Рішення

від 27.12.2024 по справі 340/6578/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6578/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Харвест», вул. Мурманська, 37, м. Кропивницький,25014

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький, 25006

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 03.04.2024 №00033580705, згідно якого до ТОВ «Промислова група «Харвест» застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 217 433,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані дії вчинені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим порушене право підлягає відновленню.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) (а.с.32).

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки дії податкового органу вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно умов контракту від 26.10.2020 №1/20 (з урахуванням додаткових угод), укладеного мiж компанією - нерезидентом MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) та ТОВ «Промислова група «Харвест», продавець поставляє продукцію на умовах СРТ Кропивницький (Україна) (відповідно Інкотермс-2010) металорізальний інструмент, технологічне оснащення, обладнання і запасні частини (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту. Назва, асортимент і кількість товару вказуються в пакувальному листі і Інвойсі.

Ціна товару - долари США. Загальна сума контракту це суми, вказані в Інвойсах, узгоджених з покупцем. Остаточна сума контракту вказується в Інвойсах.

Оплату Покупець здійснює в розмірі 100 % від суми Інвойсу на банківський рахунок продавця. Продавець зобов`язаний поставити товар покупцю по даному контракту протягом 60 днів від дати отримання від покупця. Термін дії Контракту до 31 грудня 2024 р., але не пізніше моменту повного його виконання.

На виконання умов контракту від 26.10.2020 року № 1/20 ТОВ «Промислова група «Харвест» 20.04.2023 року перераховано попередню оплату на рахунок компанії - нерезидента MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) в сумі 15 000,00 дол. США або 548 529,00 грн., що підтверджено випискою та платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» по поточному рахунку НОМЕР_1 /USD. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з імпорту товару настає 16.10.2023 року (згідно Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII та пункту 14 прим. 2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (із змінами та доповненнями).

Перерахування попередньої оплати (авансу) нерезиденту відображено в бухгалтерському обліку по Дт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

Станом на 26.02.2024 року товар від компанії - нерезидента MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) по контракту від 26.10.2020 року № 1/20 не отримано.

Згідно наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.02.2024 №111-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промислова група «Харвест» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 26.10.2020 №1/20 за період з 20.04.2023 по 26.02.2024, результати якої оформлено актом від 04.03.2024 №1634/11-28-07-05/42658242 (а.с.8-11).

Перевіркою встановлено порушення вимог ч.ч.1,2 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII, з урахуванням п.21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затв. постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 в частині дотримання законодавчого встановленого строку розрахунків по контракту від 26.10.2020 №1/20, укладеному з неризедентом MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай), з порушенням гранично строку розрахунку на 133 дні.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00033580705 від 03.04.2024, яким визначено грошове зобов`язання на загальну суму 217 433,25 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України, далі ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - Закон № 2473-VIIІ).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 3 Закону № 2473-VIIІ відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

За змістом ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIIІ Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Згідно ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Водночас, пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану" від 24.02.2022 № 18 установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану" від 24.02.2022 № 18.

За умовами ч.6 ст.13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР (далі Закон № 671/97-ВР) визначає загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України, крім іншого, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У свою чергу, Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі - Регламент), встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

Розділ 4 Регламенту визначає розмежування компетенції ТПП України та регіональних палат.

За змістом п. 4.1 Регламенту Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Водночас, згідно п. 4.2 Регламенту Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України здійснює Торгово-промислова палата України. При цьому, до компетенції регіональних ТПП віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, в якому палата ( на підставі ст.ст.14,14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України) засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти Україн, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 год 30 хв. 24.02.2022 (а.с.17).

Отже, на переконання позивача, вказаним листом ТПП України підтвердила, що зазначені вище обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивним обставинами для суб`єктів господарювання та / або фізичних осіб по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди і виконання яких стало неможливим у встановлений термін, внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд вважає доцільним застосування до спірних правовідносин висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22, згідно з якими, суд першої інстанції помилково відніс введений воєнний стан до форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання своїх обов`язків за контрактом компанією нерезидентом. Позивач не надав доказів (документів) уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом нерезидентом.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закон України "Про валюту і валютні операції" у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не виконання контрагентом - нерезидентом компанією MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) умов договору щодо поставки товару та не повернення на рахунки позивача сплачених ним коштів в межах зовнішньоекономічного контракту.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Китай) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED матеріали справи не містять.

ТОВ «Промислова група «Харвест» не було ініційовано судового спору, у позовній заяві позивач посилається на те, що не звертався до суду, оскільки визнав факт форс-мажору і діяв в межах укладеного контракту. Вказував, що контракт діє до 31.12.2024, а тому, оскільки станом на 26.02.2024, строк дії контракту не закінчився, то відсутні підстави щодо порушення його умов.

Суд зазначає, що факт того, що контракт діє до 31.12.2024, не звільняють позивача від відповідальності у вигляді сплати пені за порушення пунктів 1, 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" та п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5.

Викладеним спростовуються аргументи позивача, наведені у позовній заяві та його поясненнях.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 03.04.2024 року №00033580705 є законним та скасуванню не підлягає.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч.ч.1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що суд прийшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати у справі не підлягають розподілу за рахунок відшкодування позивачу.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Харвест» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО