Рішення

від 25.12.2024 по справі 178/1742/24

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1742/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Коваль Л.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вс.Криничкисправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

11 січня 2024 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11.01.2024-00000112, згідно умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 6000 грн., строком на 42 дні, з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 21 лютого 2024 року включно. 23 січня 2024 року строк дії вищезазначеного кредитного договору було продовжено, шляхом укладення додаткового договору, у зв`язку з чим строк, на який було надано кредит визначено терміном 55 днів з дати його надання, датою повернення (виплати) кредиту визначено 05 березня 2024 року. Представник позивача зазначає, що відповідачка порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на 05 березня 2024 року в сумі 11880 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 6000 грн.; відсотки 5880 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідачки. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Спожичий центр» 2422,40 грн. судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день розгляду справи сповіщена, про причину неявки не повідомила. Відзив на позовну заяву суду не надала.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що вимогипозивача мають бути задоволені.

Судом встановлено, що між сторонами, на підставі ст.1054 ЦК України, 11 січня 2024 року встановлені договірні відносини, згідно яких відповідачка отримала кредит у розмірі 6000 грн. строком на 42 дні, з кінцевим строком повернення кредитних коштів до 21 лютого 2024 року включно. 23 січня 2024 року строк дії вищезазначеного кредитного договору було продовжено, шляхом укладення додаткового договору, у зв`язку з чим строк, на який було надано кредит визначено терміном 55 днів з дати його надання, датою повернення (виплати) кредиту визначено 05 березня 2024 року

Суд встановив, що кредитний договір сторонами укладено в електронній формі, відповідачкою підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора. Згідно договору зазначено його розмір та умови надання кредиту, доказів його недійсності та/або нікчемності стороною відповідача суду не надано.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49хх-хххх-3259. (п.4.1 Договору).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост.639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 1055 ЦК Українипередбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 ст.642 ЦК Українипередбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою (ст.525 ЦК України).

Згідност.623ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідачка, отримавши кредит, всупереч вимогам ст. ст. 526, 527 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконала, заборгувавши станом на 05 березня 2024 року 11880 грн., які складаються із заборгованості по тілу кредиту 6000 грн.; відсотки 5880 грн.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенції) зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості в розмірі 11880 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 11.01.2024-100000112 від 11 січня 2024 року в сумі 11880 грн., які складаються із заборгованості по тілу кредиту 6000 грн.; відсотки 5880 грн., крім того 2422,40 грн. судового збору, всього 14302,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Лісняк