КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 грудня 2024 року м. Київ справа № 320/60399/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фастівської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Фастівської міської ради, в якому просять:
1. Визнати дії виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області протиправними.
2. Зобов`язати виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області змінити існуючу адресу належного померлому ОСОБА_3 житлового будинку, розташовано АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в цій справі, виходячи із наступного.
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та сімейних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.
Суд зазначає, що обґрунтовуючи свої вимоги позивачі вказують, що після смерті їх батька відкрилась спадщина, яка складається з будинку, який розташований в АДРЕСА_1 . Як спадкоємці першої черги в установлений законом строк позивачі звернулись до другої Фастівської нотаріальної контори, де державний нотаріус Бігіч С.Ю. відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право власності, мотивуючи тим, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вище вказаний житловий будинок є інформація, щодо інших власників. В результаті чого, була видана Постанова про відмову у видачі свідоцтва. По даному питанню позивачка ОСОБА_1 зверталась до виконавчого комітету Фастівської міської ради. Виконавчий комітет надав відповідь, що заяву подала вона, а власником будинку є батько ОСОБА_3 який помер. Приймаючи до уваги, що право власності на будинок за адресою, АДРЕСА_1 , вже зареєстровано іншим власником, з метою зміни адреси нерухомого майна, для забезпечення права власності на спадкове майно позивачі вирішили звернутися до суду.
Суд зазначає, що вирішення даного спору, крім іншого, полягає у встановленні наявності чи відсутності у позивача права власності на спірне нерухоме майно, що в подальшому вплине на правову оцінку оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, спір у даній справі стосується захисту майнових інтересів, тобто, існує спір про право, а тому обраний позивачем спосіб захисту не приведе до відновлення його порушених прав.
Суд наголошує, що спір у справі має приватно-правовий характер, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.
Суд вважає, що якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені діями/рішеннями/бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов`язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання бездіяльності/дій/рішень протиправними та зобов`язання вчинити дії є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Отже спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Приймаючи до уваги те, що спір виник з приводу захисту позивачем цивільного права власності на спадкове майно, правовідносини є приватно-правовими та не мають публічно-правового характеру, а зазначена справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фастівської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання тексту ухвали.
Суддя Діска А.Б.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124120565 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реєстрації актів цивільного стану, крім актів громадянства |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Діска А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні