Рішення

від 20.12.2024 по справі 640/21254/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року справа №640/21254/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: 02.12.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» (далі позивач та/або ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт від 20.09.2022 №26383/ж5/26-15-04-1303/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» (податковий номер-40582643) за березень 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №292610413 від 31.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №294440413 від 31.10.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шуваловій Т.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/21254/22в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

06.03.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 21.12.2022 №03-19/2976/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/21254/22.

06.03.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 прийнято адміністративну справу №640/21254/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

Крім цього, окресленою ухвалою ухвалено закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Акту від 20.09.2022 №26383/ж5/26-15-04-13-03/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» (податковий номер-40582643) за березень 2022 року.

Разом з цим ухвалено здійснювати розгляд справи в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №292610413 від 31.10.2022 та №294440413 від 31.10.2022 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як свідчать матеріали справи позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 1 598 684,00 грн, в тому числі за рахунок податкових накладних зареєстрованих постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 194 333,00 грн 15.07.2022 за березень 2022 року шляхом подання уточнюючого податкового розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2022 року. При цьому обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» посилається, зокрема, на положення пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

07.03.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано поданий відповідачем відзив на позовну заяву (т. 1, а.с. 98-109).

У відзиві на позовну заяву представник контролюючого органу зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за березень 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 230 056,00 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн. З урахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

30.03.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2023 (т. 1, а.с. 113-130). Суд звертає увагу, що представником відповідача до клопотання долученого, серед іншого, копію відповіді ГУ ДПС у м. Києві на заперечення позивача від 17.10.2022 №13217/1/26-15-14-03-08 та відповідну копію заперечень, поданих ним на акт перевірки. Суд зазначає, що надані контролюючим органом документи стосуються оскарження позивачем акта перевірки від 20.09.2022 № 26066/ж5/26-15-14-03-03/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» за травень 2022 року, у той час коли в межах даної адміністративної справи розглядаються порушення, встановлені ГУ ДПС в м. Києві стосовно податкової декларації з ПДВ за березень 2022 року. Відтак, надані відповідачем документи в цій частині не стосуються предмета розгляду цієї справи.

Також 03.04.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано клопотання представника ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2023 (т. 1, а.с. 131-178).

Разом з цим представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву

(т. 1, а.с. 182-209), в якому останній наводить аналогічне обґрунтування позовних вимог, що і в позовній заяві.

Аналогічний за змістом відповідь на відзив на позовну заяву зареєстрований в Київському окружному адміністративному суді 01.02.2024 (т. 1, а.с. 210-226).

За правилами, визначеними в частині 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» зареєстровано за адресою: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 9А, приміщення 386, код ЄДРПОУ 40582643 та відповідно до витягу № 162651450316 з реєстру платників податку на додану вартість з 01.08.2016 зареєстроване як платник податку на додану вартість (т. 1, а.с. 136).

Судом встановлено, що на підставі підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року, поданої підприємством ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК», за наслідком якої складено акт камеральної перевірки від 20.09.2022 № 26383/ж5/26-15-04-13-03/40582643 «Про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» за березень 2022 року» (далі акт перевірки) (т. 1, а.с. 37-42).

Відповідно до висновку акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за березень 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 230 056,00 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн. Штрафна санкція розраховується відповідно до статті 123 Податкового кодексу України (т. 1, а.с. 41) (далі висновки акта перевірки).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» подано заперечення (т. 1, а.с. 44-53) засобами поштового зв`язку 07.10.2022. Такі заперечення отримані контролюючим органом 12.10.2022, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі висновків акта перевірки, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 294440413, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 123 056 грн. за звітний (податковий) період, за який подано декларацію березень 2022 року (дата реєстрації в контролюючому органі) 18.07.2022 (далі оскаржуване та/або спірне рішення № 1) (т. 1, а.с. 57).

Крім цього контролюючим органом, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України за порушення пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2022 № 292610413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість у розмірі 71 277 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 17 819 грн (далі оскаржуване та/або спірне рішення № 2) (т. 1, а.с. 59).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулось до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

При цьому окресленим підпунктом визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Суд вказує, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги порушенням порядку призначення та/або проведення контролюючим органом камеральної перевірки, а судом таких порушень не встановлено.

Відтак, суд переходить до оцінки наявності/відсутності порушення ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК», яке покладено в основу спірних рішень, та зазначає про таке.

Як випливає зі змісту акта перевірки при проведенні камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року (реєстраційний номер №9101887518 від 26.06.2022) та уточнюючий розрахунок з податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2022 року (реєстраційний номер № 9131393005 від 18.07.2022) з додатками, Єдиний державний реєстр податкових накладних (ІС «Архів електронної звітності), інформаційні ресурси ДПС (т. 1, а.с. 38).

В акті перевірки зафіксовано, що в ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2022 року позивача встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 1 598 684 грн, у тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 194 333 грн (т. 1, а.с. 39).

З урахуванням наведеного контролюючий орган дійшов до висновку, що покупцем ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» в декларації з ПДВ за березень 2022 року неправомірно сформовано податковий кредит на суму 123 056 грн (т. 1, а.с. 41). Як наслідок, окреслені обставини зумовили заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що 29.06.2022 позивач подав контролюючому органу податкову декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року (далі декларація), в якій відображена наступна інформація (т. 1, а.с. 64-66):

1) у рядку 9 розділу I «Податкові зобов`язання» «Усього податкових зобов`язань» - 1 700 833 грн;

2) у рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» колонка «А» «Обсяги постачання (без податку на додану вартість) зазначено 7 021 753; колонка «Б» «Дозволений податковий кредит» - 1 404 351 грн;

3) у рядку 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду колонка «Б» - 225 205 грн;

4) у рядку 17 «Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1+10.2+10.3+11.1+11.2+11.3+12+13.1 (-/+) + 13.2 (-/+)+14 (-/+)+15 (-/+)+16 (-/+) колонки Б)) 1 629 566 грн;

5)у рядку 18 розділу III «Розрахункиза звітний період» «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17) декларації (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету 71 277 грн.

Також 29.06.2022 позивач подав відповідачу Додаток 1 до декларації «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (т. 1, а.с. 75-76).

Надалі, 18.07.2022 ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року, яким уточнено наступні показники декларації (т. 1, а.с. 68-71):

1) у рядку 10.1 розділу II «Податковий кредит» уточнено колонку «А» «Обсяги постачання (без податку на додану вартість) шляхом зазначення 7 993 420 (різниця 971 667) та колонку «Б» - 1 598 664 (різниця 194 333);

2) у рядку 17 «Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1+10.2+10.3+11.1+11.2+11.3+12+13.1 (-/+) + 13.2 (-/+)+14 (-/+)+15 (-/+)+16 (-/+) колонки Б)) уточнено показник шляхом зазначення 1 823 889 (різниця 194 333);

3) у рядку 18 розділу III «Розрахунки за звітний період» «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17) декларації (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету відображено 71 277.

У зв`язку із уточненням показників декларації в рядку 19 розділу III «Розрахунки за звітний період» «від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17) декларації (позитивне значення) відображено суму 123 056 та, як наслідок, відображено зазначену суму в рядку 21 розділу III «Розрахунки за звітний період» «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)) у сумі 123 056 грн.

Позивач у позовній заяві стверджує, що підставою для подання ним уточнюючого розрахунку до декларації стали обставини реєстрації постачальником ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙ» податкової накладної від 30.03.2022 № 12 на загальну суму 485 833,33 грн, сума податку на додану вартість 97 116,666 грн та податкової накладної від 30.03.2022 № 11 на загальну суму 485 833,33 грн, сума податку на додану вартість 97 166,666 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022 (т. 1, а.с. 62-63) (далі податкові накладні).

