та ПДВ на імпорт в сумі 175 326,91 грн, загальна сума несплачених митних платежів становить 1 051 961,47 гривень.

Від позивача та відповідача до суду надійшли клопотання про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 клопотання ТОВ «Компанія «Лев-Україна» та Тернопільської митниці про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи задоволено частково. Подальший розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.10.2024.

Від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.10.2024 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку - задоволено.

В підготовче засідання 30.10.2024 з`явився представники позивача та відповідача. Розгляд справи відкладено на 06.11.2024.

В підготовче засідання 06.11.2024 з`явився представники позивача та відповідача. Розгляд справи відкладено на 20.11.2024.

Підготовче засідання 20.11.2024 знято з судового розгляду у зв`язку з щорічною відпусткою судді.

В підготовче засідання 11.12.2024 з`явився позивач та представник відповідача. Позивач та представник відповідача не заперечували щодо закриття підготовчого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2022 між ТОВ «КОМПАНІЯ «ЛЕВ-УКРАЇНА» та британським виробником «UK Flavour Ltd» було укладено контракт 20.09.22 №D-3956 щодо поставки харчової сировини. Товар постачався партією на умовах вказаних в Рахунку відповідно до INCOTERMS 2020.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Носко О.Ю., за митною декларацією №24UA403030007388U8 від 17.06.2024 заявлено до митного режиму імпорт товар: «Суміші запашних речовин на носії для використання у харчовій промисловості в якості ароматизаторів, у вигляді рідин, без вмісту молочних жирів та інших компонентів тваринного походження. Ароматизатор Банановий лід артикул 7-593 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17065, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Чорниця гранат артикул 7-637 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17066, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Чорниця кисла малина артикул 7-594 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17067, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Кокосова диня артикул 7-633 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17068, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Кола артикул 7-591 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17069, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Ельфберг артикул 7- 629 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17070, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Полуниця банан артикул 7-630 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17071, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Полуничний лід артикул 7-621 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17072, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Ароматизатор Полуниця ківі артикул 7-596 концентрат, склад: ароматичні речовини, пропіленгликоль Е1520, номер партії: 17073, дата виробництва: 03.05.2024, строк зберігання: до 02.05.2026, гранічна дозировка до готового продукту 0,1-0,5% - 10кг. Торговельна марка: UK Flavour. Виробник: UK Flavour Ltd. Країна виробництва: GB.».

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:

« 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 118-3 Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД спеціалізованим підрозділом митниці для прийняття рішення про визначення коду товару»;

« 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

« 905-3 Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

«Товар Nє 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Можлива неправильна класифікація товару. В залежності від хімічного складу (наявності в складі нікотину або замінніку ків) нікотину), призначення та способу використання, можлива класифікація товару в межах товарної позиції 2404 УКТЗЕД.

Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації. Індикатори ризику 3.1.1, 3.5.5 - можлива класифікація товару в межах товарної позиції 2404 УКТЗЕД.».

Судом встановлено, що 17.06.2024 посадовою особою митниці було направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення наступного змісту: «Відповідно до п. 3 ст. 69 Митного кодексу України надати додаткові документи, які підтверджують код товару згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до ст. 266, п. 2 ст. 338, ст. 418 МКУ прошу Вас представити товар для проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД».

На виконання резолюції керівника митниці до доповідної записки від 17.06.2024 №28-01-02/28-01-02/1744 під час проведення митного огляду 17.06.2024 на території МС Зони митного контролю «СМП «Веста», м.Тернопіль, вул. Текстильна, 38, головним державним інспектором ВМО №2 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці у присутності уповноваженої декларантом особи було здійснено відбір проб (зразків) товарів та складено Акт про взяття проб (зразків) товарів №26/2024 від 17.06.2024.

Посадовою особою митниці 18.06.2024 сформовано Запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 18.06.2024 №7.25-1/28-01-02/7/3991 з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД», наказ Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2016 за №1693/29823».

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2024 Тернопільською митницею отримано висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 17.07.2024 №142000-3202-0132, яким встановлено: «Згідно з наданими супровідними документами продукти, проби яких надані на дослідження, з найменуваннями «BANANA ICE FLAVOR LIQUID 7-593» (проба Nє1), «BLUEBERRY POMEGRANATE FLAVOR LIQUID 7-637» (проба Nє2), «BLUEBERRY SOUR RASPBERRY FLAVOR LIQUID 7-594» (проба Nє3), «COCONUT MELON FLAVOR LIQUID 7-633» (проба Nє4), «COLA FLAVOR LIQUID 7-591» (проба Nє5), «ELFBERG FLAVOR LIQUID 7-629 (проба Nє6), «STRAWBERRY BANANA FLAVOR LIQUID 7-630» (проба Nє7), «STRAWBERRY ICE FLAVOR LIQUID 7-621» (проба Nє8) та «STRAWBERRY KIWI FLAVOR LIQUID 7-596» (проба Nє9) є рідкими ароматизаторами для використання в харчовій промисловості до складу яких входять ароматичні речовини та пропіленгліколь (Е1520), без вмісту у складі молочних жирів, прекурсорв, нікотину, психотропних та наркотичних речовин.

Згідно з наданими супровідними документами до складу продуктів відповідних найменувань (проби NoNє1-3, 5-9) входять запашні речовини, розчинники (пропіленгліколь (проби NєNє2-9) та гліцерин (проба Nє1)), нікотинова сіль/ нікотин бензоат (проба Nє1) і етиловий спирт (проби NoNє1, 5) (див. таблицю п.п.11.3 Висновку). Інформація щодо складу проби Nє4 у пакеті супровідних документів відсутня. У складі проб підтверджено вміст розчинників. Ідентифікувати запашні речовини у складі проб лабораторним шляхом на цей час не видається можливим з технічних причин. Результати проведених якісних реакцій на наявність етилового спирту у складі проб NoNє1, 5 - позитивні, проб NєNє1-9 - негативні. Нікотину/ солей нікотину у складі досліджених проб не виявлено. Визначення терміну «замінники нікотину» та затверджений перелік замінників нікотину а також визначення терміну «регуляторний стандарт» в правовій та нормативно-технічний документації відсутні.

Відповісти на питання «Чи містить об??єкт дослідження токсичні або шкідливі речовини?», «Чи містить об?єкт дослідження компоненти, які можуть викликати алергічні реакції?», «Чи наявні на українському ринку виробників рідин, що використовуються в електронних сигаретах, товарів (рідин для електронних сигарет) із назвами та/або ароматизаторами та компонентами, зазначеними у графі 31 митної декларації та товаросупровідних документах?» виходить за межі повноважень експертів СЛЕД Держмитслужби. Використання будь-яких джерел (літературні, інтернет-джерела, офіційні сайти та ін.) є виключним правом експерта, якій керується у своїй роботі посадовою інструкцією, правовими та нормативно-технічними документами. Виходячи з вищезазначеного, завдання у пункі 8 розділу 10 Висновку експерт лишає без відповіді».

Тернопільською митницею прийнято рішення про визначення коду товару від 26.07.24 №КТ-UA40300-0033-2024, відповідно до якого рідини, що використовуються в електронних сигаретах, до складу яких входять ароматичні речовини та пропіленгліколь (Е1520), без вмісту у складі молочних жирів, прекурсорів, нікотину, психотропних та наркотичних речовин: Банановий лід, артикул 7-593 / banana ice flavor liquid, 7-593; Чорниця гранат, артикул 7-637 / blueberry pomegranate flavor liquid 7-637; Чорниця кисла малина, артикул 7-594 / blueberry sour raspberry flavor liquid 7-594; Кокосова диня, артикул 7-633 / coconut melon flavor liquid 7-633; Кола, артикул 7-591 / cola flavor liquid 7-591; Ельфберг, артикул 7-629 / elfberg flavor liquid 7-629; Полуниця банан, артикул 7-630 / strawberry banana flavor liquid 7-630; Полуничний лід, артикул 7-621 strawberry ice flavor liquid 7-621; Полуниця ківі, артикул 7-596 / strawberry kiwi flavor liquid 7-596. Згідно листів безлеки (Safety data sheet), призначені лише для вейпінгу (для створення пари (аерозолів) в електронних сигаретах). Виробник: UK Flavour Ltd. Країна виробництва: GB. Код товару за класифікацією УКТЗЕД - 2404199010.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п`ята статті 255 МК України).

Відповідно до частин 1 - 4 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно із частинами 1 - 4 статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

За правилами частини 1 статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Порядок № 428), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Статтею 1 Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 №2697 визначено, що цим Законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

На виконання положень статті 68 МК України, Порядку №428, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, відповідно щодо пояснень до товарної позиції 3302, остання має назву Сумiшi запашних речовин та сумiшi (включаючи спиртовi розчини), одержанi на основi однiєї або кiлькох таких речовин, якi застосовуються як промислова сировина; iншi препарати на основі запашних речовин, якi застосовуються у виробництвi напоїв, зокрема: для використання у харчовiй промисловостi код 33021090.

До цієї товарної позиції включаються такі суміші за умови, що вони використовуються як сировина для виробництва продуктів харчування або напоїв (наприклад, у кондитерських виробах, для ароматизації харчових продуктів чи напоїв) або в інших галузях промисловості (наприклад, у миловарній):

(1) суміші ефірних олій;

(2) суміші резиноїдів;

(3) суміші екстрактів ефірних олій із смолистих речовин;

(4) суміші синтетичних ароматичних речовин;

(5) суміші, що складаються з двох або більше запашних речовин (ефірні олії, резиноїди, екстракти ефірних олій чи синтетичні ароматичні речовини);

(6) суміші з однієї або кількох запашних речовин (ефірні олії, резиноїди, екстракти ефірних олій чи синтетичні ароматичні речовини) разом з доданими розріджувачами чи носіями, такими як рослинна олія, декстроза або крохмаль;

(7) суміші окремо або в сполученні з розріджувачами чи носіями, або з вмістом спирту, продуктів інших груп (наприклад, спецій) з однією або кількома запашними речовинами (ефірні олії, резиноїди, екстракти ефірних олій або синтетичні ароматичні речовини) за умови, що ці речовини є основою суміші.

Зокрема, до цієї товарної позиції включаються парфумерні основи, що складаються з сумішей ефірних олій і фіксаторів, не готові до застосування без додання спирту. До цієї товарної позиції включаються також розчини в спирті (наприклад, етиловому, ізопропіловому) однієї або кількох запашних речовин за умови, що ці розчини використовують як сировину для виробництва парфумерії, харчових продуктів, напоїв або іншої промислової продукції.

До цієї товарної позиції також включаються інші препарати на основі запашних речовин, що використовуються для виробництва напоїв. Такі препарати можуть містити або не містити спирт та можуть бути використані для виробництва алкогольних або безалкогольних напоїв. Вони повинні бути основані на одній або кількох запашних речовинах, описаних у примітці 2 до цієї групи, та використовуються для надання напоям, у першу чергу, аромату, а у другу чергу - смаку. Такі препарати зазвичай містять відносно невеликі кількості запашних речовин, які характеризують властивості напою; вони також можуть містити соки, барвник, підкислювачі, підсолоджувачі і т.п. за умови, що препарати зберігають характер запашних речовин. У тому вигляді як вони представлені, ці препарати не призначені для використання як напої і, таким чином, не можуть розглядатись як напої групи 22.

До цієї товарної позиції не включаються алкогольні та безалкогольні складені препарати, які використовують у процесі виготовлення напоїв на основі речовин, крім запашних, описаних у Примітці 2 до цієї групи (товарна позиція 2106, якщо вони не зазначені в іншому місці УКТЗЕД).

До цієї товарної позиції не включаються алкогольні та безалкогольні складені препарати, які використовують у процесі виготовлення напоїв на основі речовин, крім запашних, описаних у Примітці 2 до цієї групи (товарна позиція 2106, якщо вони не зазначені в іншому місці УКТЗЕД).

Натомість до товарної позиції 2404199010 включаються рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Також до категорії 2404 входять продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн, нікотин, замінники тютюну або нікотину, призначені для вдихання без горіння; інші нікотиновмісні продукти призначені для забезпечення надходження нікотину в тіло людини.

До цієї товарної позиції включаються:

(А) Продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн, нікотин, замінники тютюну та нікотину, що призначені для вдихання без горіння.

Ці продукти включають, серед іншого (inter alia):

(1) розчини, що містять нікотин, призначені для використання в електронних сигаретах або аналогічних персональних електричних випарних пристроях;

(2) вироби, що містять тютюн або відновлений тютюн, у різних формах (наприклад, у вигляді смужок або гранул), призначені для використання в системах нагрівання тютюну, в яких нагрівання здійснюється електричними пристроями (системи електричного нагрівання тютюну (electrically heated tobacco systems, EHTS)), хімічними реакціями, з використанням вуглецевого джерела тепла (тютюнові вироби з вугільним нагріванням (carbon heated tobacco products, CHTP)) або іншими способами;

(3) продукти, що містять замінники тютюну та нікотину, але які не містять тютюн, відновлений тютюн або нікотин, та призначені для використання в електронних сигаретах або аналогічних персональних електричних випарних пристроях;

(4) аналогічні продукти, призначені для використання у пристроях, які виробляють аерозоль для вдихання інакше, ніж шляхом нагрівання, наприклад, за допомогою хімічного процесу або ультразвукового розпилення.

(5) одноразові електронні сигарети (одноразові е-сигарети) та аналогічні одноразові персональні електричні випарні пристрої містять продукт (наприклад, рідину для електронних сигарет, гель), призначений для вдихання без спалювання та вбудований у корпус механізм доставки продукту. Одноразові електронні сигарети призначені для утилізації після використання продукту для вдихання або після розряджання акумулятора (тобто вони не призначені для заправки рідиною, гелем тощо або для підзарядки акумулятора).

(B) Інші продукти, що містять нікотин, але не містять тютюн або відновлений тютюн, призначені для надходження нікотину в організм людини шляхом жування, розчинення, вдихання, трансдермального всмоктування або будь-яким іншим способом, крім вдихання.

До цієї групи входять нікотиновмісні продукти для рекреаційного використання, а також продукти нікотинзамісної терапії (НЗТ), призначені для допомоги у припиненні вживання тютюну, які приймаються в рамках програми зниження споживання нікотину з метою зменшення залежності організму людини від цієї речовини.

Однак, враховуючи висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 17.07.2024 №142000-3202-0132, а також паспорти безпеки, відсутні нікотиновмісні та/або тютюновмісні речовини, що не дає підстав для віднесення такого Товару до категорії товарної позиції 2404.

З матеріалів справи вбачається, що митницею здійснено огляд товару, за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, яким встановлено, що опис, кількість, маркування та вага відповідає характеристикам товару, зазначеним у митній декларації. Тобто, вказаний товар знаходився не у картриджах чи в заправних контейнерах, у яких містяться рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

До того ж, на офіційному веб-сайті в базі даних класифікаційних рішень Європейського Співтовариства наявне рішення FRBTIFR-BTI-2023-05988 від 14.02.2024, відповідно до якого товар суміші концентрованих запашних речовин на основі харчових ароматизаторів і пропіленгліколю в рідкій формі, які використовуються як основний матеріал для промисловості, або ароматизатор у харчових продуктах, або як ароматизатор для електронних сигарет, розфасований для роздрібної торгівлі у флаконі по 30 мл класифіковано за кодом 2404 19 90. У спірному ж випадку, як зазначено вище, товар не передбачений для роздрібної торгівлі, а навпаки, що визнається сторонами, який використовується як сировина для виробництва продукції в галузях промисловості. Позивач відповідно до видів економічної діяльності не позбавлений можливості в подальшому здійснювати оптову торгівлю такими хімічними продуктами або виробництво іншої хімічної продукції чи продуктів.

Також, суд критично ставиться до тверджень відповідача, що проставлена резолюція керівника митного органу на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути розцінена як вмотивоване письмове рішення керівника.

Подібна правова позиція (щодо форми рішення про відібрання проб (зразків) товарів) висловлена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.05.2020 у справі N818/1205/16, від 12.11.2020 у справі N808/1697/15, від 25.02.2021 у справі N815/1557/17, 27.05.2021 у справі N820/6482/16.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про допущення Тернопільською митницею порушень законодавства під час організації митного контролю, а саме - взяття проб (зразків) товару, оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією N23UA403030007388U8 без належним чином оформленого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

Щодо прийняття оскаржуваного рішення у формі, яка була нечинною не час його прийняття, суд зазначає наступне.

Так, оскаржуване Рішення приймалось у спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N650 в первинній редакцій, однак 23.12.2022 наказом Міністерства фінансів України N455 внесені зміни до наказу N650 шляхом викладення його в новій редакції, яка набрала чинності 14.03.2023.

Новою редакцією наказу N650, зокрема, затверджено нову форму рішення митного органу, яке називається «Рішення щодо класифікації товарів» та має нову форму, відмінну від форми рішення про визначення коду товару, за якою складено оскаржуване Рішення.

Таким чином, мотивація відповідача у прийнятті спірного рішення обумовлена можливістю використання позивачем спірного товару для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Однак таке судження є лише припущенням, яке не може бути обґрунтованою підставою для прийняття рішення про визначення коду товару на підставі іншої товарної позиції, яка не відповідає характерним ознакам оцінюваного товару.

Спірний же товар підпадає до ознак товарної позиції 3302, до якої включаються суміші, які використовуються як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв (наприклад, у кондитерських виробах, для ароматизації харчових продуктів чи напоїв) або в інших галузях промисловості (наприклад, у миловарній).

Гіпотетична можливість використання спірного товару для виготовлення рідин, що використовуються в електронних сигаретах не є легітимною метою для зміни товарної позиції задекларованого Товару №1, який на момент декларування не був рідиною, що використовуються в електронних сигаретах та не був кінцевим продуктом для споживання.

Доводи відповідача, що задекларовані товари необхідно класифікувати за кодом 2404199010 як рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях суд вважає безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем задекларованих товарів згідно з призначенням.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що Тернопільська митниця оскаржуваним рішенням про визначення коду товару від 26.07.2024 №КТ-UA40300-0033-2024 безпідставно класифікувала спірний товар за кодом УКТ ЗЕД 2404199010, а тому таке рішення є необґрунтованим, яке слід визнати протиправним та скасувати, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13500,00 грн., суд зазначає наступне.

Від відповідача до суду надійшли заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач зазначає, що такі витрати є надмірними та неспівмірними з даною категорією справ. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, предметом доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу є дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Розглянувши дану заяву, суд виходить з наступного.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2024 між адвокатом Афоніним Олександром Вікторовичем та ТОВ «КОМПАНІЯ «ЛЕВ-УКРАЇНА» (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п.1.1 якого Адвокат зобов?язується надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного, податкового, митного права та інших галузей права, законодавства про адміністративні правопорушення; організовувати ведення претензійно-позовної , роботи, надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах будь-якої спеціалізації та інстанції (місцевих судах. апеляційних судах. Верховному Суді), органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі, у органах державної виконавчої служби, правоохоронних та контролюючих органах, Державній митній службі України та її територіальних органах (відокремлених підрозділах).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що Адвокат має всі права, якими наділений Клієнт та/або його представник та/або захисник Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Податковим кодексом України, а також іншими кодексами. законами та підзаконними нормативними актами, що діють на території України, зокрема, правами подавати позов, заяви, їх підписання, подання та підписання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень третьої особи; оскаржувати дії, рішення та бездіяльність органів державно влади, місцевого самоврядування, органів досудового розслідування та прокуратури, рішення, ухвали та постанови місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду.

Відповідно до п.4.1 цього договору Сторонами узгоджена наступна вартість юридичних послуг, які застосовуються до судових справ та послуг, розпочатих/наданих з 08.01.24: 3:000, 00 грн за 1 годину роботи адвоката, 2 500, 00 грн за 1 годину участі в судовому засіданні.

31.07.2024 адвокатом виставлено рахунок на оплату № 1 у сумі 8500 грн, який був оплачений позивачем 31.07.2024. За результатом наданих послуг сторонами було підписано акт від 31.07.2024.

31.10.2024 адвокатом виставлено рахунок на оплату № 2 у сумі 5000 грн, який був оплачений позивачем 31.10.2024. За результатом наданих послуг сторонами було підписано акт від 31.10.2024.

Зважаючи на наведене, витрати на професійну правничу допомогу складають 13 500,00 грн.

Суд наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

В той же час, за переконанням суду визначена позивачем та адвокатом сума за надання правничої допомоги в розмірі 13500,00 грн. не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, суд доходить висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат є неспівмірною із складністю даної справи та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, враховуючи принцип співмірності, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лев-Україна» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення коду товару від 26.07.24 №КТ-UA40300-0033-2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЛЕВ-УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська