Рішення

від 20.12.2024 по справі 320/23943/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року справа №320/23943/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , що діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (далі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (далі відповідач та/або УПСЗН Ірпінської міської ради) та просить суд:

- скасувати рішення №1196 від 27.04.2023 Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 №3251-5001756680, що отримана згідно чинного законодавства 15.06.2022;

- скасувати рішення №1197 від 27.04.2023 Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №3251-5001756534, що отримана згідно чинного законодавства 15.06.2022;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Постанови КМУ №509 від 01.10.2014.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає про протиправність оскаржуваних нею рішень та стверджує, що УПСЗН Ірпінської міської ради, скасовуючи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, не зазначив жодних правових підстав, які стали підставами для прийняття відповідних рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

19.11.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано письмові пояснення представника відповідача, в яких останнім зазначено, що довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скасовано у зв`язку із тим, що станом на 24.02.2022 останні зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, письмового відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами, визначеними в частині п`ятій статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до довідки Київського військового ліцею імені Івана Богуна Міністерства оборони України від 16.02.2017 № 06 ОСОБА_4 зареєстрована в АДРЕСА_2 без права на житлову площу з 30.05.2016 разом з ОСОБА_2 , 2011 року народження.

Дані обставини також підтверджуються Витягом з реєстру територіальної громади від 13.06.2023.

Згідно з копією посвідчення Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України серія НОМЕР_1 від 28.01.2022 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщених осіб згідно з довідкою від 10.04.2022 № 1304-5000859603 із зазначенням фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

За аналогічною адресою взято на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 10.04.2022 № 1304-5000917373.

Відповідно ж до довідки від 15.06.2022 № 3251-5001756680 та № 3251-500-17565354 позивач та її донька взяті відповідачем на облік внутрішньо переміщених осіб: фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

27.04.2023 Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради прийнято:

1) рішення № 1196 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», виданої ОСОБА_2 (далі оскаржуване та/або спірне рішення № 1);

2) рішення № 1197 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», виданої ОСОБА_1 (далі оскаржуване та/або спірне рішення № 2).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Листом від 04.05.2023 № 1263 відповідач повідомив позивача про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у зв`язку із тим, що станом на 24.02.2022 позивач та її донька зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з метою їх захисту та відновлення.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що визначення «внутрішньо переміщена особа» має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка:

- перебуває на території України на законних підставах;

- має право на постійне проживання в Україні;

- була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Отже спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи, та не є окремим конституційно-правовим статусом особи.

При цьому, реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, а держава зобов`язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Таким чином, реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, призначення або відновлення належних соціальних допомог. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-УІІ), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.

Разом з цим згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 ст. 4 Закону № 1706-VII).

В силу вимог положень частини 3 та 4 статті 4 Закону № 1706-VII для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Від імені малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законних представників, таку заяву може подати її родич (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, у яких проживає (перебуває) дитина.

Від імені малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законних представників або осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, таку заяву подає представник органу опіки та піклування за місцем перебування такої дитини.

Від імені дитини, влаштованої до дитячого закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту дітей на повне державне забезпечення, таку заяву подає керівник відповідного закладу.

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 4 Закону № 1706-VII).

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:

дані, отримані з відповідних державних реєстрів;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом з цим відповідно до пункту 7-1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі Порядок № 509) у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін, Мінцифри подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону (крім осіб, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, і подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг) приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Рішення про скасування дії довідки також приймається після надання повідомлення внутрішньо переміщеною особою про повернення до покинутого постійного місця проживання (крім осіб, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації і подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг):

керівником відповідного уповноваженого органу або уповноваженою особою територіальної громади / центру надання адміністративних послуг - у разі подання повідомлення за місцем отримання довідки;

керівником відповідного уповноваженого органу - у разі подання повідомлення після повернення до покинутого постійного місця проживання.

Уповноважений орган або уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.

Аналіз наведеного дає суду підстави сформувати висновок про те, що положеннями частини 1 статті 12 Закону № 1706-VII та пунктом 7-1 Порядку № 509 визначено правові підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, якими, серед іншого, є повернення до покинутого місця постійного проживання.

Як вже було вказано судом вище, ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщених осіб згідно з довідкою від 10.04.2022 № 1304-5000859603 з зазначенням фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

За аналогічною адресою взято на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 10.04.2022 № 1304-5000917373.

Відповідно ж до довідки від 15.06.2022 № 3251-5001756680 та № 3251-500-17565354 позивач та її донька взяті відповідачем на облік внутрішньо переміщених осіб: фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві стверджує, що вона та її донька були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_5 , а з 20.10.2015 їх взято на облік як внутрішньо переміщених осіб з тимчасовою реєстрацією місця проживання: АДРЕСА_4 .

Факт перебування ОСОБА_3 та її доньки з 20.10.2015 на обліку внутрішньо переміщених осіб за адресою АДРЕСА_4 підтверджується також і у листі відповідача від 04.05.2023 № 1263.

Аналіз наведеного свідчить про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 здійснювали переміщення двічі, а саме: з міста Свердловськ, у зв`язку з АТО до міста Ірпеня та у зв`язку з повномасштабною російською агресію з 24.02.2022 з міста Ірпеня до міста Стрій, та після повернулися до місця Ірпеня, тобто в тимчасово зареєстроване місце проживання після першого внутрішнього переміщення з міста Довжанськ Луганської області.

Тобто первинним місцем, з якого здійснено переміщення позивачами є АДРЕСА_5 .

Разом з цим, обставини місця реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не заперечується ОСОБА_3 .

Суд нагадує, що адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині 1 статті 1 Закону № 1706-VII.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Отже суб`єкт владних повноважень саме на етапі визначення підстав для надання довідки внутрішньо переміщеної особи з`ясовує обставини фактичного переміщення особи з місця проживання, що фіксується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, у суб`єкта владних повноважень ані у 2015 році під час формування загальної довідки ВПО на заявника та її доньку, ані у 2022 році під час формування окремих довідок, не виникло сумнівів щодо обставин дійсного внутрішнього переміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з місця проживання АДРЕСА_5 .

При цьому, суд зауважує, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 17.07.2018 року по справі №265/7888/16-а.

Разом з цим, суд наголошує, що в спірних рішеннях відсутні конкретно визначені підстави їх прийняття, регламентовані частиною 1 статті 12 Закону № 1706-VII та пунктом 7-1 Порядку № 509.

Отже, резюмуючи викладене, на переконання суду, відповідачем не доведено наявність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями частини 2 статті 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що спірні рішення не відповідають критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Вирішуючи ж позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 4-1 Закону № 1706-VII порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 646 затверджено Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі Порядок № 646), який визначає умови створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 646 до бази даних вноситься така інформація про внутрішньо переміщену особу, серед іншого, загальні відомості про особу (прізвище, ім`я, по батькові, громадянство, дата і місце народження, стать); дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/ перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; дані про фактичне місце проживання особи на дату звернення; відомості про види соціальних виплат, які отримує особа; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування навчального закладу); відомості про наявність в особи інвалідності із зазначенням причин настання, групи (підгрупи) інвалідності, нозологічних ознак і потреб у технічних та інших засобах реабілітації, санаторно-курортному лікуванні.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 646 інформація до бази даних вноситься структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - уповноважені органи) в електронній формі на підставі поданої внутрішньо переміщеною особою заяви, форму якої затверджує Мінсоцполітики.

Пунктом 11 Порядку № 646 встановлено, що внутрішньо переміщена особа або її законний представник під час користування базою даних може ознайомитися з: власною заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; інформацією про стан дії довідки (дійсна; дію скасовано); інформацією про стан надання відповідної допомоги; наданими громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями пропозиціями стосовно надання допомоги за кожною зазначеною потребою.

Внутрішньо переміщена особа, персональні дані якої обробляються, користується всіма правами суб`єкта персональних даних, визначеними частиною другою статті 8 Закону України Про захист персональних даних.

Суд при вирішенні спору по суті також враховує, що відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Отже, зважаючи на те, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, проте законодавчо не врегульованим є питання послідовності дій уповноваженого органу з поновлення прав позивачів та приведення їх у стан, який передував порушенню, що водночас не може бути перешкодою для захисту прав особливо вразливих верств населення, суд вважає, що найбільш ефективним способом захисту прав позивачів є зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору та матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесених судових витрат відповідачем. Відтак відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 27.04.2023 № 1196 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 №3251-5001756680 від 15.06.2022.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради від 27.04.2023 № 1197 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 №3251-5001756534 від 15.06.2022.

4. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради (ідентифікаційний код 03317252) видати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.