Рішення

від 17.12.2024 по справі 260/4978/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/4978/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - не з`явилася;

представник позивача - Качур О.М.,

представник відповідача - Олашин О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, а саме визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до відповідальності окремих поліцейських відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції та працівників Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №1704 від 11.07.2024 року в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до поліцейського ОСОБА_1 .

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що позивачка вважає спірний наказ протиправним та необґрунтованим, а висновки щодо наявності у її діях ознак дисциплінарного проступку є передчасними, та також такими, що не співпадають із матеріалами проведеного щодо неї службового розслідування. Так, із оскаржуваного наказу вбачається, що Позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану відповідно до частин 1, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» та пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року №100, що виразилося у неналежному виконанні службових обов`язків під час реагування 21.06.2024 року на повідомлення громадянина ОСОБА_2 , в частині не вжитті заходів щодо реєстрації даного звернення в ІКС ІПНП ЄО. Представник позивача зазначає, що підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, на думку Дисциплінарної комісії ГУНП в Закарпатській області, є те, що Позивачка 21.06.2024 року під час опрацювання повідомлення, яке надійшло на лінію « 102» та в подальшому скеровано в чергову частину відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській областю у зв`язку із територіальністю, від громадянина ОСОБА_2 щодо виклику наряду поліції за місцем його проживання, не вжила заходів щодо реєстрації даного звернення в ІКС ІПНП ЄО територіального органу поліції. Вже в ході опрацювання Позивачем такого переадресованого на неї оператором « 102» телефонного дзвінка, ОСОБА_2 висловив потребу в направленні наряду поліції. Так, Позивачка, яка на той момент займала посаду помічника чергової частини відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, доповіла про таку події її безпосередньому керівнику - черговому чергової частини відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 . В свою чергу, черговий чергової частини надав усне доручення щодо направлення такого наряду та доведення до відома ОСОБА_2 інформації щодо здійснення повторного телефонного дзвінка на лінію « 102» для реєстрації такої події в ІКС ІПНП ЄО. В подальшому Позивач, у телефонній розмові із ОСОБА_2 повідомила останньому, що відправляє вільний наряд поліції з метою належного реагування на здійснене ним повідомлення, поза тим, наголосила йому на необхідність здійснення повторного дзвінка на лінію « 102» для повідомлення щодо потреби у наряді поліції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

20.08.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що ОСОБА_1 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки під час реагування 21.06.2024 на повідомлення гр. ОСОБА_2 щодо виклику наряду поліції за місцем його проживання, не вжила заходів щодо реєстрації даного звернення в ІКС ІПНП ЄО відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП, порушила вимоги частин 1, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580- VIII «Про Національну поліцію» та пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100.

27.10.2024 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає про те, що позивач не може бути винною в неналежному виконанню обов`язків поліцейським - оператором Цонинець І.І., оскільки нею вчинено вичерпний перелік заходів, що передбачені її посадовою інструкцією щодо реагування на звернення ОСОБА_2 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 21.06.2024 року № 1549 призначено службове розслідування за фактом неналежного реагування нарядів поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП на звернення ОСОБА_2 та подальшого виїзду на місце події протягом більше години (а.с. 17).

У ході службового розслідування встановлено, що 21.06.2024 року о 12:15, на момент, коли ОСОБА_2 телефонував до відділу служби « 102» з приводу виклику наряду поліції, інспектор I категорії відділу служби « 102» УОАЗОР ГУНП ОСОБА_4 ввів інформацію до ІПНП із статусом виду події наступного характеру: «Інша довідкова інформація».

У свою чергу, помічник чергового чергової частини відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП сержант поліції ОСОБА_1 направила наряд поліції на виклик за повідомленням ОСОБА_2 без реєстрації даних відомостей до ІКС ІПНП ЄО відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП.

Із пояснень позивачки, які містяться в матеріалах службового розслідування вбачається, така пояснила, що 21.06.2024 о 08:00, вона заступила на добове чергування в складі чергової служби. Близько 12:15 на службовий телефон зателефонував оператор відділу служби « 102» та повідомив, що з`єднує із гр. ОСОБА_2 для з`ясування обставин за його зверненням від 20.06.2024 року щодо незаконного проникнення до будинку за його місцем проживання. У ході розмови із гр. ОСОБА_2 , вона запропонувала даному громадянину зв`язатися із начальником сектору превенції відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_5 , оскільки звернення вказаної особи перебувало на розгляді у підлеглих працівників вказаного керівника. Однак, гр. ОСОБА_2 повідомив, що вже зв`язувався із ОСОБА_5 , після чого прочекав останнього у відділі поліції близько двох годин, так і не зустрівшись з ним.

Під час розмови гр. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , щоб вона направила наряд поліції за місцем його проживання, на що дана поліцейська відповіла, що йому потрібно з даного приводу повторно зателефонувати до відділу служби « 102».

При цьому, як стверджує ОСОБА_1 , вона відразу направила до будинку за місцем проживання гр. ОСОБА_2 наряд ГРПП відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в складі: інспектора СРПП лейтенанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського СРПП старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , до повторної реєстрації звернення даного громадянина в ІПНП ЄО відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП від 21.06.2024 № 4774. При цьому, ОСОБА_1 зазначила, що гр. ОСОБА_2 не зміг повідомити їй точну адресу свого місця проживання.

За результатами проведеного службового розслідування 05.07.2024 року винесено висновок про результати службового розслідування за відомостями, викладеними у звернені гр. ОСОБА_2 щодо неналежного виконання службових обов`язків окремими працівниками ГУНП в Закарпатській області.

Так, за порушення службової дисципліни, вимог частин 1, пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» та пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків під час реагування 21.06.2024 на повідомлення гр. ОСОБА_2 , в частині не вжитті заходів щодо реєстрації даного звернення в ІКС ІПНП ЄО, помічнику чергового чергової частини відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області сержанту поліції ОСОБА_1 (0116765), відповідно до п.2 ч.3 ст.13 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оголошено догану.

За наслідками вказаного висновку про результати службового розслідування, 11.07.2024 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області винесено наказ №1704 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції та працівників Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, яким зокрема позивачу оголошено догану, що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного наказу, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон України № 580-VIII).

Статтею 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно частини 1 статті 3 Дисциплінарного статут Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1. бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2. знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Частиною 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Пунктами 3, 6, 7, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно- правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Службове розслідування призначається та проводиться відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893.

Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно пояснень позивачки, поданих в межах службового розслідування 21.06.2024 року, вона повідомила, що близько 12:15 на службовий телефон зателефонував оператор відділу служби « 102» та повідомив, що з`єднує із гр. ОСОБА_2 для з`ясування обставин за його зверненням від 20.06.2024 щодо незаконного проникнення до будинку за його місцем проживання. У ході розмови із гр. ОСОБА_2 , вона запропонувала даному громадянину зв`язатися із начальником сектору превенції відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_5 , оскільки звернення вказаної особи перебувало на розгляді у підлеглих працівників вказаного керівника. Однак, гр. ОСОБА_2 повідомив, що вже зв`язувався із ОСОБА_5 , після чого прочекав останнього у відділі поліції близько двох годин, так і не зустрівшись з ним.

Під час розмови гр. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , щоб вона направила наряд поліції за місцем його проживання на протязі 6 хвилин було направлено вільний наряд ГРПП №3 у складі поліцейських ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також вона надала контактний номер телефону заявника через меседжер «Вацап» для подальшого зв`язку із ними. До її розмови із ОСОБА_10 , а саме 12.15 21.06.2024 жодної реєстрації в ІПНП не було.

Пізніше о 13 год 13 хв. ОСОБА_2 надав повторну реєстрацію на « 102» (ЄО 4774) за адресою с.Оноківці «Городок дружба» куди було також направлено наряд ГРПП№3. (копія пояснення ОСОБА_11 додаються).

Згідно вимог пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194 (далі -Порядок), поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Посилання позивачки, що вона не була відповідальною за опрацювання дзвінка ОСОБА_2 по гарячій лінії « 102», що здійснений 21.06.2024 року о 12 год.15 хв. і винним є оператор ОСОБА_4 оскільки з її боку вчинено вичерпний перелік заходів передбачений її посадовою інструкцією не можуть братися судом до уваги, оскільки такі не відповідають обставинам справи, так як реєстрація події була внесена в Єдиний облік 21.06.2024 13:15:57 (введено 21.06.2024 13:15 ввів повідомлення оператор 102 ЦОНИНЕНЬ 21.06.2024 13:13:06 пульт №24 дзвінок 21.06.2024 13:11:26).

Суд також враховує те, що обов`язок кожного поліцейського згідно Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню.

Так, позивачка ОСОБА_1 є поліцейським, яка перебувала на чергуванні в черговій частині відділу, а тому згідно матеріалів службового розслідування допустила неналежне виконання службових обов`язків під час реагування 21.06.2024 року на повідомлення гр. ОСОБА_2 в частині не вжитті заходів щодо реєстрації даного звернення в ІКС ІПНП ЄО.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав зазначених у позовній заяві.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 грудня 2024 року.

СуддяС.А. Гебеш