Ухвала

від 11.12.2024 по справі 367/9260/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9260/24

Провадження №1-в/367/253/2024

УХВАЛА

Іменем України

11грудня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Бучанського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником відділу ОСОБА_4 , про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону у зв`язку з усуненням законом караності діяння щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки смт. Губиниха, Новомосковського району, Дніпропетровської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 03.06.2024 року вироком Романівського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 року до Ірпінського міського суду Київської області від Бучанського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області надійшло подання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону у зв`язку з усуненням законом караності діяння щодо ОСОБА_5 .

Подання обґрунтовується тим, що на обліку Бучанського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебуває ОСОБА_5 , засуджена 03.06.2024 року вироком Романівського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

Водночас, Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасовано кримінальну відповідальність за правопорушення, передбачені ст. 185, ст. 190, ст. 191 КК України, якщо на момент вчинення таких діянь вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаного, зважаючи на те, що ОСОБА_5 згідно з вироком Романівського районного суду Житомирської області від 03.06.2024 року спричинила майнову шкоду в частині вчинення крадіжки на суму 731 грн., орган пробації, посилаючись на положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, просить вирішити питання про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_5 у відповідність до закону.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Прокурор, ознайомившись з матеріалами подання, вважав, що подання не відповідає вимогам законодавства, а тому задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У своєму поданні орган з питань пробації просить суд привести судове рішення стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог закону. Разом із тим, вирішення даного питання не передбачене чинним КПК України.

Аналізуючи зміст подання, суд дійшов висновку, що воно подане всупереч вимогам КПК України.

Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ч. 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У даному випадку, орган з питань пробації повинен звертатись до суду з клопотанням/поданням у порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, оскільки ч. 2 ст. 74 КК України встановлено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Враховуюче вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання органу пробації не підлягає задоволенню, оскільки питання приведення судового рішення у відповідність до вимог закону не передбачене чинним КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання провідного інспектора Бучанського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене з начальником відділу ОСОБА_4 , про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону у зв`язку з усуненням законом караності діяння щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки смт. Губиниха, Новомосковського району, Дніпропетровської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої 03.06.2024 року вироком Романівського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 79 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1