Рішення

від 26.12.2024 по справі 280/9733/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2024 року Справа № 280/9733/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

до Департаменту архітектури та містобудуванняЗапорізької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області,

про визнати протиправним та скасування рішення про відмову у присвоєнні адреси новозбудованому об`єкту нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (далі по тексту - відповідач), третя особа: виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 37612054, оформлене листом № 04.03.01-07/Л-0438 від 28.06.2024, про відмову у присвоєнні адреси новозбудованому житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, що має адресу: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна;

- зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 37612054, присвоїти адресу новозбудованому житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, що має адресу: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору розміром 1 211,20 грн та інші судові витрати при їх наявності згідно наданих платіжних документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою присвоїти власну адресу новозбудованому ним в установленому законодавством порядку та належному позивачеві на праві власності житловому будинку, який він збудував на земельній ділянці, на якій розташований інший раніш збудований житловий будинок, що має адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідач відмовив позивачу у присвоєнні адреси житловому будинку, про що свідчить зміст листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради № 04.03.01-07/Л-0438 від 28.06.2024. Причина відмови: земельна ділянка площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, на якій збудовано житловий будинок, розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна, тобто територіально відноситься до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, внаслідок чого відповідач не вправі присвоювати адресу житловому будинку, розташованому за межами м. Запоріжжя.

Ухвалою від 24.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Запорізьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, тому з урахуванням частини 6статті 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5статті 262 КАС Українисправа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4статті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві власності батькам позивача та був зареєстрований на ім`я батька ОСОБА_2 .В зазначеному житловому будинку мешкав та зареєстрований окрім інших осіб позивач. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, яка однак має іншу ніж будинок адресу: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна, кадастровий номер: 2322188800:10:003:0016. Земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За домовленістю з батьками земельна ділянка була розділена на дві окремі земельні ділянки. Позивачу на підставі договору про спільну часткову власність на земельну ділянку, про намір поділу та виділу у натурі із земельної ділянки, що є у спільній частковій власності, серія та номер: 9463, посвідченого 25.11.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карташовою Т.М., була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна. Інша частина земельної ділянки залишилась у власності батька позивача ОСОБА_2 .

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 батько ОСОБА_2 подарував своєму іншому сину ОСОБА_3 .

На виділеній позивачу земельній ділянці позивачем збудовано житловий будинок, який введено в експлуатацію. 23.09.2020 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстрував за № ЗП101200923432 Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта. Наразі новозбудований житловий будинок перебуває в користуванні та володінні сім`ї позивача.

Підтверджують викладене документи: паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54828437 від 10.03.2016 щодо земельної ділянки; Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, яка зареєстрована 23.09.2020 за № ЗП101200923432.

Проте новозбудований житловий будинок до цього часу не має адреси і позивач не може вирішити в позасудовому порядку питання присвоєння адреси житловому будинку .

Земельна ділянка площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, на якій збудовано житловий будинок, розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна, тобто територіально відноситься до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Однак вул. Талаліхіна знаходиться у місті Запоріжжі та вважається територією м. Запоріжжя.

Внаслідок викладеного виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області відмовив позивачу в присвоєнні адреси житловому будинку, так як житловий будинок розташований на АДРЕСА_1 .

Підтверджують викладене документи: лист ЗРФ ДП «Національні інформаційні системи» № 87/32-40 від 26.02.20221; лист Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради № 05-13/5717 від 25.11.2020; лист виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 01-48/2880-1 від 12.12.2023; наказ № 01-ВА від 22.08.2024 про відмову в присвоєнні адреси об`єкту нерухомого майна Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області; наказ № 03-ВА від 10.09.2024 про відмову в присвоєнні адреси об`єкту нерухомого майна Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про відмову в присвоєнні адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 10.09.2024.

Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради також відмовив позивачу у присвоєнні адреси новозбудованому житловому будинку, про що свідчить зміст листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради № 04.03.01-07/Л-0438 від 28.06.2024.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч. 2ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з присвоєнням адреси новозбудованому житловому будинку визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно ст. 26 і ч 1, 2, 5, 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі за текстом: Закон № 3038-VI):

«1. Адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

2. Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

3. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

5. Адреса (крім реквізиту, визначеногопунктом 10частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначенимчастиною другоюстатті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

6. Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеногочастиною дев`ятоюстатті 36 тачастиною третьоюстатті 37 цього Закону:

1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва;

2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння».

За змістом ст. 26-4 ч 1, 2, 4, 7, 8 Закону № 3038-VI:

«1. Після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеномустаттею 26-3цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

2. Документи для присвоєння, коригування адреси подаються відповідно достатті 26-1цього Закону.

4. Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (крім будинків, які містять дві та більше квартир, споруджених відповідно до законодавства), не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. Адресою такого об`єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок, згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За бажанням замовника такому об`єкту може бути присвоєно адресу в порядку, визначеному цією статтею.

7. Орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:

1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про присвоєння/відмову у присвоєнні адреси повинно додатково містити відомості про місце розташування об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт (у разі присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва), або документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (у разі присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта).

Рішення про коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об`єкта.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

8. Підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:

1) подання неповного пакета документів;

2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва;

4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається».

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку: оскільки вулиця Талаліхіна знаходиться в межах м. Запоріжжя та визнана територією м. Запоріжжя, то саме Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради уповноважений вирішувати питання про присвоєння, зміну та упорядкування адрес об`єктам нерухомого майна, розташованим на АДРЕСА_1 .

Посилання Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради на неможливість вирішення питання присвоєння адреси новозбудованому житловому будинку по вул. Талаліхіна, 24 внаслідок не проведення певних адміністративних дій не може бути підставою для відмови в присвоєнні адреси новозбудованому житловому будинку.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67).

При розгляді справи суд першочергово врахувує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в зазначених рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на Державу.

Також суд при ухваленні рішення у справі керується за аналогією права висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009:

«Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зпу справі щодо несумісності депутатського мандата.».

Викладене свідчить про незаконність та протиправність рішення відповідача про відмову у присвоєнні адреси новозбудованому житловому будинку, належному позивачеві і розташованому по вул. Талаліхіна, 24 у м. Запоріжжі, оформлене листом № 04.03.01-07/Л-0438 від 28.06.2024, яке належить скасувати та зобов`язати відповідача присвоїти адресу зазначеному житловому будинку.

За приписами частин 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду, в даній справі, відповідачами не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Згідно положеньстатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної діяльності на відповідність наведеним вище критеріям, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з мотивів та обґрунтування, наведених судом вище.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 0.0.3942844024.1 від 14.10.2024.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в загальній сумі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями2,19,139,241,244,242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (69089 м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7, ЄДРПОУ:37612054), третя особа: виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (69089 м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7, код ЄДРПОУ: 04352865), про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у присвоєнні адреси новозбудованому об`єкту нерухомого майна і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 37612054, оформлене листом № 04.03.01-07/Л-0438 від 28.06.2024, про відмову у присвоєнні адреси новозбудованому житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, що має адресу: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна.

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ЄДРПОУ:37612054, присвоїти адресу новозбудованому житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0494 га з кадастровим номером: 2322188800:10:003:0016, що має адресу: Запорізька область, Запорізький район, с/рада Сонячна.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ЄДРПОУ: 37612054, за рахунок його бюджетних асигнувань, витрати на оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 26 грудня 2024 року.

Суддя Р.В. Сацький