Ухвала

від 26.12.2024 по справі 240/25027/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,

зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)

26 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/25027/21

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/25027/21.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 20.02.2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 20.02.2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

До суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Просить змінити спосіб виконання рішення суду у справі № 240/25027/21, а саме: із зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити 20.02.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) на "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 199771,24 грн.

В обґрунтування заяви вказано, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомлено, що у справі № 240/25024/21 проведено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат. На виконання рішення суду виплата пенсії проводиться в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Зазначає, що згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що заявник у поданій заяві вказує, що на даний час прийняте у справі рішення не виконане, оскільки за відповідачем (боржником) залишається невиплаченою нарахована при його виконанні 199771,24 грн. Вважає, що зміна способу та порядку судового рішення у даній справі не призводить до зміни предмету судового спору, його предметом залишається право на отримання додаткової пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, а застосування способу виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника нарахованої суми є більш ефективнішим, оскільки наявні відомості щодо нарахованої уповноваженим суб`єктом, неоспорюваної суми боргу та відсутності у боржника кошті на його погашення. З огляду на що, вважає наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду на стягнення з відповідача нарахованої суми.

Обґрунтовуючи необхідність зміни способу виконання рішення суду, заявник посилається на норму ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) якою визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

У рішенні суду вказано, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 та статті 39 Закону №796, позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею 39 Закону №796".

Отже, приймаючи рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 20.02.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), суд виходив з наявності у позивача права на "щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення", а тому судом не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум, а встановлено обов`язок відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії позивача з 20.02.2021 без обмеження кінцевою датою.

Отже, при вирішенні спору судом були враховані як характер спірних правовідносин, так і зміст та специфіка реалізації управлінських функцій відповідачем.

Відповідно до частин 1-3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Отже, наведена норма пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.

При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Оцінивши докази у їх сукупності, відповідно до положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.

Заміна способу захисту права особи у формі зобов`язання вчинити певні дії на спосіб захисту права особи у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 в адміністративній справі № 240/25027/21 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.М.Шимонович