Рішення

від 27.12.2024 по справі 240/6760/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/6760/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" до Державної митної служби України в особі Житомирської митниці про визнання протиправно та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "ФПС Флексіблс Україна") звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, митний орган, Житомирська митниця), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035.

Також позивач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було надано усі необхідні документи для підтвердження визначеної ним митної вартості імпортованих товарів за основним методом (за ціною договору). Однак відповідач безпідставно та в порушення норм Митного кодексу України прийняв оскаржуване рішення від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035, наслідком чого для товариства стало збільшення митних платежів.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 16.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №240/6760/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У зв`язку із призовом судді Липи В.А. на військову службу, відповідно до ч.9 ст.31 КАС України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.10 №30 (із змінами і доповненнями) розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 №141 було призначено повторний автоматизований розподіл справ, що перебували в провадженні судді Липи В.А., в тому числі й адміністративної справи №240/6760/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/5259/24 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.

Ухвалою судді від 31.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №240/6760/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін на 05.09.2024 о 14:30. Житомирською митницею подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначає, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товарі та відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035 винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Судове засідання, призначене на 05.09.2024, не проводилось у зв`язку із надходженням від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 10.10.2024 о 15:30.

Судове засідання, призначене на 10.10.2024, не проводилось у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 12.11.2024 о 15:00.

Протокольною ухвалою від 12.11.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.11.2024 о 15:00.

Протокольною ухвалою від 28.11.2024 суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 01.02.2023 №01-02-2023 IM RO-UА, укладеного між іноземною компанією "FPS Flexibles Romania S.R.L." (Румунія) та ТОВ " ФПС Флексіблс Україна" (Україна) Позивачем на митну територію України ввезено товар: Поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки: - Regranulat polipropilena negru non-raffia REPPBK00001 в гранулах (некондиційний для виготовлення нитки).

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2024 з метою митного оформлення товару за вказаним контрактом, декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №24UA101020001709U5.

Згідно з інформацією, зазначеною в графі 42 митної декларації від 15.01.2024 №24UA101020001709U5, митна вартість імпортованих товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору) та склала 12637,94 євро.

Також, разом з митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, декларантом було надано:

- контракт від 01.02.2023 №01-02-2023 IM RO-UА та додаткову угоду до вказаного контракту від 09.01.2024 №61;

- рахунок-фактуру (інвойс) від 09.01.2024 №48;

- звіт про оцінку ринкової вартості товару від 15.01.2024 №240115/005;

- довідку про транспортні витрати від 12.01.2024;

- рахунок на оплату транспортних витрат від 12.01.2024 №139;

- міжнародну товарно-транспортну накладну від 10.01.2024 CMR №233346.

За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення митної декларації від 15.01.2024 №№24UA101020001709U5 та долучених до неї документів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" були згенеровані митні формальності у напрямку контролю правильності визначення митної вартості за кодами 105-2 з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару.

На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, Житомирською митницею було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами цієї перевірки митниця встановила, що заявлена ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

У зв`язку з цим, з було здійснено перевірку правильності визначення митної вартості та встановлено, що документи, які подані ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" для митного оформлення містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Вказаний висновок митний орган обґрунтував наступним.

Відповідно до п.1.2 Контракту №01-02-2023 IM RO-UА від 01.02.2023 строки поставки кожної партії товару визначаються в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною контракту. Долучена до митної декларації Додаткова угода №61 від 09.01.2024 не містить відомостей про строки поставки.

Натомість рахунок-фактура (інвойс) FPSR №48 від 09.01.2024 містить дані про дату доставки - 09.01.2024. Товар, постачається на умовах FCA Negresti Oas. Відповідно до Інкотермс 2010 продавець виконав свої зобов`язання з поставки товару передавши його перевізнику покупця у узгодженому сторонами місці. Згідно із даними автотранспортної накладної СМR №233346 товар передано перевізнику у Negresti Oas 10.01.2024. У зв`язку із розбіжностями в термінах (датах) поставки товару митний орган не може використати відомості про ціну товару, що зазначена у додатковій угоді №61 від 09.01.2024 та рахунку-фактурі (інвойсі) FPSR №48 від 09.01.2024, оскільки вони можуть стосуватися різних партій товару.

