Рішення

від 18.12.2024 по справі 280/6631/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2024 року 12:02Справа № 280/6631/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О. та представників

позивача Курочкіної І.С.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (далі позивач або ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ») до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 № 0000/644/51-012.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту камеральної перевірки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230. Контролюючим органом установлено, що акціонери Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», а саме: Global Steel Investment Ltd (частка 12,4466%), «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%), ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%) включені до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції. Водночас, відповідно до п. 200.4-1 ст. 200 Податкового кодексу України дія його норм поширюється виключно на платників податків, тобто фізичних чи юридичних осіб, на яких накладені санкції; на позивача, як платника ПДВ, санкції не накладені. Також, серед посадових осіб органів управління товариства (члени Наглядової ради, члени Ревізійної комісії, Генеральний директор) відсутні представники акціонерів, на яких накладено санкції. Підсанкційні акціонери або їх учасники не є кінцевими бенефіціарними власниками Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ». Зауважує, що грошові кошти у вигляді бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є майном (обіговими коштами) позивача. Відмова у повернені ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2024 року у розмірі 577 936 691 грн, за відсутності порушень чинного законодавства позивачем, за відсутності застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до товариства, за відсутності інших правових підстав та відповідних рішень суб`єктів владних повноважень є незаконним втручанням в права ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» щодо володіння, користування, розпорядження власним майном (обіговими грошовими коштами). Окремо зауважує, що актом перевірки не встановлено порушень законодавства, дій чи бездіяльності ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», які призвели до виникнення будь-яких негативних наслідків, не встановлено декларування (відображення) у податкових та фінансових звітах показників по взаємовідносинам з юридичними особами акціонерами, на яких поширюються санкції, не встановлено отримання такими акціонерами від ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» фінансів, активів, майна, тощо. Крім того, предметом камеральної перевірки не може бути перевірка санкцій щодо платника ПДВ; у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. З урахуванням наведеного вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 18.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/6631/24; призначено підготовче засідання на 14.08.2024.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 01.08.2024 № 35856), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що у ході проведення камеральної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» встановлено, що до Переліку персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), визначеного Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», затвердженого Указом Президента України від 12.05.2023 № 275/2023, увійшли наступні акціонери підприємства: Global Steel Investments Ltd. (частка 12,3466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%). Зазначені акціонери мають право розпоряджатися активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами, отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені Указом Президента України від 12.05.2023 № 275/2023. Звідси, вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та обґрунтованим. У задоволенні позову просить відмовити.

13.08.2024 від представника позивача надійшла заява (вх. № 37606) про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.08.2024 відмовлено у прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про збільшення позовних вимог.

У підготовчому засіданні 14.08.2024 оголошено перерву до 01.10.2024.

Протокольною ухвалою суду від 01.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 17.10.2024.

У судовому засіданні 17.10.2024 оголошено перерву до 12.11.2024.

Судове засідання, призначене на 05.12.2024, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному. В подальшому, судове засідання призначено на 05.12.2024.

Протокольною ухвалою суду від 05.12.2024 відкладено розгляд справи до 18.12.2024.

У судовому засіданні 18.12.2024 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 00191230) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво чавуну, сталі та ферославів (код КВЕД 24.10).

Відповідно до п. 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.04.2024 № 9101114022), за результатми якої складено акт від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230.

Згідно висновків акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230, у зв`язку із тим, що акціонери ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ», а саме: Global Steel Investment Ltd (частка 12,4466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%) включені до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, тому з урахуванням норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, Указу Президента України від 12.05.2023 № 275/2023, ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» не має права на отримання бюджетного відшкодування від`ємного значення згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року в розмірі 577 936691 гривень.

Не погодившись з висновками акту камеральної перевірки, позивач подав відповідачу заперечення (вих. від 07.06.2024 № 08/2014509). За результатами розгляду заперечень Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішило, що висновки акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 є правомірними та обґрунтованими, про що позивача повідомлено листом від 21.06.2024 № 3105/6/32-00-51-01-07.

На підставі висновків акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 28.06.2024 № 0000/644/51-01, відповідно до якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 577936691,00 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» звернулося до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, серед іншого: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України установлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).

В силу п. 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.

За правилами пункту 21-1.1 статті 21-1 ПК України, контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Указом Президента України від 12.05.2023 № 275/2023 постановлено увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Пунктом 2 цього рішення Рада національної безпеки і оборони України вирішила застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Глобал Стіл Інвестментс Лімітед (Global Steel Investments Limited), Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Секюрітіз Груп" (Joint Venture with the Foreign Investment in the Form of a Limited Liability Company "Kyiv Securities Group"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідланд Кепітал Менеджмент" (Limited Liability Company "Midland Capital Management»), які є акціонерами позивача, входять до переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Судом установлено, що ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» задекларувало від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 20 Декларації (рядок 19 - рядок 19.1 декларації) за березень 2024 року у сумі ПДВ 640 210 973 гривень та подало заяву на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 577 936 691,00 грн на рахунок платника у банку.

Наведені обставини слугували підставою для проведення камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року. Суд вважає, що, досліджуючи наявність у позивача права на бюджетне відшкодування, в т.ч. і з урахуванням вимог Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII, Указу Президента України від 12.05.2023 № 275/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"», відповідач не допустив виходу за межі предмету камеральної перевірки.

Водночас, щодо правомірності та обґрунтованості висновків, зроблених контролюючим органом у акті камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Станом на момент проведення камеральної перевірки, складання акту та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом із тим, ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» не є платником податку, щодо якого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Доказів протилежного суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX до абзацу першого підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України внесені зміни, а саме підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України Про санкції, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Однак, Закон України від 18.06.2024 № 3813-IX набув чинності з 01.08.2024, а тому не застосовується до спірних правовідносин.

Враховуючи ту обставину, що як на момент подання декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року, так і на на момент складання висновків акту камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення норма підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України не передбачала відсутність права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення у зв`язку з тим, що відносно засновника (учасника) або кінцевого бенефіціара (власника) платника податку прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), суд вказує про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, у повній мірі оцінивши доводи та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28.06.2024 № 0000/644/51-01 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що у прохальній частині позовної заяви зазначено номер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як «0000/644/51-012». Однак, суд розцінює це як описку у прохальній частині позову та у рішенні зазначає правильной номер ППР.

Звідси, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.06.2024 № 0000/644/51-01.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 57; код ЄДРПОУ 43968079).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 27.12.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко