Рішення

від 27.12.2024 по справі 320/22462/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року № 320/22462/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та

утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва

до Північного офісу Держаудитслужби

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Автоцентр"

провизнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» із позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 19.06.2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-001358-a.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2023 комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» (Замовником) оголошено на електронному майданчику PROZORRO (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-10-001358-a) процедуру відкритих торгів на закупівлю за назвою предмета закупівлі «ДК 021:2015:50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (послуги з діагностування, ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів МАЗ, ЗІЛ, ПАЗ, Газель)».

Участь у закупівлі UA-2023-03-10-001358-а прийняло два учасники: ТОВ «Глобал Автоцентр» з сумою тендерної пропозиції 2 386 790, 00 UAH, з ПДВ та ТОВ «Автосервіс на Волинській» з пропозицією 3 241 530, 00 UAH, з ПДВ.

Переможцем закупівлі було визначено ТОВ «Глобал Автоцентр», з яким 30.03.2023 було укладено відповідний договір.

29 травня 2023 року, на підставі наказу № 138 Південного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу закупівель», відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, розпочато моніторинг закупівлі UA-2023-03-10-001358-а.

19.06.2023 в електронній системі закупівель відповідачем було оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівель UA-2023-03-10-001358-а.

Таким висновком встановлено таке:

-за результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані встановлено порушення вимог абзацу 1 пункту 14 особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі також - Особливості) та пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон);

-за результатами аналізу відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог абзаців 1, 8 пункту 28 Особливостей та пункту 18 частини 2 статті 22 Закону;

-за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей.

При цьому, висновком зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення, виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1)дані автоматичних індикаторів ризиків;

2)інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3)повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4)виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5)інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління).

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Південного офісу Держаудитслужби.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Південний офіс Держаудитслужби та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

При цьому Південним офісом Держаудитслужби отримано доручення Державної аудиторської служби України від 21.04.2023 № 003100-18/4590-2023 (підписано заступником голови Держаудитслужби) щодо проведення моніторингу процедур закупівель згідно з переліком, в тому числі даної процедури закупівлі.

Зазначений моніторинг проведено на підставі доручення Держаудитслужби від 21.04.2023 № 003100-18/4590-2023 та наказу Південного офісу Держаудитслужби від 29.05.2023 № 13 8 «Про початок моніторингу процедур закупівель» (далі - Наказ № 138).

Підставу для прийняття рішення про початок моніторингу в електронній системі закупівель визначено як виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту четвертого частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Наказу № 138.

Наказ № 138 та витяг з переліку процедур закупівель щодо яких здійснюється моніторинг процедур опубліковано в електронній системі закупівель 29.05.2023.

На підставі викладеного вбачається, що у Південного офісу Держаудитслужби були правові підстави для початку проведення моніторингу процедури закупівлі на території м. Києва.

Відповідно до абзацу 1 пункту 14 Особливостей закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Водночас відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» у річному плані повинна міститися інформація щодо коду економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).

В оприлюдненому позивачем річному плані закупівель зазначено, що розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 3 500 000, 00 грн, при цьому місцевий бюджет - 2 000 000, 00 грн, власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 1 500 000, 00 грн.

Проте, на порушення абзацу 1 пункту 14 Особливостей та пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» у річному плані закупівель відсутня інформація щодо коду економічної класифікації видатків бюджету.

Відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Так абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

Водночас відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

Водночас, на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей позивачем у Додатку 6 до тендерної документації закупівлі невірно зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені підпунктами 3, 6 і 12 пункту 44 Особливостей, в частині встановлення таких підстав щодо службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, що суперечить нормам підпунктів 3, 6 і 12 пункту 44 Особливостей, якими передбачено такі підстави стосовно керівника учасника процедури закупівлі; не вірно визначено спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення, передбачених підпунктами 6, 12 пункту 44 Особливостей для переможця, в частині такої вимоги, як надання підтвердження стосовно службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, що суперечить нормам підпунктів 6, 12 пункту 44 Особливостей, яким передбачено таке підтвердження стосовно керівника учасника процедури закупівлі; а також не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені підпунктами 1, 2, 4, 7-11 пункту 44 Особливостей.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що в тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.

Враховуючи, що предметом закупівлі є послуги, Замовником у тендерній документації закупівлі не вказано вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, чим не дотримано вимоги пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 1 пункту 28 Особливостей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 157 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, що не враховані позивачем під час складання тендерної документації, в тому числі внесені зміни до пункту 40 Особливостей, що не враховано позивачем у пункті 3.2 розділу 3 тендерної документації щодо визначення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією.

Також у пункту 5.4 розділу 5 тендерної документації позивачем зазначено підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника не у відповідності із пунктом 41 Особливостей.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації позивач зазначив, що учасник повинен надати довідку в довільній формі, яка повинна в обов`язковому порядку містити дані, в тому числі про наявність та місцезнаходження технічної станції в м. Києві, інформацію про загальну площу приміщень що використовуються учасником (підстави для використання власні чи орендовані). Також учасник повинен надати копії документів, якими підтверджується право власності або оренди приміщеннями, в яких розташована технічна станція.