Крім того відомості про властивості товару, що зазначені у графах 1 та 2 рахунку-фактури (інвойсу) FPSR №48 від 09.01.2024 та додаткової угоди №61 від 09.01.2024 викладені не мовою міжнародного спілкування.

Згідно із CMR №233346 від 10.01.2024 перевезення товару здійснювалось перевізником P.E. VASKO M.Y. Разом з тим, довідка про транспортні витрати від 12.01.2024 та рахунок №139 від 12.01.2024 складені ТОВ "НABIС ГРУП" - особою, що не здійснювала фактичне перевезення товару. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між імпортером та ТОВ "НАВІС ГРУП" з приводу перевезення оцінюваної партії товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 12.01.2024 та рахунок №139 від 12.01.2024 не можуть бути використані як належні та допустимі докази фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

Також митний орган дійшов висновку, що покупець та продавець товару у даній зовнішньоекономічній операції відповідно до правил ч.16 ст.58 Митного кодексу України є особами пов`язаними між собою. Відтак, за наслідками перевірки правильності визначення заявленої у декларації від 15.01.2024 №24UA101020001709U5 митної вартості, Житомирською митницею було направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено про вищевказані обставини та відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" для підтвердження заявленої митної вартості товарів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; прайс-лист виробника товару; копію митної декларації країни-відправлення.

У відповідь на вказане повідомлення митниці ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" надало: копію митної декларації країни відправлення від 10.01.2024 №24-6851774-37EU; переклад інвойсу від 09.01.2024 FPSR №48; договір від 08.01.2024 №Т2509/24 (між експедитором та перевізником); нову додаткову угоду від 09.01.2024 №61 на підтвердження відомостей про строки поставки; калькуляцію ціни товару від 16.01.2024.

За результатами опрацювання вказаних додатково наданих документів, Житомирська митниця встановила, таке.

На вимогу митного органу надано Додаткову угоду №61 від 09.01.2024 в новій редакції, де зазначено про те, що товар відвантажено 09.01.2024, однак такі відомості суперечать графі 4 СМR №233346 «Дата і місце завантаження товару». Крім того, у зв`язку із поданням митному органу Додаткової угоди №61 в новій редакції, в розпорядженні митниці знаходиться два документа з однаковими реквізитами, укладені однією і тією ж датою, що створює обґрунтовані сумніви щодо чинності кожної із редакцій. Крім того, митний орган критично оцінює обидва документа та не може використати їх як належні та допустимі докази ціни, що підлягає сплаті за товар, оскільки вищезазначені факти свідчать про те, що документ (остання редакція) створено з метою виправлення виявлених митницею розбіжностей та неточностей, а не з метою виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків за контрактом.

На вимогу митного органу надано переклад на українську мову інвойсу FPSR №48 від 09.01.2024, який митний орган не може використати для перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із наступним.

Відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Наданий митниці переклад інвойсу FPSR №48 від 09.01.2024 не відповідає вищевказаним вимогам нормативного документа. Крім того, поданий переклад митниця не може уважати таким, що виконаний належним чином у зв`язку із відсутністю в ньому відомостей про колір позицій №1 та №2, які зазначені в інвойсі (змішані кольори та чорний) та відомості, про які зазначені англійською мовою та є зрозумілими митниці. Наявність ознаки товару за кольором позицій №1 та №2 в інвойсі, підтверджується листом відправника товару від 16.01.2024, що додатково наданий на вимогу митниці. Наявність таких невідповідностей у перекладі може свідчити про те, що весь переклад тексту може мати неточності або прогалини у перекладі тексту, що має значення для перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Додатково надана калькуляція ціни товару від 16.01.2023 містить відомості (складові) про базову ціну товару, а не кінцеву ціну реалізації, що задекларована на рівні 0,70 євро за кілограм. Крім того, калькуляція не містить даних про включення до ціни товару витрат продавця на маркування та упаковку. Відповідно до умов поставки FCA згідно із Інкотермс 2010 покупець здійснює навантаження товару на транспортний засіб покупця, а тому несе відповідні витрати. Калькуляція ціни товару від 16.01.2024 не містить даних про включення до неї вартості таких витрат продавця.

