Рішення

від 04.12.2024 по справі 361/7703/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7703/24

Провадження № 2/361/4660/24

04.12.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайоннийсуд Київськоїобласті ускладі головуючогосудді БражникН.М.розглянувшиу порядкуписьмового провадженняв приміщеннісуду цивільнусправу запозовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 18 червня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3338237 у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 20000 грн шляхом переказу на картковий рахунок позичальника, а позичальник погодився з усіма умовами договору, зобов`язався їх виконувати та повернути кошти у строк, який визначений договором.

Кредитор свої зобов`язання виконав, усвою чергу позичальник кошти у визначений договором строк не повернув.

16 грудня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» уклало договір № 16/12-2021-43 відповідно до умов якого відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема і за договором № 3338237.

10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклало договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого відступило на користь ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема і за договором № 3338237.

Відтак, ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3338237.

Станом на день формування позовної заяви загальний розмір заборгованості за договором від 18 червня 2021 року № 3338237 становить 152 800 грн, з яких: 20 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 132 280 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 600 грн заборгованість за комісіями.

Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач вважає, за необхідне зменшити суму заборгованості до 120212 грн, з яких: 20000 грн заборгованість за тілом кредиту, 99 612 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 600 грн заборгованість за комісіями.

На підставі викладеного, ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило суд:

1.Стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором від 18 червня 2021року № 3338237 у розмірі 120 212 грн.

2. Стягнути із ОСОБА_1 на його користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.

3. Розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як вбачається із Довідок про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача, його представника копія ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області доставлена 23 серпня 2024 року.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їмправовідносини.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що 18 червня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3338237.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором на строк, визначений пунктом 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) кредиту становить 20 000 грн; кредит надається строком на 30 днів з 18 червня 2021 року; термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 18 липня 2021 року.

З огляду на п. 1.5. кредитного договору орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом складає 22880 грн.

Комісія за надання кредиту: 600 грн, нараховується за ставкою 3.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. кредитного договору).

Проценти за користування кредитом: 2280 грн, які нараховуються за ставкою 0.38 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. кредитного договору).

Згідно з п. 1.6. кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

У пункті 2.3 договору сторони погодили умови пролонгації договору.

З огляду на пункт 2.3.1.2 договору позичальник може продовжити користуватися кредитними коштами після спливу строку кредитування, але загалом строк пролонгації не може перевищувати 60 днів.

Згідно із п. 4.2., у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості , кредитодавець починаючи з наступного дня після закінчення строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою , передбаченою в п. 1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 6.1. Договору договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проєкт договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Кредитодавця на укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням на телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Позивачем також надані додаток № 1 до Договору про споживчий кредит № 3338237 від 18червня 2021 року Графік платежів за договором про споживчий кредит та додаток № 2 Договору про споживчий кредит № 3338237 від 18червня 2021 року Паспорт споживчого кредиту, анкета-заява на кредит № 3338237 від 18червня 2021 року.

Відповідно до довідки ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав договір № 3338237 від 18червня 2021 року шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора.

Як вбачається із платіжного доручення від 18 червня 2021 року № 49094412 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 20000 грн згідно з договором № 3338237 на карту НОМЕР_1 .

ТОВ «МІЛОАН» надало відомість про щоденні нарахування та погашення за період з 18червня 2021 року до 16 грудня 2021 року. З якої вбачається, що станом на 16 грудня 2021року прострочення тіла кредиту становить 20000 грн, прострочення процентів 62280грн; прострочена комісія 600 грн.

16 грудня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» уклало договір № 16/12-2021-43 відповідно до умов якого відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема і за договором № 3338237.

Відповідно до витягу з Додатку № 3 до Договору факторингу № 16/12-2021-43 від 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором № 3338237 від 18червня 2021 року на суму 82 880 грн, з яких: 20000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, заборгованість за відсотками 62 280 грн, 600 грн комісія.

Відповідно до розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість ОСОБА_1 станом на 16 грудня 2021 року становить 82 880 грн, з яких: 20000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 62280 грн; заборгованість з комісії 600 грн; станом на 10 березня 2023 року становить 152880 грн, з яких: 20000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 62 280 грн, заборгованість з комісії 600 грн, нараховані відсотки за кредитним договором з 16 грудня 2021 року до 23 лютого 2022 року 70 000 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 20 грудня 2021 року № 313550010 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» здійснило переказ ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 1563897,11 грн, як оплата лоту згідно договору факторингу № 16/12-2021-43 від 16 грудня 2021 року.

10 березня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклало договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого відступило на користь ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема і за договором № 3338237.

Відповідно до витягу з Додатку № 3 до Договору факторингу № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором № 3338237 на суму 152880 грн, з яких: 20000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 132280 грн заборгованість за відсотками, 600 грн заборгованість з комісії.

Відповідно до розрахунку ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 липня 2024 року становить 152880 грн, з яких: 20000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 132280 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 березня 2023року, 600 грн заборгованість з комісії.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до частини першоїстатті 509 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існуванні на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У ньому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини першоїстатті 626 ЦК Українивизначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтями627,628 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 628 ЦК Українисторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина першастаття 612 ЦК України).

Згідно зі статтями610,611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зістаттею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах тана умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит тасплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно достатті 1055 ЦК України.

Відповідно достатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно зістаттею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частини шостоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Згідно зі статтями3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавіти о-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Надані позивачем документи підтверджують факт укладення між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 3338237 від 18червня 2021 року велектронній формі шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та перерахування кредитних коштів у сумі 20000 грн ТОВ «МІЛОАН» відповідачу.

Оскільки, відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, упередбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, у нього виникла заборгованість.

Суд встановив, що матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за договором про споживчий кредит № 3338237 від 18червня 2021 року на користь ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Щодо стягнення відсотків за договором

Відповідно до укладеного між сторонами договору кредит у сумі 20000 грн надано відповідачу строком на 30 днів до 18 липня 2021 року.

Пунктом 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.

Строк кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п.2.3.1.).

Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

За відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом до 18 липня 2021 року, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 договору.

Системний аналіз положень пунктів 1.1 1.4 договору щодо порядку та строку кредитування (30 днів), пунктів 2.2 2.4 договору щодо пролонгації, дають підстави для висновку, що термін користування кредитними грошима розпочався 18 червня 2021 року та закінчився 17 грудня 2021 року, оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами кредитного Договору не передбачено можливість його подальшої пролонгації.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц міститься висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 17 грудня 2021 року відповідно до п. 1.6, 2.3 договору відсутні.

Дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи, що строк дії договору встановлено до 18 липня 2021 року, а також те, що строк пролонгації за умовами договору не може перевищувати 60 днів, а відтак проценти після закінчення строку пролонгації нараховувалися безпідставно, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідачки заборгованості за договором про споживчий кредит № 3338237 від 18червня 2021 року у розмірі 82 880 грн, з яких: 20000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, заборгованість за відсотками 62 280 грн, 600 грн комісія.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Довитрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22 липня 2024 року № 0448270102.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР»долучено до позовної заяви: договір про надання правої допомоги від 07 червня 2024 року, прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Асістант», платіжна інструкція від 12 липня 2024 року на суму 200 000 грн, заявка на надання правової допомоги № 228 від 01 липня 2024 року на суму 25 000 грн, витяг з акту про надання правничої допомоги № 4 від 05 липня 2024 року на суму 25 000 грн, з яких надання усної консультації 4000грн, підготовка пропозицій 6000 грн, складання позовної заяви 15000 грн.

Дана справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України належить до справ незначної складності, у спорах про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання судова практика є сталою, не потребує вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, тому суд дійшов висновку проте, що розмір гонорару адвоката у 25 000 грн, не відповідає критерію розумності їх розміру з урахуванням складності цієї справи.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи зконкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що витрати на правову допомогу підлягають зменшенню до 3000 грн.

Враховуючи,що позовнівимоги ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»задоволено частковоз ОСОБА_1 на йогокористь необхідно стягнути понесені ним судові витрати по оплаті судового збору урозмірі 2 089 грн (3028*69 %), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2070 грн (3000*69 %), а всього 4 159 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280283 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором від 18 червня 2021року №3338237 у розмірі 82 800 (вісімдесят дві тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені ним судові витрати по оплаті судового збору урозмірі 2 089 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 070 грн, авсього 4159 (чотири тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», кодЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 04 грудня 2024 року.

Суддя Н.М. Бражник