Так ТОВ «Глобал Автоцентр» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 15.03.2023 № 17, в якій зазначено про наявність орендованої станції технічного обслуговування в м. Києві.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 08.06.2023 щодо надання договору оренди станції технічного обслуговування від 01.01.2023 № 09_23 не у повному обсязі, позивач 13.06.2023 надав інформацію, якою роз`яснив, що до цього договору додається та становить його невід`ємну частину акт прийому-передачі приміщень з планами та схемами орендованих приміщень і площ, даний акт наданий учасником процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції разом з договором, інших окремих додатків до договору що є невід`ємною частиною, сторони не визначали, а також Замовник зазначив, що вимог про надання договору в повному обсязі тендерна документація не містить, також тендерна документація не містить вимог про надання планів та схем орендованих приміщень і площ.

Проте у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» надано договір оренди від 01.01.2023 № 09_23 з приватним акціонерним підприємством «РБУ-56» щодо приміщення, де розташована технічна станція, не у повному обсязі, а саме: відсутні плани та схеми орендованих приміщень і площ, які становлять невід`ємну частину цього договору відповідно до підпункту 8.2 розділу 8, чим недотримано вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації позивач зазначив, що учасник повинен надати довідку з переліком обладнання та устаткування згідно пункту 1.4 Додатка 3 до тендерної документації (з зазначенням назви та марки обладнання, його кількості та дати введення в експлуатацію).

Так, учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання від 15.03.2023 № 18 з переліком обладнання та устаткування згідно з пунктом 1.4 Додатка 3 до тендерної документації.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 08.06.2023 щодо незазначення у довідці про наявність обладнання від 15.03.2023 № 18 дати введення його в експлуатацію, позивач 13.06.2023 надав інформацію, якою роз`яснив, що учасником надано договір від 01.01.2023 № 06, додатком до якого є акт прийому-передачі від 01.01.2023, тому датою введення в експлуатацію відповідного обладнання є 01.01.2023, а отже відповідна інформація надана учасником в іншому документі.

Проте у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» надано довідку наявності обладнання від 15.03.2023 № 18 з переліком обладнання та устаткування згідно з пунктом 1.4 Додатка 3 до тендерної пропозиції, в якій відсутня інформація щодо дати введення в експлуатацію зазначеного обладнання, чим не дотримано вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації учасник повинен надати довідку про наявність в учасника електронної техніки (комп`ютери, принтери), а також належного програмного забезпечення (назва, версія) для підбору запасних частин на транспортні засоби зазначені відповідно пункту 1 Додатка 3 до тендерної документації, а також надати сертифікат або ліцензійний договір що підтверджує можливість використання програмного забезпечення.

Так, учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» у складі тендерної пропозиції надано довідку про від 15.03.2023 № 14, в якій зазначено, в тому числі про наявність програмного забезпечення для підбору запасних частин, електронні каталоги IC-Katalog, «Web система «Програма підбору і замовлення автокомпонентів «OSP (Omega Selection Program)», автокаталоги TOB «Компанія «Автодилер», а також зазначено про використання ліцензійного Windows та бухгалтерської програми 1С Підприємство 7.7, розробку конфігурації ABBYY Ukraine 2001.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 08.06.2023 щодо ненадання учасником у складі тендерної пропозиції сертифікату або ліцензійного договору, що підтверджує можливість використання програмного забезпечення для підбору запасних частин на транспортні засоби, позивач 13.06.2023 надав інформацію, якою роз`яснив, що учасник має віддалений доступ до ліцензійного програмного забезпечення для роботи та підбору запасних частин «каталоги IC-Katajog на сайті www.intercars.com.ua, «Web система «Програма підбору і замовлення автокомпонентів «OSP (Omega Selection Program)» https://my.omega.page/#login, https://omega.page, тому на зазначене програмне забезпечення учасник не зобов`язаний надавати сертифікат або ліцензійний договір що підтверджує можливість використання програмного забезпечення; що стосується програмного забезпечення автокаталоги ТОВ «Компанія «Автодилер», то учасник надав у складі тендерної пропозиції файл «автокаталог.pdf», в якому містяться відомості про зазначене ліцензійне програмне забезпечення та можливість його використання громадянином ОСОБА_1 , який є директором учасника.

Проте у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» не надано сертифікат або ліцензійний договір, що підтверджує можливість використання програмного забезпечення для підбору запасних частин на транспортні засоби, про яке йдеться у довідці про від 15.03.2023 № 14, чим не дотримано вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації.

Однак, позивач на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Глобал Автоцентр», як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини 3 статті 22 Закону.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим оскаржуваний висновок в частині встановлених ним порушень позивачем вимог законодавства про проведення публічних закупівель.

Щодо питання визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку порядку усунення позивачем виявлених порушень, суд зазначає таке.

Частиною 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у висновку обов`язкового зазначаються:

1)найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємці громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або 4 унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5)зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми такого висновку.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦКУ передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦКУ одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦКУ).

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, які в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для врахування, зокрема: від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/4705/20.

У даному ж випадку відповідачем враховано висновки що застосування норм права, що викладені у наведених вище постановах Верховного Суду, а отже це свідчить про те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.

Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» (03150, місто Київ, вулиця Ямська, будинок 59; код ЄДРПОУ 31868786) до Південного офісу Держаудитслужби (65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.