Згідно із даними додатково наданого Звіту №240115/005 від 15.01.2024 із висновком про вартість майна товар перебуває у відмінному стані (Таблиця 3.2.1), що суперечить відомостям, зазначеним у графі 31 митної декларації.

Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Таким чином, якщо висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені. Зазначені положення не враховані під час підготовки висновку про вартість оцінюваного товару, що позбавляє митний орган перевірити числові значення митної вартості. Звіт №240115/005 від 15.01.2024 не містить будь яких даних, що використані для розрахунку вартості товару за витратним методом.

Згідно із ст.254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова, митних союзів, членом яких є Україна або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній, декларації. У такому разі, декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, та інші відомості, що мають значення для перевірки правильності визначення митної, вартості викладені у копії митної декларації країни відправлення від 10.01.2024 можуть бути випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.

На вимогу митного органу надано договір №Т2509/24 від 08.01.2024, що свідчить про існування договірних відносин між ТОВ "НABIС ГРУП" та перевізником. P.E. VASKO M.Y., однак не підтверджує наявність правовідносин між імпортером та ТОВ "НABIС ГРУП" з приводу організації перевезення оцінюваної партії товару.

Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. У зв`язку із цим, Житомирська митниця направила декларанту повідомлення з результатами опрацювання додатково наданих ним документів та обґрунтуванням неможливості підтвердження вказаними документами заявленої митної вартості товарів.

З метою вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару, відповідач провів консультацію, в ході якої декларанту була надана інформація щодо вартості схожого товару. Крім того, під час консультації було визначено, що метод 2а не може бути застосований у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари.

З огляду на за вищезазначене, митний орган дійшов висновку, що митна вартість буде визначена за другорядним методом 2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів за МД: 23UА101020049905U8 від 26.12.2024 - Поліпропілен регранульований (вторинний) в первинних формах, без найменування марки: - Regranulat polipropilena color/REPPCL00001 в гранулах, індекс текучості - 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. В кількості - 4085 кг. Regranulat polipropilena аlb (REPPМХ00001) в гранулах, індекс текучості - 3.5-6.5 г/10хв. Виготовлений шляхом переробки поліпропіленових біг-бегів. Призначений для виготовлення поліпропіленової пакувальної тари. Вага нетто - 8276 кг. Умови поставки - FCA Negresti Oas - 0,94 євро за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Крім того, під час проведення консультації ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" додатково було надано: договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.03.2023 №14/03/2023; заявку на перевезення вантажу від 05.01.2024.

Однак, 17.01.2024 Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000011/1, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості товарів.

У зв`язку з прийняттям рішення від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 про коригування митної вартості товарів по митній декларації від 15.01.2024 №24UA101020001709U5, відповідачем також винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035, в якій повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Крім того в картці вказано, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом у графі 45 декларакції невірно розрахована митна вартість товару №1, та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст.52, 53 цього Кодексу. Більш того, у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного оформлення товару, крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 Митного кодексу України.

Вважаючи рішення від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів частини 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 4-5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1-2 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до норм частини 4, 5, 6 статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За змістом частин 1- 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 та 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1- 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові її числового значення, правильність обрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

В митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

При цьому, за позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.02.2021 у справі №805/5039/16-а, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Правові норми Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття.

Під час розгляду справи судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, та на вимогу відповідача - додаткові документи.

При цьому, подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час, відповідачем, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність останніх, не надано доказів на спростування визначеної товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Щодо доводів відповідача, що документи, подані для митного оформлення не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи свої доводи в цій частині, митний орган зазначив, що відповідно до п.1.2 Контракту №01-02-2023 IM RO-UА від 01.02.2023 строки поставки кожної партії товару визначаються в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною контракту. Долучена до митної декларації Додаткова угода №61 від 09.01.2024 не містить відомостей про строки поставки.

Натомість рахунок-фактура (інвойс) FPSR №48 від 09.01.2024 містить дані про дату доставки - 09.01.2024. Товар, постачається на умовах FCA Negresti Oas. Відповідно до Інкотермс 2010 продавець виконав свої зобов`язання з поставки товару передавши його перевізнику покупця у узгодженому сторонами місці. Згідно із даними автотранспортної накладної СМR №233346 товар передано перевізнику у Negresti Oas 10.01.2024. У зв`язку із розбіжностями в термінах (датах) поставки товару митний орган не може використати відомості про ціну товару, що зазначена у додатковій угоді №61 від 09.01.2024 та рахунку-фактурі (інвойсі) FPSR №48 від 09.01.2024, оскільки вони можуть стосуватися різних партій товару. На вимогу митного органу надано Додаткову угоду №61 від 09.01.2024 в новій редакції, де зазначено про те, що товар відвантажено 09.01.2024, однак такі відомості суперечать графі 4 СМR №233346 «Дата і місце завантаження товару». Крім того, у зв`язку із поданням митному органу Додаткової угоди №61 в новій редакції, в розпорядженні митниці знаходиться два документа з однаковими реквізитами, укладені однією і тією ж датою, що створює обґрунтовані сумніви щодо чинності кожної із редакцій. Крім того, митний орган критично оцінює обидва документа та не може використати їх як належні та допустимі докази ціни, що підлягає сплаті за товар, оскільки вищезазначені факти свідчать про те, що документ (остання редакція) створено з метою виправлення виявлених митницею розбіжностей та неточностей, а не з метою виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків за контрактом.

Надаючи правову оцінку даним доводам відповідача, суд зазначає, що метод визначення митної вартості за ціною договору, передбачає застосовування при розрахунку митної вартості саме ціни, що фактично було сплачена за поставлений товар.

Суд звертає увагу, що невідображення терміну (дати) поставки товару у додатковій угоді від 09.01.2024 №61 до контракту від 01.02.2023 №01-02-2023 IM RO-UА, не спростовує того, що узгоджена сторонами та вказана в даній угоді та рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.01.2024 FPSR №48 загальна вартість ввезеного товару згідно митної декларації від 15.01.2024 №24UA101020001709U5 склала 12637,94 євро.

Таким чином, наявність технічної помилки в частині невідображення терміну (дати) поставки товару, допущеної у додатковій угоді від 09.01.2024 №61 не має своїм наслідком неправильного відображення ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" в поданій декларації загальної вартості ввезеного товару, а саме 12637,94 євро.

Стосовно не надання позивачем перекладу на українську мову рахунку-фактури (інвойсу) від 09.01.2024 FPSR №48 та митної декларації країни відправлення від 10.01.2024 №24-6851774-37EU, суд зазначає, що відповідно до ст.254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Законодавчого визначення поняття "мова міжнародного спілкування" не існує. Так само немає чітко визначеного переліку іноземних мов, які є мовами міжнародного спілкування. Якщо керуватися звичаями ділового обороту, то до мов міжнародного спілкування відносяться мови найпоширеніші у світі та закріплені в міжнародному праві, мови, які офіційно застосовуються міжнародними організаціями - об`єднаннями держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору. Таким чином, румунська мова, якою була складена митна декларація країни відправлення від 10.01.2024 №24-6851774-37EU та румунська та англійська мови, якими був складений рахунок-фактура (інвойс) від 09.01.2024 FPSR №48, є іноземними мовами міжнародного спілкування. Вимоги митного органу щодо перекладу цих документів не відповідають приписам ст.254 Митного кодексу України.

