Рішення

від 27.12.2024 по справі 320/43473/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року № 320/43473/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБУЛА ГЕЙМС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБУЛА ГЕЙМС» з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2023 № 0524500707.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем положень пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є помилковими, тож прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності. Також зауважено, що штрафну санкцію спірним рішенням до позивача застосовано за видачу розрахункових документів, які не містять обов`язкових реквізитів (відсутні 11-16 рядки фіскального чека), у той час як санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа невстановленої форми. При цьому, представник позивача вважає, що формальна відсутність 11-16 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця. а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.

Одночасно представник позивача зазначив, що позивач використовує реєстратори розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та, відповідно, використовує програмне забезпечення до нього, надане ТОВ «СЕРВІО СОФТ», яке є офіційним ліцензованим виробником (дистриб`ютором) зазначеного програмного забезпечення. Надане програмне забезпечення не передбачає можливості забезпечити з`єднання платіжного терміналу та РРО та, відповідно, відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18, що визначаються формою № ФК 4-1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому наголосив на правомірності прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки, які не спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 закрито підготовне провадження та призначено справу до судового розгляду. За клопотанням представників сторін справа розглянута судом у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідачем проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складно акт від 21.12.2022 № 000008 (далі - акт), яким встановлено порушення Товариством пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, перевіркою встановлено, що на час проведення перевірки у казино Товариством здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор через 54 гральні автомати, дев`ять гральних столів, трьох гральних столів з кільцями рулетки, за готівковий та безготівковий розрахунок (для розрахунку приймається електронний платіжний засіб банківська картка).

За результатами отриманої податкової інформації (за даними системи обліку даних РРО) відповідно до отриманих електронних копій фіскальних чеків за період з 12.11.2022 по 20.12.2022 встановлено, що Товариство не забезпечено відображення обов`язкових реквізитів, визначених у рядках 11-18 фіскального чеку, встановлених розділом ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, у розрахункових документах, які видавалися гравцям при розрахунках ними банківською картою.

За період з 12.11.2022 по 20.12.2022 Товариством, при застосуванні під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу платіжного терміналу, який належить Укргазбанку з`єднаного з РРО, було проведено ряд розрахункових операцій без створення та друкування відповідних розрахункових документів, а саме:

-видаткові чеки проведено починаючи з фіскального чека № 9323 від 12.11.2022 по фіскальний чек № 10942 від 19.12.2022 на загальну суму 1 371 816, 35 грн;

-чеки реалізації, починаючи з фіскального чека № 9317 від 12.11.2022 по фіскальний чек №10945 від 20.12.2022 відповідно до додатків 1 та 2 до акту фактичної перевірки всього чеків (чеки видаткові + чеки реалізації) на суму 8 076 752, 65 грн.

Крім того, перед початком проведення перевірки одним гравцем було проведено сеанс гри (розрахункової операції з продажу та повернення на картку гравця електронних замінників гривні):

-поповнення карти на суму 500 грн;

-поповнення карти на суму 10 000 грн;

-поповнення карти на суму 10 000 грн;

-повернення на карту (виплата гравцю) 1500 грн;

-повернення на карту (виплата гравцю) 19 200 грн,

які були проведені касиром Товариства Ю.Стефурою без застосування РРО та без видачі відповідних розрахункових документів на суму 41 200 грн.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подавав відповідачу заперечення до акту перевірки, які були залишені без задоволення, а висновки акту без змін.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 № 0524500707, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 12 176 929,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу, за результатом розгляду якої рішенням про результати розгляду скарги від 20.10.2023 № 31608/6/99-00-06-03-02-06, спірне податкове повідомлення-рішення відповідача залишене без змін, а скарги без задоволення.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норм основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР).

Дія Закону № 265/95-ВР поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 1 Закону № 265/95-ВР визначені терміни, якім у ньому вживаються, зокрема:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

електронний контрольно-касовий апарат - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг);

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб`єктів господарювання до відповідного бюджету;

електронний розрахунковий документ - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Таким чином, у розумінні Закону № 265/95-ВР розрахунковим є документ встановленої форми та змісту з обов`язковими реквізитами.

Статтею 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстраторів розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (у паперовому та/або електронному вигляді) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

За приписами пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі Положення № 13).

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити:

найменування господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

назва товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»;

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 13, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити:

ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

ідентифікатор платіжного пристрою;

суму комісійної винагороди (у разі наявності);

вид операції;

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Водночас позивач вважає, що факт з`єднання або поєднання РРО з банківським POS-терміналом не підтверджується лише наявністю підключення певного шнура між такими пристроями. Таке з`єднання або поєднання, у першу чергу, відбувається завдяки можливості програмного забезпечення здійснити таке технічне з`єднання або поєднання платіжного терміналу та РРО. При здійсненні розрахункових операцій з відпуску товарів через касу, де РРО не з`єднаний з платіжними із терміналами, фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формуються та друкуються окремо. В такому випадку, якщо платіжний банківський термінал та РРО не проінтегровані, то при оформленні оплати банківською карткою касир фактично проводить операції одночасно на двох різних пристроях - банківському електронному терміналі та РРО.

З матеріалів справи встановлено, що позивач використовує РРО з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та використовує програмне забезпечення до нього, надане ТОВ «СЕРВО СОФТ», яке є офіційним ліцензованим виробником (дистриб`ютором) зазначеного програмного забезпечення.

Відповідно до інформації ТОВ «СЕРВО СОФТ» (лист від 31.05.2021 № 21/3105-003, від 01.09.2022 № 22/0109-003), надане програмне забезпечення не передбачає можливості забезпечити з`єднання платіжного терміналу та РРО та, відповідно, відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18.

Поряд з цим, суд не приймає вказані доводи до уваги, позаяк позивачем не враховано, що з дня набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306, а саме з 01.08.2020 у останнього виник обов`язок у строк до 01.08.2021 доопрацювати РРО з метою забезпечення виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Також, поза увагою позивача залишилось і те, що з 01.08.2020 реквізити фіскальних чеків, у тому числі рядків 10-18, є обов`язковими в незалежності від того, що платник податків не використовував термінали з`єднані/поєднані з РРО.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно пункту 3 розділу 1 Положення № 13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Враховуючи викладене у сукупності суд дійшов висновку, що висновок акта перевірки є обґрунтованим, позаяк видані позивачем фіскальні чеки не можна вважати розрахунковими документами у розумінні Закону № 265/95-ВР та Положення № 13.

Поряд з цим, з аналізу наведених положень Закону № 265/95-ВР вбачається, що останні не містять визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, і не розкриває їх змісту.

Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення.

Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення.

Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Аналізуючи наведе, суд відзначає, що диспозиція пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає, що кваліфікуючою ознакою згідно з якою можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом.

В контексті викладеного та з урахуванням положень статті 61 Конституції України, суд дійшов висновку про відсутність права у відповідача застосовувати до позивача санкцію за допущене ним правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно, оскільки матеріалами справи не підтверджено обставин виявлення відповідачем такого ж правопорушення, що було вчинено позивачем протягом останнього календарного року.

Враховуючи, що відповідачем невірно визначено розмір штрафної санкції, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 26840,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБУЛА ГЕЙМС» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.08.2023 № 0524500707.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБУЛА ГЕЙМС» сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.