Ухвала

від 27.12.2024 по справі 386/1750/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1750/24

Провадження № 2/386/703/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 грудня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди ,-

встановив:

ОСОБА_1 25.12.2024 звернулась до суду з позовною заявою до Голованівського ліцею ім. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, в якій просить:

поновити строк на звернення до суду та відкрити провадження;

визнати незаконним та скасувати наказ №10-к від 19.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 »;

визнати незаконним та скасувати наказ №14-к від 19.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника завідувача з навчально-виховної роботи Межирічківської філії Голованівського ліцею ім..Т.Г. Шевченка;

стягнути з Голованівського ліцею ім..Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період вимушеного прогулу;

стягнути з Голованівського ліцею ім.Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн;

стянути з Голованівського ліцею ім..Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме позовна заява :

- не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника позивача;

- позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем надано квитанцію №0.0.2610492029.1 від 25.04.2024, про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн .

Відповідно до позовної заяви та вимог позивач просить визнати незаконними та скасувати накази про її звільнення ( наказ №10-квід 19.01.2024та наказ№14-квід 19.01.2024«Про звільнення ОСОБА_2 ») та поновити на роботі, а також стягнути з відповідача середньоденний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральну шкоду ,, таким чином позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, де від однієї вимоги немайнового характеру про поновлення на роботі позивач звільнена, а також дві вимоги майнового характеру, що стосується стягнення середньоденного заробітку за час вимушеного прогулу, позивач незвільнений від сплати судового збору за дану вимогу оскільки, не є заробітною платою.

Відповідно до ч. 3 ст. 6Закону України«Про судовийзбір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі N 6-1121цс16зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься упостанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 910/4518/16(провадження N 12-301гс18).

Крім того, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі N 369/10046/18 (провадження N 61-9664сво19).

Крім того позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.

Таким чином, суддя зазначає, що позивач має сплатити судовий збір виходячи із заявлених 2-х вимог майнового характеру, у розмірі за вимогу про стягнення морпальної шкоди у розмірі 1211, 20 грн та за вимогу про стягнення з/п за час вимушеного прогулу 1459,02 грн. за реквізитами сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 до Голованівського ліцею )

Отже,позивачу необхідно:

-в позовній заяві зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта представника позивача;

-в позовнійзаяві зазначитивідомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

Надати суду підтвердження про сплату судового збору за дві вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голованівського ліцею ім.. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.