Що стосується посилання митного органу на те, що калькуляція ціни товару від 16.01.2024 не містить даних про включення до неї вартості таких витрат продавця, як маркування та упаковка, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.53 МК України у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа крім документів, зазначених у ч.ч.2, 3 ст.53 МК України, подає (за наявності), зокрема, й розрахунок ціни (калькуляцію).

Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов`язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов`язані з ним особи.

Калькуляція вартості - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України, зокрема митне законодавство, не містить вимог щодо складання калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів, її складових, а також калькуляція вартості є внутрішнім документом підприємства.

Калькуляція вартості це внутрішній документ бухгалтерського обліку, який ведеться відповідно постачальником - резидентом Румунії. Покупець - ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" немає жодного впливу на формування цього документа, не може його змінити чи зобов`язати постачальника вести його за іншою формою.

Отже, посилання митного органу на те, що калькуляція ціни товару від 16.01.2024 не містить даних про включення до неї вартості таких витрат продавця, як маркування та упаковка не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 у справі №809/1838/15, зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо посилань митного органу, що покупець і продавець згідно контракту від 01.02.2023 №01-02-2023 IM RO-UА є пов`язаними особами, що, в свою чергу, могло вплинути на вартість імпортованих товарів, необхідно вказати наступне.

Відповідно до частин 12-16 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Як вказано в частині 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.

Отже, згідно положень МК України саме на митному органі лежить тягар доведення неправильності заявленої митної вартості, проте відповідачем не надано доказів в підтвердження впливу взаємозв`язку позивача і його контрагента на заявлену митну вартість імпортованих товарів. Натомість, товариством при митному оформленні подано митному органу всі наявні у нього документи, які підтверджували числові показники обраного ним методу визначення митної вартості товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача про не підтвердження позивачем розміру транспортних витрат, які є складовою заявленої митної вартості, суд зазначає наступне.

Доводи відповідача в цій частині ґрунтуються на тому, що згідно із CMR №233346 від 10.01.2024 перевезення товару здійснювалось перевізником P.E. VASKO M.Y. Разом з тим, довідка про транспортні витрати від 12.01.2024 та рахунок №139 від 12.01.2024 складені ТОВ "НABIС ГРУП" - особою, що не здійснювала фактичне перевезення товару. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між імпортером та ТОВ "НАВІС ГРУП" з приводу перевезення оцінюваної партії товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 12.01.2024 та рахунок №139 від 12.01.2024 не можуть бути використані як належні та допустимі докази фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

На вимогу митного органу надано договір №Т2509/24 від 08.01.2024, що свідчить про існування договірних відносин між ТОВ "НABIС ГРУП" та перевізником. P.E. VASKO M.Y., однак не підтверджує наявність правовідносин між імпортером та ТОВ "НABIС ГРУП" з приводу організації перевезення оцінюваної партії товару.

Дійсно, на підтвердження такої складової митної вартості товару як витрати на транспортування, позивач разом з митною декларацією подав, зокрема, довідку про транспортні витрати від 12.01.2024 та рахунок від 12.01.2024 №139 видані ТОВ "НABIС ГРУП" та автотранспортну накладну CMR №233346 від 10.01.2024, в якій вказано, що перевезення автомобільним транспортом здійснював P.E. VASKO M.Y.

Матеріалами справи підтверджується, що для забезпечення транспортування придбаного товару, ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" уклало з ТОВ "НABIС ГРУП" договір транспортно-експедиторського обслуговування від 14.03.2023 №14/03/2023.

При цьому, зі змісту пункту 2.9 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.03.2023 №14/03/2023 слідує, що для виконання взятих на себе зобов`язань експедитор має право залучати на свій розсуд будь-яких третіх осіб (субпідрядників).

Вказане свідчить, що договір транспортно-експедиторського обслуговування від 14.03.2023 №14/03/2023 передбачав можливість залучення ТОВ "НABIС ГРУП" третіх осіб для виконання взятих ним на себе зобов`язань надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів. Натомість жодного зобов`язання в частині надання ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" документів, на підставі яких ТОВ "НABIС ГРУП" залучало цих третіх осіб, укладений договір на ТОВ "НABIС ГРУП" не покладав.

Відтак, фактично згідно умов укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.03.2023 №14/03/2023 ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" не мало у своєму розпорядженні договорів, які ТОВ "НABIС ГРУП" укладало з третіми особами для виконання взятих ним на себе зобов`язань з надання послуг по перевезенню вантажів.

Водночас, до матеріалів справи ТОВ "ФПС Флексіблс Україна" було долучено договір перевезення вантажів від 08.01.2024 №Т2509/24, укладений його контрагентом ТОВ "НABIС ГРУП" з ФОП ОСОБА_1 .

Згідно автотранспортної накладної CMR №233346 від 10.01.2024 саме ФОП ОСОБА_1 (P.E. VASKO M.Y.), однак як вже встановлено судом на замовлення ТОВ "НABIС ГРУП", здійснював перевезення придбаного позивачем товару за маршрутом Негрешти, (Румунія) - Житомир (Україна).

Отже, ТОВ "НABIС ГРУП" є експедитором, а не безпосереднім перевізником.

ТОВ "НABIС ГРУП", як експедитор, залучало іншого перевізника - ФОП ОСОБА_1 (P.E. VASKO M.Y.) для перевезення оцінюваного товару, який і був зазначений в товарно-транспортній накладній CMR №233346 від 10.01.2024.

Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 Верховний Суд виклав правову позицію, згідно з якою якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими належними доказами.

Суд зазначає, що до митної декларацій позивач надавав копію CMR (товарно-транспортної накладної у міжнародних перевезеннях вантажів автомобільним транспортом) №233346 від 10.01.2024, яка містить інформацію про реєстраційний номер транспортного засобу, яким перевозився вантаж. Також, поряд з CMR, декларант подавав довідку про транспорті витрати від 12.01.2024, видану ТОВ "НABIС ГРУП".

Суд звертає увагу, що довідка також містить відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, який перевозив вантаж, а тому, довідку про транспортні витрати можна співставити з конкретним перевезенням (CMR) та митною декларацією. Довідка містить всю необхідну інформацію про вартість перевезення.

Отже, суд вважає, що числове значення такої складової митної вартості як транспортні витрати є підтвердженим, тому згадана позиція митного органу не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

Щодо неприйняття відповідачем до уваги звіту від 15.01.2024 №240115/005 із висновком про вартість майна, суд зазначає, що навіть якщо відповідач не бере до уваги вищезазначений звіт, це не дає підстав митному органу приймати рішення про коригування митної вартості товару, адже позивач надав вичерпний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, а звіт із висновком про вартість майна не входить до переліку документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України.

Беручи до уваги приписи ч.3 ст.53 МК України, звіт від 15.01.2024 №240115/005 із висновком про вартість майна є лише додатковим документом, який надається декларантом на письмову вимогу митного органу.

Відтак, рішення митного органу не брати до уваги такий звіт жодним чином не може впливати на прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Також слід відмітити, що митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено підстав і мотивів для застосування саме другорядного методу коригування, як і не доведено подібності товару і умов його поставки, який був предметом декларування в обраній ним для повіряння митній декларації.

Твердження суду про наявність у митного органу обов`язку обґрунтовувати застосування другорядного методу (поряд з обов`язком мотивувати причини незастосування основного методу) узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.08.2018 у справі №804/1755/17, від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020.

За змістом частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи все наведене в сукупності, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих митним органом рішення від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035, а отже й про наявність правових підстав для їх скасування та задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Частиною 1 цієї правової норми закріплено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на день постановлення рішення по суті спору на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, суду надано платіжну інструкцію від 04.04.2024 про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Будь-яких інших доказів щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" (вул.Промислова, 1/154, м.Житомир, 10025; код ЄДРПОУ 20428705) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги, 25, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення від 17.01.2024 №UА101000/2024/000011/1 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.01.2024 №UА101020/2024/000035.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПС Флексіблс Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович

27.12.24