Рішення

від 03.12.2024 по справі 160/25474/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 рокуСправа №160/25474/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/25474/24 за позовною заявою Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд. 6; ЄДРПОУ 40506232) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4; ЄДРПОУ 40165856) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Елітпроект (проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, м. Дніпро, 49000; ЄДРПОУ 42890735) про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект», в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 10.09.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-07-30-009572-а щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.08.2024 Державною аудиторською службою України відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та згідно з пунктом 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, з урахуванням наказу Держаудитслужби від 16 серпня 2024 року № 251-в «Про відпустку Басалаєвої А.В.» прийнято рішення (наказ Державної аудиторської служби України від 26.08.2024 № 227) про початок моніторингу процедури закупівлі позивача, номер оголошення №UA-2024-07-30-009572-а щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів». Означений висновок, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що положення ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації» є необов`язковими для застосування під час означеної закупівлі, адже поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Отже, послуги з поточного ремонту автошляхів, отримані за результатами проведеної процедури закупівлі не підпадають під визначення окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури та не можуть бути встановлені за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно - транспортної інфраструктури. З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 29.11.2022 у справі № 916/2601/21, позивач наголосив, що ним дотримано вимоги Закону №922-VIII, а також Порядку №1082 та Порядку №708, оскільки предмет закупівлі визначено відповідно до пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Також зазначено, що процедура закупівлі UA-2024-07-30-009572-а є завершеною, оскільки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничої фірми «Елітпроект», укладено договір про надання послуг №15/08-1 від 15.08.2024. Отже, зауваження відповідача в цій частині стосуються початкового етапу процедури закупівлі. Відтак, суть моніторингу стосовно дослідження питань щодо визначення предмета закупівлі на етапі укладеного договору із переможцем втрачає сенс, оскільки позивач на теперішній час, не має механізму усунення виявлених зауважень, і сам факт їх усунення взагалі не є ефективним заходом. Також відповідачем в оскарженому висновку не виявлено порушення з боку позивача принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону № 922-VIII під час проведення закупівлі, зауваження відповідача в цій частині носять суто формальний характер. Також, позивач наголосив, що визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення. Натомість, відповідачем в оскарженому висновку не зазначено чіткий конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити позивачу для усунення виявленого порушення. З урахуванням наведеного, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

03.10.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. №40975/24), в яких третьої особою підтримано позицію позивача, викладену в адміністративному позові.

18.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №41620/24).

В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що 26.08.2024 Державною аудиторською службою України відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, та згідно з пунктом 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, з урахуванням наказу Держаудитслужби від 16 серпня 2024 року № 251-в «Про відпустку Басалаєвої А.В.» прийнято рішення (наказ Державної аудиторської служби України від 26.08.2024№ 227) про початок моніторингу процедури закупівлі позивача, номер оголошення UA-2024-07-30-009572-а щодо закупівлі послуг «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів». Підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості) (в редакції станом на дату початку проведення торгів), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. За результатами моніторингу процедури закупівлі Державною аудиторською службою України 10.09.2024 було складено висновок про результати моніторингу закупівлі №767, який того ж дня розміщено в електронній системі закупівель, зі змісту якого замовник в порушення пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708 не визначив предмет закупівлі з поточного ремонту за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури. У зв`язку з встановленим порушенням законодавства у сфері закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. З урахуванням наведеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

23.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив ( вх. № 42271/24), в якій позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність оскарженого висновку, оскільки відповідач, приймаючи оскаржений висновок, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між буль-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 26.08.2024 № 227 про початок моніторингу процедури закупівлі Позивача, номер оголошення UA-2024-07-30-009572-а щодо закупівлі послуг: «Послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів», Держаудитслужба в межах повноважень здійснила моніторинг процедури закупівлі «Послуги з благоустрою населених пунктів - послуги з поточного ремонту автошляхів», код за ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

Зі змісту оскарженого висновку встановлено, що відповідно до пункту 3 розділу ІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 (далі Порядок № 708) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2 -3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно - транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Пунктом 1 статті 1 розділу І Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що вулично-дорожня мережа призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Згідно з оголошенням та пунктом 4.1 розділу «Загальні положення» тендерної документації, предметом зазначеної закупівлі є «Послуги з благоустрою населених пунктів, послуги з поточного ремонту автошляхів» за ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

Проте, як зазначено у висновку, замовником предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначений не за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно - транспортної інфраструктури, чим порушено вимоги пункту 3 розділу ІІ Порядку № 708.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з даним висновком, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ДБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2 -3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно - транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Пунктом 1 статті 1 розділу І Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що вулично-дорожня мережа призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху .

На підставі статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 вказаного вище Закону України, до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно зі статтею 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Відповідно до статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Порядок 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно -правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (пункт 3).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку № 708 предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163 та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 ''Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», які встановлюють склад та зміст проєктної документації на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

Із викладеного висновується, що положення ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації» застосовуються у разі будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це, зокрема, різновид наземних, надземних або підземних лінійних споруд для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії, тощо.

У той же час, будівля це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, що утворюють наземні та підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.

Будинок це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.

Лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні та підземні лінійні об`єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.

Споруда - це штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.

Суд зазначає, що в даному випадку, предметом закупівлі є послуги з благоустрою населених пунктів послуги з поточного ремонту автошляхів.

Таким чином, положення ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації» не є обов`язковими для застосування під час даної закупівлі, оскільки поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Послуги, які планує придбати замовник за результатами процедури закупівлі це послуги з ямкового ремонту асфальтобетонного покриття доріг та невеликих окремих ділянок автошляхів у м. Дніпро.

Отже, послуги з поточного ремонту автошляхів, отримані за результатами проведеної процедури закупівлі не підпадають під визначення окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури та не можуть бути встановлені за кожним окремим лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 року № 708 необґрунтовані та не беруться судом до уваги.

Також у пункті 2 оскарженого висновку зазначено, що порушень обрання процедури закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, відповідності умов договору умовам законодавства, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору та їх оприлюднення порушень не встановлено.

Судом встановлено, що процедура закупівлі № UA-2024-07-30-009572-a є завершеною, оскільки між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничої фірми «Елітпроект» укладено договір про надання послуг № 15/08-1 від 15.08.2024. Зауваження відповідача в цій частині стосуються початкового етапу процедури закупівлі.

При цьому, відповідачем в оспорюваному висновку не вказано, яким чином невірне визначення замовником предмету закупівлі вплинуло на проведення процедури закупівлі.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Суд також застосовує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського Суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Європейський Суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Європейський Суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 у справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 у справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 і ч. 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність спірного висновку не доведена та не обґрунтована, ним також не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві, у зв`язку з чим позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду понесені документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3028,00 грн., проте позов подано через систему «Електронний суд», отже сплаті підлягає судовий збір з понижуючим коефіцієнтом у розмірі 2422,40 грн, тобто позивачем надмірно сплачено 605,60 грн.

Таким чином суд доходить висновку про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., а надмірно сплачені позивачем 605,60 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України позивачеві.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 257, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул. Виконкомівська, 6, м. Дніпро, 49000, фактична адреса: вул. Володимира Мономаха, 17, м. Дніпро, 49000; ЄДРПОУ 40506232) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4; ЄДРПОУ 40165856); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Елітпроект (проспект Дмитра Яворницького, буд. 60, офіс 22, м. Дніпро, 49000; ЄДРПОУ 42890735) про визнання протиправним та скасування висновку, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 10.09.2024 № 767 про результати моніторингу процедури закупівлі (оголошення № UA-2024-07-30-009572-а).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4; ЄДРПОУ 40165856) на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (Виконкомівська, 6, м. Дніпро, 49000 фактична адреса: вул. Володимира Мономаха, 17, м. Дніпро, 49000; ЄДРПОУ 40506232) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (вул. Виконкомівська, 6, м. Дніпро, 49000, фактична адреса: вул. Володимира Мономаха, 17, м. Дніпро, 49000; ЄДРПОУ 40506232) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, сплачений відповідно до платіжної інструкції №1399 від 27.09.2024 року, яка міститься в матеріалах справи № 160/25474/24.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 03.12.2024.

Суддя О.В. Царікова