Суд звертає увагу, що відзив на позовну заяву не містить жодних заперечень щодо наведеного. При цьому ГУ ДПС у м. Києві надано до суду копію податкової накладної від 30.03.2022 № 11 (т. 1, а.с. 128) та копію квитанції про її реєстрацію в ЄРПН 15.07.2022 (№ 9130215614 від 15.07.2022) (т. 1, а.с. 129).

У той же час, судом встановлено, що зазначені податкові накладні складені та зареєстровані в межах виконання договору поставки № 29/03/2022 від 29.03.2022 (т. 1, а.с. 198-201), видаткової накладної № 201 від 30.03.2022 (т. 1, а.с. 202), № 202 від 30.03.2023 (т. 1, а.с. 203), товарно-транспортних накладних № № НЮ000000201, НЮ000000202 від 30.03.2022 (т. 1, а.с. 204-205).

Разом з цим аналіз змісту акта перевірки дає суду підстави дійти до висновку, що підставою для винесення спірних рішень стало включення позивачем до складу податкового кредиту за березень 2022 року суму ПДВ відповідно до складених та зареєстрованих постачальником ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙ» податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації на суму ПДВ 194 333 грн.

Суд, за наслідком дослідження всіх фактичних обставин справи, вважає помилковими висновки акта перевірки, мотивуючи це наступним.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За правилами визначеними в підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 192.3 ст. 192 ПК України).

При цьому пунктом 192.1 статті 191 ПК України також передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що платник податків має право уточнити дані податкової декларації, у тому числі в частині податкових зобов`язань з податку на додану вартість. При цьому законодавцем регламентовано, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Тобто у разі уточнення платником податків даних податкової звітності в частині суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації такі суми, за загальним правилом включаються до того звітного періоду, в якому останній були зареєстровані.

Суд зазначає, що пунктом 201.1 статті 201 ПК України установлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У той же час, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 7 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:

- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

Разом з цим, правове регулювання спірних правовідносин було змінено у зв`язку із продовженням воєнного стану, а саме.

12.05.2022 Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022.

У зв`язку з набранням чинності Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у редакції, відповідно до якої установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено загальні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з цим законодавцем, у зв`язку із військовою агресією російської федерації та введенням на території України воєнного стану встановлено особливі терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року та передбачив, що штрафи, за дотримання окреслених умов застосуванню не підлягають.

Суд нагадує, що обставини реєстрації постачальником (контрагентом) позивача податкових накладних в ЄРПН 15.07.2022 контролюючим органом не заперечувалось.

Також слід звернути увагу на те, що прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 803/350/17 та у справі N 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі N 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі N 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі N 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі № 927/490/18).

Отже, у разі реєстрації податкових накладних постачальником складених

з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-IX та їх реєстрації здійснена до 15.07.2022 включно, такі податкові накладні не вважаються такими, що зареєстровані з порушенням граничних термінів їх реєстрації в ЄРПН.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, аналізуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що податковий кредит сформований позивачем на суму ПДВ 194333 грн на підставі податкових накладних від 30.03.2022 №№ 11, 12, зареєстрованих постачальником ТОВ «НАФТА ЮКРЕЙ» 15.07.2022 правомірно віднесено до податкового кредиту в звітному (податковому) періоді березень 2022 року шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за березень 2022 року.

Резюмуючи викладене, суд приходить вважає, що висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» положень пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за березень 2022 року суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 230 056,00 грн, та до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ на суму 71 277,00 грн не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 5205 від 25.11.2022 позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 182,29 грн.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору у розмірі 3 182,29 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №292610413 від 31.10.2022, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №294440413 від 31.10.2022, прийняте Головним управління Державної податкової служби в м. Києві.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, б. 9А, приміщення 386; ідентифікаційний код 40582643) сплачений судовий збір у розмірі 3 182,29 грн (три тисячі сто вісімдесят дві грн 29 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.