Рішення

від 27.12.2024 по справі 320/25433/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року № 320/25433/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк-Інвест» з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2024 №№ 0097680701, 0097690701, 0097660701, 0097630701, 0097650701.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу щодо економічної необґрунтованості придбаних позивачем у контрагентів послуг, сформовані за результатом перевірки, не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, тож прийняті на підставі таких висновків спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому наголосив на правомірності прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту перевірки, які не спростовані позивачем належними первинними документами, не надані ним на запит.

Представник позивача подав відповідь на відзив в якому зазначив, що доводи відповідача не спростовують доводів позивача щодо протиправності спірних рішень, а ґрунтуються лише на дублюванні змісту акту перевірки. Також зауважив, що надавав письмові пояснення та їх документальне підтвердження за запитом відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. За клопотанням представників сторін справа розглянута судом у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» код 32129834, за результатами якої складно акт від 29.12.2023 № 86901/Ж5/26-15-07-01-06/32129834 (далі - акт), яким встановлено порушення Товариством положень податкового законодавства, а саме:

- пунктів 44.1., 44.2. статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 6, 7 та пункту 9.4. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, пункту 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6386402 грн, в тому числі за 2020 рік на суму 6386402 грн та завищення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2021 року на суму 1349657 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1. статті 189, пунктів 198.1., 198.3., 198.5., 198.6. статті 198, пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, частини першої статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 всього в загальному розмірі 6 673 028 грн, в т.ч. по періодам: за травень 2020 року на суму 2081107 грн, за жовтень 2020 року на суму 2768264 грн та за серпень 2021 року на суму 1823657 грн та завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 366809 грн, у тому числі за вересень 2021 року у розмірі 366809 грн;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено відсутність факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2020 року, за березень 2021 року та несвоєчасну реєстрацію податкових розрахунків коригування в ЄРПН з перевищенням граничного терміну реєстрації за грудень 2019 року;

- підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статі 168 з урахуванням підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 171.2 «а» статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі 516 313,16 грн;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, з урахуванням підпункту 1.2, підпункту 1.3 та підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 164.2.6 пункту 164.2 статті 164, пункту 171.2 «а» статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження зобов`язання з військового збору у розмірі 154 893,95 грн;

- підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 6 розділу ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2017 року, серпень 2016;

-підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України встановлено заниження земельного податку ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» до Ічнянської ДІ за період з 28.12.2018 по 16.02.2020 у сумі 10723,0 грн., в т.ч. за період з 28.12.2018 по 31.12.2018 у сумі 101,0 грн, за 2019 рік у сумі 9392,0 грн, за період з 01.01.2020 по 16.02.2020 у сумі 1230,0 грн;

- пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації по земельному податку до Ічнянської ДІІ за 2018 рік.

Наведені висновки сформовані відповідачем на підставі таких обставин.

Перевіркою встановлено завищення рядка 2150 Звіту про фінансовий результат «Витрати на збут» у загальній сумі 12 046 920 грн, в тому числі за 2020 рік на суму 12 046 920 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» віднесено до складу витрат на збут суму маркетингових послуг по взаємовідносинам з ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (код 381152) згідно договору від 02.01.2020 № 02/01/2020М, відповідно до якого, з метою стимулювання до збільшення обсягів постачання товарів (продажу товарів замовником виконавцю) за договором поставки молочної консервної продукції № 01-11/19 від 01.11.2019, ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (виконавець) зобов`язується надати ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» (замовник) маркетингові послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належним чином надані послуги відповідно до умов договору. Під товаром для цілей даного договору розуміється будь-яка продукція замовника поставлена виконавцю згідно з договором поставки. Факт належного надання послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» в адресу позивача оформлено наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 31.03.2020 № 1 на суму 3608343,88 грн (у т.ч. ПДВ 1261668,78 грн), від 30.06.2020 № 2 на суму 3347666,90 грн (у т.ч. ПДВ 669533,38 грн), від 30.09.2020 № 3 на суму 2390907,12 грн (у т.ч. ПДВ 478181,42 грн). Розрахунки між підприємствами проводилися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Зазначені операції відображенні у бухгалтерському обліку позивача. По взаємовідносинам в межах договору складені податкові накладні на загальну суму 14456302 грн (у т.ч. ПДВ 2409384 грн).

Відповідач зазначив, що у наданих до перевірки актах не описано, які конкретні маркетингові послуги або інші дії проводилися, не наведена інформація про те, в чому виражений їх результат, не містить назву продукції, яка брала участь у дослідженнях, кількісні показники, обсяги продажу товарів, тощо, а міститься лише інформація, що було надано маркетингові послуги.

В ході перевірки ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» було надано запит від 22.12.2019 про надання обґрунтування (деталізації) придбання маркетингових послуг у контрагента. У відповідь ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» повідомило про укладений договір від 26.12.2023 № 12/26-08 та його зміст, роз`яснивши поняття маркетингових послу згідно з податковим законодавством. Натомість відповідач зазначив, що позивачем не надано до перевірки додаткових документів, про що складено акт 29.12.2023 № 8017/K6/26-15-07-01-06.

Крім того, перевіркою встановлено, що між ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» (постачальник) та ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (покупець) укладено договір поставки молочної консервної продукції № 01-11/19 від 01.11.2019, згідно з умовами якого постачальник постачає молочну продукцію покупцю, а покупець здійснює своєчасну оплату отриманого від постачальника товару.

Проведеним аналізом даних ІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, первинних документів та даних бухгалтерського обліку платника встановлено, що на виконання умов вказаного договору, позивач поставив продукцію (молоко незбиране згущене, тощо) для покупця, що підтверджується виписаними податковими накладними.

Проведеним аналізом даних ІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних, первинних документів та даних бухгалтерського обліку ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» встановлено, що придбану у позивача продукцію (молоко незбиране згущене, тощо) в подальшому реалізує контрагентам-покупцям.

Натомість податковий орган дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентам ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» не мають належного детального (змістовного) документального підтвердження та розкриття сутності наданих послуг. До перевірки не надано деталізацію маркетингових послуг, що отримані від ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат», не наведена інформація про те, в чому виражений їх результат, не містить кількісні та вартісні показники, обсяги продажу товарів, їх відношення до формування витрат підприємства тощо.

Таким чином податковий орган дійшов висновку про те, що враховуючи умови договору № 01-11/19 від 01.11.2019, маркетингові послуги по товару, який вже не належить позивачу є економічно необґрунтованим в його господарській діяльності, тобто не використовувались в господарській діяльності підприємства.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України.

Витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чипом оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.

Операції з маркетингових послуг не є прямими витратами ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» та не кваліфікують природу господарської операції ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ».

Перевіркою встановлено, взаємовідносини позивача з контрагентом ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» щодо маркетингових послуг не мають належного детального (змістовного) підтвердження та розкриття сутності наданих послуг та їх безпосереднього відношення до діяльності підприємства тощо.

Оскільки, контрагент набув право власності на товар, який реалізовував йому позивач, то витрати понесені позивачем від маркетингових послуг сформовані та відображенні у складі витрат є економічно необґрунтованими. Надані до перевірки документи по відповідним операціям не містять даних, які конкретні маркетингові послуги або інші дії проводилися, не наведена інформація про те, в чому виражений їх результат, не містить кількісні та вартісні показники тощо, а міститься лише інформація що було надано маркетингові послуги.

Таким чином, у процесі перевірки встановлено, що вищенаведені послуги є економічно необґрунтованими, а їх наявність вказує на завищення витрат підприємства та податкового кредиту з ПДВ з метою заниження сплати податків до державного бюджету України.

Окрім того, перевіркою встановлено віднесення ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» до складу витрат на збут суми допоміжних послуг щодо транспортування без належного документального оформлення в загальному розмірі 24 782 747 грн, що призвело до завищення рядка 2150 «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати в т.ч. по періодам: за 2020 рік на загальну суму 24 768 592 грн та за три квартали 2021 року на суму 14 155 грн.

Між ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» (замовник) та ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (виконавець) укладено договір логістичних послуг № 02/01-2020 від 02.01.2020, за умовами якого виконавець зобов`язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати та організовувати надання логістичні та інші послуги, пов`язані з прийманням, зберіганням, відвантаженням та перевезенням готової продукції та сировини на умовах обумовлених сторонами. Під готовою продукцію розуміється - матеріальні цінності, які представляють собою повністю завершений продукт чи товар, який можливо, без подальшої переробки, використовувати замовником для власних потреб чи для реалізації третім особам. Послуги надаються на підставі відповідних заявок, в яких визначаються характеристики вантажу, інформація про вантаж, властивості вантажу, загальні умови щодо перевезення вантажу, інструкції щодо кріплення упакування та зберігання вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість автотранспортних засобів.

Між позивачем та контрагентом складено акти виконаних робіт (наданих послуг) з номенклатурою: допоміжні послуги щодо транспортування, інші н.в.і.у та послуги щодо складування та зберігання інші та віднесено до складу витрат рах. 9 «Витрати на збут» на загальну суму 29739296,05 грн (у т.ч. ПДВ 4956549,34 грн). Розрахунки між підприємствами проводилися в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Зазначені операції відображенні у бухгалтерському обліку позивача. По вказаним послугам складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 29635133 грн (ПДВ 4939189 грн).

Перевіркою встановлено, що в підтвердження факту отримання вищенаведених послуг до перевірки не надано належного документального підтвердження, а саме: детального (змістовного) підтвердження та розкриття сутності наданих послуг, не надано змістовних звітів до актів наданих послу (заявок, розшифровок, додатків тощо) про вид та характеристики наданих послуг, не вказано адреси складів звідки та куди здійснювалося переміщення готової продукції, за якою адресою здійснювалося складування, переміщення та зберігання готової продукції виробленої контрагентом та реалізованої в т.ч. для контрагента, відповідальних осіб за транспортування, складування та зберігання товарів, а також безпосереднє відношення даних послуг до господарської діяльності підприємства.

Таким чином, у процесі перевірки встановлено, що вищенаведені послуги є економічно необґрунтованими, а їх наявність вказує на завищення витрат підприємства та податкового кредиту з ПДВ з метою заниження сплати податків до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено суми витрат з податку на прибуток на загальну суму 24 782 747 грн, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування в сумі 24 782 747 грн, в т.ч. за 2020 рік на суму 24768592 грн та три квартали 2021 року на суму 14 155 грн. Дане порушення вплинуло на об`єкт оподаткування податком на додану вартість.

У зв`язку з наведеним відповідач дійшов висновку, що позивач занизив податок на прибуток на суму 6 386 401 грн та завищив від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за три квартали 2021 року на суму 1 349 657 грн.

Також перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 встановлено заниження в загальному розмірі 333 333 грн, в т.ч. по періодам: за вересень 2020 року на суму 83333 грн та за березень 2021 року на суму 250 000 грн.

Перевіркою встановлено, що між позивачем (засновник) та ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН» (код 41351586, підрядник) укладено договір на виконання будівельних робіт №3/20 від 25.09.2020, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати і здати в установлений строк, відповідно до проектної документації, будівельні роботи з реконструкції індивідуального житлового будинку № 558 по вул. Лісовій в с. Романків Обухівського району Київської області, котеджне містечко «Сонячна долина», а замовник зобов`язується надати п підрядникові доступ до об`єкту, точки підключення до електромереж та водопостачання, передати передбачену технічну документацію, здійснювати авансування, прийняти належно виконані роботи та оплатити їх згідно цього Договору. Загальна вартість робіт за даним Договором визначається як сума вартостей всіх виконаних робіт, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт. Загальна вартість робіт включає відшкодування витрат підрядника (ціна матеріалів, обладнання, вартість їх поставки) та плату за виконану ним роботу.

ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН» на виконання умов договору виписано на адресу ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» податкові накладні на загальну суму 13300000 грн (у т.ч. ПДВ 2216667 грн). ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» перераховано на безготівковий рахунок ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКШН» грошові кошти в сумі 13300000 грн (у т.ч. ПДВ 11083333 грн). на вказану суму сторонами підписані акти виконаних робіт.

ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКІН».

Об`єкт основних засобів «Житловий будинок № 58 по вул. Лісовій в с. Романків, Обухівського району, Київської області, котеджне містечко «Сонячна долина»» введено в експлуатацію підприємством актом № МИ_00001093 від 01.06.2020 та зараховано на баланс підприємства по Дт 103 Кг 1522 в розмірі 9 811 606,65 гривень.

Перевіркою встановлено, що вказаний об`єкт основних засобів не використовувався ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» у процесі виробництва/діяльності, або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам. Також даний індивідуальний житловий будинок не використовувався з метою отримання економічної вигоди, але був введений на баланс підприємства як окремий об`єкт основних засобів.

Перевіркою встановлено, що господарська операція з отримання від ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКІН» будівельних робіт з реконструкції індивідуального житлового будинку не дає можливості підтвердити зв`язок вищевказаних витрат з господарською діяльністю ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» та не доведено направленість на визначення доходу, тобто на отримання прибутку в цілому.

Отже, будівельні роботи, отримані від ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКІН» по вказаному об`єкту основних засобів, визначаються як витрати, що не призначені для використання в господарській діяльності.

Таким чином, неможливо зробити висновки, яким чином дані витрати пов`язані з господарською діяльність товариства, а тому така операція та документи не дають можливості перевірити зв`язок вказаних витрат з господарською діяльністю, для отримання якого вони здійснені. Натомість до перевірки товариством не були надані документи, що б підтверджували зв`язок вказаних витрат з господарською діяльністю платника податків.

Більше того, позивачем задекларовано податковий кредит, внаслідок перевірки якого встановлено його завищення в загальному розмірі 6 706 504 грн, зокрема по взаємовідносинам позивача з ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» по договору надання маркетингових послуг від 02.01.2020 № 02/01/2020М (обставини наведені вище), за яким позивачем належним чином документально не оформлено надані послуги, а саме детально (змістовно) не підтверджено та не розкрито сутності наданих послуг та їх безпосереднього відношення до діяльності підприємства.

Крім того, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2020 № 94/26-15-07-04-03/32129834, яким не підтверджено використання ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» вищезазначених маркетингових послуг в господарській діяльності за червень 2020 року на суму ПДВ 669 553 грн.

Також позивачем до податкового кредиту віднесено суму 4939186 грн по взаємовідносинам з ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» за договором логістичних послуг № 02/01-2020 від 02.01.2020. При цьому перевіркою встановлено, що в підтвердження факту отримання вищенаведених послуг до перевірки не надано належного документального підтвердження, а саме: детального (змістовного) підтвердження та розкриття сутності отриманих послуг, не надано змістовних звітів до актів надання послуг (заявок, розшифровок, додатків тощо) про вид та характеристики надання послуг, не вказано адреси закладів звідки та куди здійснювалися переміщення та зберігання готової продукції, об`єми та контрагенти яким відвантажено товар, кількісних та вартісних показників товарів, що транспортувалися (відвантажувалися, зберігалися), кількісних та вартісних характеристик допоміжних послуг щодо транспортування товарів, відповідальних осіб за транспортування, відвантаження, складування та зберігання товарів.

Таким чином, вищенаведені послуги є економічно необґрунтованими, а їх наявність вказує на завищення витрат та податкового кредиту підприємства.

Тож, оскільки позивачем не було надано до перевірки документів щодо деталізації отриманих вищевказаних послуг, тому податковий кредит в загальному розмір 4297120 грн, сформований з рахунок ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» не підтверджується перевіркою.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 всього в загальному розмірі 6 423 028 грн. в т.ч. по періодам за травень 2020 року на суму 2 081 107 грн., за жовтень 2020 року на суму 2 768 264 грн. та за серпень 2021 року на суму 1 573 657 грн та завищення суми від`ємного значення ПІДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 366 809 грн. в т.ч. за вересень 2021 року у розмірі 366 809 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивачем не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 83333 грн та березень 2021 року на суму 250000 грн. Встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових розрахунків коригування в ЄРПН з перевищення граничного терміну реєстрації за грудень 2019 року на загальну суму 333,34 грн.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подавав відповідачу заперечення до акту перевірки, які були залишені без задоволення, а висновки акту без змін.

На підставі акта відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

-від 14.02.2024 № 0097650701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 8341284 грн (сума бюджетного відшкодування - 6673028 грн, штрафні санкції 1668257 грн);

-від 14.02.2024 № 0097630701, яким застосовано штраф в сумі 6800 грн за відсутність складання/реєстрації податкових накладних;

-від 14.02.2024 № 0097660701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 366809 грн;

-від 14.02.2024 № 0097680701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в розмірі 6386402 грн;

-від 14.02.2024 № 0097690701, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1349657 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу, за результатом розгляду якої рішенням від 26.04.2024 №12186/6/99-00-06-01-01-06, зокрема спірні податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норми основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У свою чергу, за приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Кодекс), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 16.1.2.-16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язкова зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпунктів 14.1.36., 14.1.181., 14.1.191 пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Кодексу об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1. статті 135 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (підпункт 140.4.4. пункту 140.4. статті 140 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV).

Закон № 996-XIV визначає такі поняття, зокрема: витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

За змістом статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пунктів 5-6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. статті 198 Кодексу).

Пунктом 198.3. статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наведені норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит по придбанню товарів (робіт, послуг) у зв`язку з їх реальним придбанням та на підставі відповідних первинних документів, у тому числі, розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За приписами пункту 192.1. статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача-платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1. пункту 192.1. статті 192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з підпунктом 192.1.2. пункту 192.1. статті 191 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, формування показників доходів, витрат та зобов`язань, у тому числі їх коригувань, при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Одночасно, аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для врахування їх у податковому та бухгалтерському обліку, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Таким чином, за умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Наведене узгоджується, як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 Кодексу, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Кодексом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено саме на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував свої дані податкового обліку, не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних, прийнятих контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Отже висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/1719/21(908/2090/21).

При цьому, за приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм.

Судом встановлено, що позивачем на підставі належно складених первинних документів (договорів, актів, податкових накладних), оформлених за результатами господарських операцій з контрагентами - ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» та ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКІН» в бухгалтерському та податковому обліку відображені доходи, витрати та податковий кредит від таких операцій.

Так, між позивачем (замовник) та ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (виконавець), як загальновідомим виробником в Україні та світі згущених молочних консервів, з метою досягнення взаємовигідних господарських цілей та інтересів укладено низку господарських договорів.

ТОВ «Мілк-Інвест» перед укладенням відповідного договору з ПрАТ «ІМКК» було дослідженого його виробничі потужності, проведено ознайомлення з технічними можливостями, перевірено наявність фахових спеціалістів у відповідній галузі харчового виробництва, складських приміщень, автомобільного транспорту.

Зокрема, договір на переробку давальницької сировини № 01/11 від 01.11.2019, за умовами якого ПрАТ «ІМКК» як виконавець за завданням позивача як замовника зобов`язався виконати роботи із виготовлення готової продукції, виробником якої є ПрАТ «ІМКК» з давальницької сировини замовника за плату.

У подальшому з метою реалізації зазначеного договору, ТОВ «Мілк-Інвест» було укладено низку господарських договорів з постачальниками сировини, інгредієнтів, напівфабрикатів та інших товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виробництва готової продукції, а також для її подальшої реалізація як в Україні, так і за кордоном, яка була передана ПрАТ «ІМКК» як виконавцю для виготовлення готової продукції.

Загальний обсяг виробленої продукції за договором на перероблення давальницької сировини, укладеним із ПрАт «ІМКК», яка в подальшому була реалізована іншим суб`єктам господарювання, в тому числі закордон становить 19601 тон.

Вказану виготовлену продукцію ТОВ «Мілк-Інвест» реалізовував як продавець іншим юридичним особам в Україні, так і за кордон, що не заперечується відповідачем в акт перевірки.

При цьому, в акті перевірки відповідач наводить перевірену в ході контрольного заходу інформацію та достовірність відображених позивачем показників у поданих податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 та вказано, що перевіркою відображення у рядку 10.1 Декларації «Придбання товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою» показників за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 у загальній сумі 160 499 599 грн встановлено, що на формування цього показника мало вплив відображення операцій з придбання продуктових товарів (молоко-сировина коров?яче, сироватка підсирна концентрована, борошно рисове, жир, ароматизатори, кислота аскорбінова, лактулоза, патока крохмальна, какао-порошок, желатин тощо), гофроящиків, ємкості для зберігання молока, ємкості для зберігання згущеного молока, жерстяних банок, кришок, плівки пакувальної, дизельного палива, логістичних послуг, маркетингових послуг, послуг щодо складування та зберігання готової продукції.

Тож, відповідач дослідивши всі первинні документи підтвердив здійснення позивачем відповідної господарської діяльності, спрямованої на виробництво відповідного товару. При цьому відповідач не заперечив обсяги виробленої ПрАТ «ІМКК» продукції на користь позивача за його замовленням в межах договору на переробку давальницької сировини №01/11 від 01.11.2019 та не ставив під сумнів реальність обсягів закупленої ТОВ «Мілк-Інвест» сировини та інших інгредієнтів і комплектуючих тощо, необхідних для досягнення господарської мети і обсяги реалізованої продукції у подальшому.

Надалі, між позивачем та ПрАТ «ІМКК» були укладені договори поставки молочної консервної продукції № 01-11/19 від 01.11.2019 та поставки молочної консервної продукції №01/07-20 від 01.07.2020, за умовами яких позивач як постачальник постачає молочну продукцію ПрАТ «ІМКК» як покупцю, а останній здійснює своєчасну оплату отриманого товару.

При цьому, ПрАТ «ІМКК» як виробник товару володіє відповідною матеріально-технічною базою: виробничими приміщеннями, цехами, складами, транспортними засобами, навантажувачами, та має відповідний персонал у своєму штаті працівників для виконання відповідних функцій, пов`язаних з виробництвом продукції, навантаженням, розвантаженням, переміщенням, збереженням та охороною тощо.

У свою чергу, ТОВ «Мілк-Інвест» не має у власності чи в управлінні відповідних виробничих потужностей, у тому числі, які б забезпечили йому весь спектр логістичних послуг необхідних для отримання готової продукції від виробника до передачі (доставки) покупцю (замовнику).

Враховуючи зазначене, між ТОВ «Мілк-Інвест» та ПрАТ «ІМКК» було укладено договір логістичних послуг № 02/01-2020 від 02.01.2020, за умовами якого ПрАТ «ІМКК» (як виконавець) зобов`язався за плату, на користь та за рахунок ТОВ «Мілк-Інвест» як замовника надавати та організовувати надання вищезазначених послуг, пов`язаних з прийманням, зберіганням, відвантаженням та перевезенням готової продукції та сировини.

За умовами вказаного договору, виконання послуг здійснюється виконавцем на території складів ПрАТ «ІМКК» за адресами Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вишнева, 4, та вул. Бунівка, 168.

На виконання умов договору № 02/01-2020 від 02.01.2020, ПрАТ «ІМКК» надавалась низка логістичних послуг, зокрема:

перевезення сировини та інгредієнтів, інших товарів, належних ТОВ «Мілк-Інвест», необхідних для виробництва готової продукції за договором на перероблення давальницької сировини, від їх постачальників до виробничих потужностей ПрАТ «ІМКК», а також приймання, розвантаження, складування та зберігання цих товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ «ІМКК»;

вивантаження готової продукції з конвеєру виробничого цеху ПрАт «ІМКК» (за адресою: Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вишнева, 4) та переміщення до рампи для подальшого завантаження в навантажувачі та перевезення до складського приміщення за цією ж адресою;

перевезення з складського приміщення за адресою м. Ічня, вул. Вишнева, 4, до складу за адресою м. Ічня, вул. Бунівка, 168, складування та зберігання цієї продукції;

комплектування продукції, навантаження на транспортні засоби, що перевозять продукцію до контрагентів;

перевезення продукції до Контрагентів ТОВ «Мілк-Інвест», яким Платник податку здійснив реалізацію готової продукції.

Вказані послуги надавались ПрАТ «ІМКК» стосовно товару, який був виготовлений за договором на перероблення давальницької сировини.

Разом з тим, зі змісту акту перевірки вбачається, що перевірками бюджетного відшкодування ПДВ ГУ ДПС у м. Києві вже було охоплено суцільним порядком первинні документи (прибуткові накладні, акти, податкові накладні, договори) за період травень-жовтень 2020 року та порушень виявлено не було. Камеральними перевірками, що були проведені відповідачем за січень-квітень 2020 року також не було виявлено відповідних порушень податкового законодавства. Тож підтверджено достовірність здійснених позивачем витрат та отриманий податковий кредит за операціями, здійсненими у вказаний період.

Більше того, під час перевірки відповідач поставив під сумнів не весь обсяг логістичних послуг, наданих ПрАТ «ІМКК» за договором логістичних послуг, що складає суму 38 773 305,05 грн з ПДВ, а лише на загальну суму 29 635 133,00 грн (у т.ч. ПДВ 4 939 189,00 грн). Водночас, відповідно до акту перевірки (стор. 39) порушення норм Податкового кодексу України позивачем призвело до завищення показників, задекларованих у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 4 297 120,00 грн, тобто на 642 069,00 грн менше ніж сума ПДВ за вказаними господарськими операціями, що ставляться під сумнів відповідачем. Разом з тим у примітці до таблиці на стор 37 акту перевірки відповідач зауважує, що сума ПДВ у розмірі 642 069,20 грн згідно ПН № 105 від 31.08.2020 не враховується при визначенні порушення, у зв`язку з проведеною перевіркою з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2020 року (довідка від 26.11.2020 №5474/26-15-07-04-03/32129834 по перевірці бюджетного відшкодування за вересень 2020 року), але витрати понесені підприємством в сумі 3 210 346,10 грн враховуються як завищення витрат.

Представник позивача стверджує, що ТОВ «Мілк-Інвест» надані всі документальні підтвердження, якими обґрунтовуються та розшифровуються детально логістичні послуги, надані ПрАТ «ІМКК», за якими були складені відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг). До кожного акту здачі-приймання робіт (надання послуг), додано розшифрування відповідних логістичних послуг за кожен місяць в розрізі кількості та ваги продукції, щодо якої ПрАТ «ІМКК» надані послуги з відвантаження, приймання, складування та зберігання готової продукції, з доданими відповідними актами (додатки до акту складають приблизно 3 тисячі аркушів). Вказані обсяги наданих логістичних послуг, вартість яких розрахована з урахуванням погодженої між ПрАТ «ІМКК» та ТОВ «Мілк-Інвест» ціною, є такими що співвідносяться з обсягами виробленої продукції за договором на перероблення давальницької сировини, укладеного між ТОВ «Мілк-Інвест» та ПрАТ «ІМКК», і відповідно щодо якої була нагальна господарська потреба та економічна доцільність у ТОВ «Мілк-Інвест» як у власника готової продукції у відповідному переміщенні продукції, завантаженні та розвантаженні із виробництва на склад та між складами, її подальше збереження тощо.

Окрім того, з метою стимулювання до збільшення обсягів постачання товарів за договором поставки молочної консервної продукції №01-11/19 від 01.11.2019 та договором поставки молочної консервної продукції №01/07-20 від 01.07.2020, оскільки, ТОВ «Мілк-Інвест» станом на кінець 2019 року не мав належної клієнтської мережі (достатньої кількості покупців) для здійснення реалізації товару, між ТОВ «Мілк-Інвест» (замовник) та ПрАТ «ІМКК» (виконавець) укладено договір надання маркетингових послуг № 02/01/2020/М від 02.01.2020, за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику маркетингові послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги.

За умовами вказаного договору послуги, що надаються виконавцем стосуються збільшення обсягів поставки замовником товарів виконавцю згідно договорів поставки.

За договором № 02/01/2020/М від 02.01.2020 виконавець надає замовнику такі послуги:

-надання інформації покупцям про товар; проведення маркетингових досліджень про потреби покупців у товарі замовника та тенденції розвитку ринку;

-збирання, аналіз та надання замовнику інформації про наявність конкурентної продукції на ринку, її цін, і споживчий попит на цю продукцію;

-збирання, аналіз та надання інформації замовнику про можливі подальші обсяги продажів товару;

-проведення заходів, метою яких є підвищення обсягів реалізації і забезпечення достатнього запасу товару у замовника;

-послуги із стимулювання та розширення ринку збуту товарів замовника в Україні;

-інформаційно-консультаційні та інші послуги.

Так, між ТОВ «Мілк-Інвест» та ПрАТ «ІМКК» була досягнута домовленість про надання ПрАТ «ІМКК» маркетингових послуг, з використанням власної клієнтської бази покупців ПрАТ «ІМКК», торгівельних мереж, дистриб`юторів та інших покупців, з метою стимулювання до збільшення обсягів постачання товарів ТОВ «МІЛК-ІНВЕСТ» за договорами поставки та доведення цих товарів до кінцевого споживча через мережу контрагентів ПрАт «ІМКК». ПрАТ «ІМКК» здійснив реалізацію товару через низку торгівельних підприємств в Україні з якими він співпрацює, про що відзвітував ТОВ «Мілк-Інвест», як в розрізі обсягів реалізованої продукції, так і розрізі контрагентів яким здійснено реалізацію товару.

Враховуючи наведені обставини, висновки відповідача щодо економічної необґрунтованості маркетингових послуг суд вважає помилковими.

Більше того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, за результатами якої не підтверджено використання позивачем маркетингових послуг в господарській діяльності за червень 2020 року на суму ПДВ 669 553 грн (акт від 16.09.2020 № 94/26-15-07-04-03/32129834). За наслідками перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0006310704 від 16.10.2020, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 669 553 грн.

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення оскаржується в судовому порядку (справа 640/1882/21), тобто податкове зобов`язання за ним є неузгодженим в силу положень статті 56 Податкового кодексу України. Натомість вказана сума ПДВ врахована відповідачем при розрахунку суми завищення бюджетного відшкодування за податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2024 № 0097650701, що може призвести до подвійного та необґрунтованого оподаткування.

Всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не спростував наведених доводів позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНСТРАКІН» судом встановлено, що між вказаними сторонами укладено договір на виконання будівельних робіт № 3/20 від 25.09.2020, стосовно проведення будівельних робіт з реконструкції індивідуального житлового будинку № 558 по вул. Лісовій в с. Романків Обухівського району Київської області, який було виконано, що підтверджується належними первинними документами.

Відповідно ТОВ «Мілк-Інвест» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ШАТРО ІНТЕРІОР КОНТРАКЦІН» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість в загальному розмірі 333 333,00 грн, в тому числі за вересень 2020 року 83 333,00 грн та за березень 2021 року 250 000,00 грн.

Вказану господарську операцію відповідач визнав такою, що не дає можливості підтвердити зв`язок понесених витрат за операцією з господарською діяльністю ТОВ «Мілк-Інвест» та не доведено направленість на визначення доходу, тобто на отримання прибутку в цілому.

Разом з тим, ТОВ «Мілк-Інвест» було заплановано використовувати вказаний об`єкт нерухомості в господарській діяльності підприємства, в саме, передати в оренду іншій юридичній особі з метою отримання прибутку, а саме ТОВ «Медичний реабілітаційний центр «Аліпія» за договором оренди (найму) № 01-09/20 від 01.09.2020. який містив відкладальну умову, за якою ТОВ «Мілк-Інвест» за погодженням з орендарем мав здійснити певні роботи з реконструкції будинку № 558 по вул. Лісовій в с. Романків Обухівського району Київської області, що могло б забезпечити більш повне задоволення потреб орендаря в ході використання об`єкта оренди та досягнення цілей його господарської діяльності. Відповідно до акту про тимчасове виведення основних засобів з експлуатації та їх консервацію від 30.06.2020 відповідний об`єкт на час реконструкції був консервований.

Проте, об`єктивні причини, а саме, поширення коронавірусної хвороби та введенням в державі карантину, а також подальша військова агресія РФ проти України, унеможливили вчасне виконання ТОВ «Мілк-Інвест» своїх договірних зобов`язань і сторони уклали додаткові угоди до вказаного договору оренди, якими перенесли строки виконання зобов`язань із передання житлового будинку в оренду. При цьому відповідач не запитував додаткових пояснень та документів щодо використання вказаного об`єкту у господарський діяльності товариства.

Натомість, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не спростував наведених доводів позивача.

При цьому суд критично сприймає доводи відповідача про ненадання позивачем запитуваних під час перевірки пояснень та документів щодо обґрунтування маркетингових та логістичних послуг отриманих від ПрАТ «ІМКК», обґрунтування витрат по взаємовідносинам з ПрАТ «ІМКК», оскільки запит відповідача від 22.12.2023 № 2 про надання пояснень та документів (копій документів) у термін до 15:00 год 26.12.2023 вручений позивачу 22.12.2023 о 16:06, тобто з порушенням вимог пункту 85.4. статті 84 Кодексу.

Отже, у взаємозв`язку з вищенаведеними обставинами та нормами Кодексу, здійснивши юридичний аналіз зібраних у справі доказів суд встановив, що взаємовідносини позивача з контрагентами ґрунтувалися на договірних засадах, в межах яких складалися первинні документи. Усі первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами надавалися відповідачу позивачем під час перевірки та зауважень до їх відповідності вимогам Закону №996-XIV в акті перевірки не наведено.

Окрім того, господарські операції з контрагентами відображені позивачем належним чином у податковому та бухгалтерському обліку. Підписи представників позивача та контрагентів на первинних документах є достатнім та належним доказом приймання-передачі товарів/послуг, що свідчить про реальність таких господарських операцій.

Будь-яких зауважень з посиланням на норми діючого на момент перевірки законодавства щодо дефектності первинних документів, складених за результатами взаємовідносин позивача з контрагентами, відповідачем не наведено.

Окрім вищезазначеного, позивач подав до суду висновок експерта від 04.09.2024 № 1-04/09 за результатами проведення економічної експертизи, яким визначено:

-за результатами дослідження, документально підтверджується отримання позивачем маркетингових послуг за договором № 02/01/2020/M від 02.01.2020;

-за результатами дослідження, документально підтверджується отримання позивачем логістичних послуг за договором № 02/01/2020/M від 02.01.2020;

-не підтверджено документально завищення суми витрат (ряд. 2150 «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати) з податку на прибуток на 12 046 920 грн та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2 409 384 грн за договором про надання маркетингових послуг № 02/01/2020/M від 02.01.2020;

-не підтверджено документально завищення суми витрат (ряд. 2150 «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати) з податку на прибуток на 24782747 грн та завищення показників у рядку 10.1. декларації з податку на додану вартість в сумі 4297120 грн.

З наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 30280,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Представником позивача не подано суду доказів оплати на користь адвоката понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за прийняттям додаткового судового рішення в цій частині.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 132, 134, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк-Інвест» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2024 №№ 0097680701, 0097690701, 0097660701, 0097630701, 0097650701.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк-Інвест» сплачений судовий збір у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.

4. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.