Рішення

від 27.12.2024 по справі 360/1263/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1263/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №4 Дніпровської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач), у якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: гірничий робітник підземний, прохідник;

-зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.04.2019 року за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: гірничий робітник підземний, прохідник.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у цій справі багато років відпрацював у шкідливих підземних умовах. Наразі є непрацюючим, бо виробничі потужності шахти залишилися на непідконтрольній території, підприємство зупинило свою роботу, трудові договори з працівниками призупинено. Останнім часом стан його здоров`я почав різко погіршуватися, а тому він звернувся за медичною допомогою в результаті чого у нього були виявлені захворювання які дали підстави вважати про наявність хронічного професійного захворювання. В зв`язку з цим до відповідача надійшов запит від КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради від 02.07.2024 № 1245 (вх. від 12.07.2024 № 6179/СХ/1- 24) на складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці позивача за професіями: гірничий робітник підземний, прохідник. Однак вказана довідка у встановлені законодавством строки так і не була надана. Як на підставу невидачі інформаційної довідки про умови праці відповідач посилається на те, що Міжрегіональне управління не має можливості направити приписи роботодавцям для надання документів про умови праці позивача у відповідності до пункту 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04. 2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» так як підприємства залишилися на тимчасово окупованій території. Також повідомило, що у зв`язку з неможливістю отримання даних про умови праці, відсутності даних в архівах Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці та відсутності гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах, Міжрегіональне управління не має можливості складення санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці стосовно позивача у відповідності до пункту 84 Постанови № 337. Таким чином відповідач у встановлені строки ? ?П?П8?8??? ;

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що .

До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці надійшов запит від 02.07.2024 № 1245 КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради на складання санітарно гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 (вх. від 12.07.2024 № 6179/СХ/1- 24).

При цьому відповідач зазначив, що тільки на підставі об`єктивних даних лабораторних досліджень можливо надати висновок про умови праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ від 08.04.14р. №248 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249.). Висновок про умови праці є єдиним критерієм для зв`язку захворювання з умовами праці, та визнання професійної патології. Таким чином, зробити висновок про умови праці можливо лише за наявності конкретних показників шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), м. Лисичанськ, Сєвєродонецького району, Луганської області перебуває в тимчасовій окупації, відповідно отримати інформацію від підприємства (ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля») стосовно умов праці ОСОБА_1 не виявляється можливим.

Зазначив, що навіть у разі отримання Міжрегіональним управлінням від роботодавця документів складання інформаційної довідки або санітарно-гігієнічної характеристики, такі документи відповідно до статті 9 Закону № 1207-VII є недійсним і не створюють правових наслідків для Міжрегіонального управління, тобто відсутні будуть правові наслідки для складання санітарно-гігієнічної характеристики або інформаційної довідки при підозрі у працівника хронічного професійного захворювання.

Складання інформаційної довідки про умови праці позивача не поновить його право на соціальні виплати, оскільки роботодавець позивача за останнім місцем роботи знаходиться на окупованій території, акти хронічного професійного захворювання П-4, до яких долучається інформаційна довідка не можуть складатись, оформлюватись на тимчасово непідконтрольних територіях, розслідування хронічних професійних захворювань на тимчасово непідконтрольних Україні території є неможливим.

З огляду на наведене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що у разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах (п.84 Порядку). Перелік підстав неможливостей отримання від підприємства даних по умовах праці працівника не є вичерпним, бо закінчується словом «тощо», тобто вказує на його неповноту, на можливість його продовження. Вважає, що відповідач був зобов`язаний скласти санітарно-гігієнічну характеристику протягом 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Законодавством не передбачена можливість порушення вказаного строку чи відмова у наданні запитуваної довідки. Тобто Порядком визначено прямий обов`язок відповідача скласти інформаційну довідку без будь-яких умов чи застережень.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі, відстрочено позивачу сплату судового збору у сумі 968,96 грн за подання позовної заяви, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №4 Дніпровської міської ради, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником третьої особи пояснень не надано.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) починаючи з 1994 року відпрацював у шкідливих підземних умовах вугільної шахти на посадах гірничий робітник підземний, прохідник, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_2 від 17.01.1994.

Відповідно до довідки лікувально консультативної комісії з профпатології від 02.07.2024, виданої Центром по лікуванню професійних захворювань м. Дніпро КНП «МКЛ № 4» Дніпровської міської ради, позивачу встановлено діагноз: Пневмофіброз інтерстиціальний та дрібновузликовий (підозра на пневмоконіоз друбновузликову форму). Хронічний бронхіт, загострення. Емфізема легень ЛН2 ст. Остеоартроз плечових суглобів з контрактурою правого плечового суглобу, з порушенням функції помірного ступеня. Остеоартроз обох ліктьових суглобів 2ст з порушенням функції легкого ступеня. Остеоартроз обох колінних суглобів ІІ ст з помірним больовим синдромом, порушенням функції помірного ступеня. Двобічна хронічна сенсоневральна приглуховатість 2 ст. Хронічна вертеброгенна цервікалгія, торакалгія, люмбалгія з вираженим больовим, м`язові-тонічним синдромами на тлі унковертебрального артрозу шийного відділу хребта С4-С7, дорзальної протрузії диска С5-С6. Спондилоартрозу грудного відділу, спондильозу поперекового відділу хребта. З урахуванням стажу роботи в підземних умовах вугільної шахти в Луганській обл. більше 18 років, в професіях гірничого робітника, прохідника, під впливом промислового пилу, фізичних навантажень, шуму, рекомендовано зробити Запит до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (за трудовою книжкою не звільнений).

Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради направлено до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці запит від 02.07.2024 № 1245 на складання санітарно - гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) на ОСОБА_1 , що працює (працював) у ВП «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» Міністерство енергетики України, з зазначенням, що встановлені та підозрювані в нього діагнози можуть бути пов`язані з його роботою за професією, спеціальністю в умовах впливу шкідливих факторів: гірничий робітник підземний, прохідник).

16.07.2024 відповідачем надано відповідь на запит КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради від 02.07.2024 № 1245, в якій зазначено, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» місто Лисичанськ відносяться до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Лисичанськ відносяться до території України, яка тимчасово окупована Російською Федерацією. Відповідно до зазначеного Міжрегіональне управління не має можливості направити приписи роботодавцям для надання документів про умови праці ОСОБА_1 у відповідності до пункту 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04. 2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі Постанова № 337). Також повідомило, що у зв`язку з неможливістю отримання даних про умови праці, відсутності даних в архівах Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці та відсутності гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах, Міжрегіональне управління не має можливості складення санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці стосовно ОСОБА_1 у відповідності до пункту 84 Постанови № 337.

16.10.2024 за вих. № СХ/3.1/11740-24 відповідачем надано відповідь на адвокатський запит Галкіна В. від 10.10.2024 №1376, в якій зазначено, надано аналогічну відповідь на запит та зазначено, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» місто Лисичанськ відносяться до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Лисичанськ відносяться до території України, яка тимчасово окупована Російською Федерацією. Відповідно до зазначеного Міжрегіональне управління не має можливості направити приписи роботодавцям для надання документів про умови праці ОСОБА_1 у відповідності до пункту 74 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04. 2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі Постанова № 337). Також повідомило, що у зв`язку з неможливістю отримання даних про умови праці, відсутності даних в архівах Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці та відсутності гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах, Міжрегіональне управління не має можливості складення санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці стосовно ОСОБА_1 у відповідності до пункту 84 Постанови № 337. Щодо неможливості складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (інформаційної довідки) було проінф

Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 337 (далі Порядок № 337) визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

У разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (далі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв`язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - виробничі фактори) (пункт 70 Порядку № 337).

Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров`я, який проводить періодичні медичні огляди (пункт 71 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 72 Порядку № 337 запит щодо складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров`я згідно з додатком 13 протягом трьох робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий.

Копії запиту надсилаються:

територіальному органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий;

роботодавцю.

Пунктом 74 Порядку № 337 встановлено, що для складення санітарно-гігієнічної характеристики керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15.

Строк надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання зазначеного припису.

У разі потреби зазначений строк може бути продовжено за згодою керівника територіального органу Держпраці з метою проведення роботодавцем додаткових лабораторних, інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень) умов праці, необхідних для складення санітарно-гігієнічної характеристики.

Завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України матеріали подаються до територіального органу Держпраці разом із супровідним листом.

Згідно із пунктом 78 Порядку № 337 протягом п`яти робочих днів з дня проведення обстеження об`єкта складається відповідний акт згідно з додатком 18 у трьох примірниках, що зберігаються:

у територіальному органі Держпраці;

на підприємстві (в установі, організації), де працює (працював) хворий;

у територіальному органі Пенсійного фонду України.

Акт в усіх зазначених організаціях зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово та додає до акта як його невід`ємну частину.

З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалося, або уповноважену ним особу, що засвідчується їх підписами. У разі відмови їх від підпису акт підписується свідками. Працівник або його уповноважена особа мають право обґрунтувати свою відмову.

Згідно із пунктом 79 Порядку № 337 територіальний орган Держпраці протягом п`яти робочих днів після складення та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 16.

Строк складення санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Вимоги до інформації, яка зазначається в санітарно-гігієнічній характеристиці шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, визначені у додатку 12.

Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується керівником територіального органу Держпраці. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність зазначеної у них інформації щодо умов праці та трудового процесу згідно з вимогами законодавства (пункт 80 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 81 Порядку № 337 На непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. У разі проведення обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника територіального органу Пенсійного фонду України, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.

У разі коли працівник працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), де працював працівник, з додаванням у разі потреби інформаційних довідок від інших територіальних органів Держпраці, які здійснювали державний нагляд (контроль) за підприємствами (установами, організаціями), де він працював раніше (пункт 82 Порядку № 337).

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати хронічне професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов`язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на (останньому) підприємстві (в установі, організації). У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 83 Порядку № 337).

Згідно із пунктом 84 Порядку № 337 у разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Відповідно до пункту 85 Порядку № 337 санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці у чотирьох примірниках та надсилається:

закладу охорони здоров`я, який надіслав запит щодо її отримання;

робочому органу Фонду;

підприємству (установі, організації), де працює (працював) працівник.

Санітарно-гігієнічна характеристика зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.

Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці (пункт 86 Порядку № 337).

Облік санітарно-гігієнічних характеристик та інформаційних довідок ведеться територіальними органами Держпраці в журналі за формою згідно з додатком 17 (пункт 87 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 88 Порядку № 337 у разі незгоди із санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її в судовому порядку.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 17.01.1994 містить такі записи:

Трудовий стаж до вступу до шахти «Лисичанськвугілля» становить 2 роки.

1. 10.01.1994 прийнятий учнем прохідника підземним з повним робочим днем під землею;

2. 21.02.1994 спрямований на курси підземних гірників з відривом від виробництва;

3. 25.03.1994 після закінчення курсів присвоєно кваліфікацію підземного гірника 2 розряду;

4. 25.03.1994 переведений підземним гірником 2 розряду з повним робочим днем під землею;

5. 23.05.1994 спрямований на курси прохідників з відривом від виробництва;

6. 11.08.1994 після закінчення курсів присвоєно кваліфікацію прохідника 5 розряду;

7. 11.08.1994 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;

8. 01.11.1994 звільнений як такий, що самовільно залишив виробництво п.4 ст.40 КЗпПУ;

ДВАТ Ремонтно-механічний завод ДКК «Лисичанськвугілля»

9. 26.05.2000 прийнятий електрослюсарем четвертого розряду в енергомеханічну службу тимчасово;

10. 26.07.2000 переведений в енергомеханічну службу електрослюсарем четвертого розряду;

11. 23.10.2000 звільнений за ст. 38 КзПП України за власним бажанням;

Шахта ім. Д.Ф. Мельникова ТХК «Лисичанськвугілля»

14. 17.05.2001 прийнятий підземним гірником 2 розряду з повним робочим днем під землею;

15. 09.06.2002 звільнений за ст. 38 КзПП України за власним бажанням;

16. 31.03.2004 прийнятий гірником 2 розряду підземним з повним робочим днем під землею;

14.03.2000 на підставі наказу № 194 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію Сп.1;

17. 01.12.2004 переведений гірником 3 розряду підземним з повним робочим днем під землею;

18. 01.4.2004 ОСП «Лисичанскуголь» ш-та «Привольнянская» у зв`язку з реорганізацією перетворено в ОП ш.Привольнянская ОАО «Лисичанскуголь»;

19. 18.10.2005 звільнений за п.4 ст.40 КзПП України за прогул без поважних причин;

Шахта ім. Д.Ф. Мельникова ВАТ «Лисичанськвугілля»

20. 07.04.2009 прийнятий підземних прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею;

21. за результатами атестації робочих місць професія прохідник підземний з повним робочим днем під землею дає право на пільгову пенсію згідно списка 1 (наказ 280 від 15.04.2005);

22. за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію Сп.1 (наказ 486 від 12.04.2010);

23. Згідно наказу № 319 від 23.05.2012 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з 12.06.2012 відокремлений підрозділ «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» має назву ВП «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля»;

24. на підставі наказу № 260 від 10.04.2015 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1;

25. Згідно наказу Міністерства енергетики України з 24.06.2020 №385 з 24.07.2020 відокремлений підрозділ «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова» ПАТ «Лисичанськвугілля» має назву ВП «Шахта ім.Д.Ф.Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» Міністерства енергетики України;

26. на підставі наказу № 640 від 05.07.2021 «Про атестацію робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення Сп.1.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується, що місцезнаходженням відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 26349183) є 93113, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Первомайська, буд. 217.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), Лисичанська міська територіальна громада, Сєвєродонецького району, Луганської області перебуває в тимчасовій окупації.

Тобто, враховуючи, що підозра на хронічне професійне захворювання у позивача виникла після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами, та у зв`язку з неможливістю отримання даних про його умови праці від підприємтсва, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідач повинен скласти інформаційну довідку про умови праці, керуючись вимогами пункту 84 Порядку № 337 - на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Щодо доводів відповідача про неможливість складання інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 , оскільки відсутні дані щодо умов праці на аналогічних робочих місцях, або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах та архівні дані, суд зазначає.

Пунктом 1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці визначено, що воно є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Донецької та Луганської областей.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданням Міжрегіонального управління окрім іншого є реалізація державної політики у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб

Пунктом 4 Положення визначено, що Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

-здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці (п.п.7),

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління у Донецькій та Луганській областях, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п.п.11),

-здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків (п.п.12);

-здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників; виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників, наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників (п.п.14);

-забезпечує складення санітарно гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (п.п.26);

-проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь, моніторинг стану умов праці та здоров`я працівників як складову державного соціально гігієнічного моніторингу (п.п.27).

Пунктом 6 Положення передбачено, що Міжрегіональне управління для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема: залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Міжрегіонального управління (п.п.1); отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань (п.п.2), користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв`язку, іншими технічними засобами (п.3).

Згідно із пунктом 7 Положення Міжрегіональне управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.

Ухвалою суду від 28.10.2024 зобов`язано відповідача надати інформацію стосовно вжиття заходів з метою отримання даних щодо умов праці на аналогічних робочих місцях, або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах та архівних даних, з наданням підтверджуючих таку інформацію доказів

Однак, відповідачем вимоги ухвали суду не виконані, до матеріалів справи не надано жодної відповідної інформації.

Разом з тим, суд погоджує доводи представника позивача про те, що відповідач наділений великим обсягом повноважень для виконання покладених на нього завдань, однак у ситуації з позивачем відповідач не вчинив жодних дій для отримання необхідної інформації та оформлення спірної довідки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на відповідача як на орган, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), на якому працював позивач, Порядком № 337 покладено обов`язок виконати вимоги цього Порядку, зокрема, у межах спірних правовідносин скласти у відповідності до пункту 84 Порядку № 337 інформаційну довідку про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: прохідник з повним робочим днем під землею, гірничий робітник з повним робочим днем під землею.

При цьому суд зауважує, що Порядок № 337 не містить взагалі підстав для відмови у виданні довідки про умови праці.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у сумі 968,96 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, витрати зі сплати судового збору належать до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Галкіним В.Л. надано суду: договір про надання правничої допомоги від 10.10.2024 № 144, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.10.2024 № 1/144, від 18.11.2024 № 2/144, рахунок від 10.10.2024 № 000293, квитанція від 10.10.2024 про оплату правничої допомоги.

Згідно із пунктом 2.1 договору від 10.10.2024 № 144 за надання правничої допомоги за цим договором Сторони встановили фіксовану оплату у розмірі 12000 гривень.

Пунктом 2.2. договору від 10.10.2024 № 144 передбачено, що гонорар сплачується наступним чином:

2.2.1. Перша частина у сумі 6000 гривень (гарантований авансовий платіж) сплачується у момент підписання цього договору;

2.2.2. Друга частина у сумі 6000 гривень сплачується не пізніше двох банківських днів з дня набуття чинності судового рішення у справі щодо визнання протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо не складення інформаційної довідки про умови праці при підозрі у нього хронічного професійного захворювання у випадку, якщо позов задоволено повністю або частково.

2.2.3. Якщо у позові буде відмовлено повністю, друга частина гонорару Клієнтом не сплачується.

Також умовами договору передбачено, що Клієнт оплачує правничу допомогу на підставі виставленого Рахунку (рахунків) (п.2.3); розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п.2.4).

Згідно з актом прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.10.2024 № 1/144 адвокатом надано такі послуги: 10.10.2024 нормативно-правовий аналіз документів по справ та попереднє юридичне консультування клієнта, 1 година; 10.10.2024 складення та направлення адвокатського запиту до Східного МУ Держпраці, 1 година; 18.10.2024 складення позовної заяви та направлення її до суду, 3 години, вартість фіксована згідно договору.

Відповідно до акта прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.11.2024 № 2/144 адвокатом надано послуги: 18.11.2024 нормативно-правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву та доданих до нього документів, 1 година; 18.11.2024 складання та направлення до суду відповіді на відзив, 1 година; вартість фіксована.

На підставі рахунку від 10.10.2024 № 000293 позивачем оплачено 6000 грн першої частини гонорару за договором, що підтверджується квитанцією від 10.10.2024 до прибуткового касового ордера № 000223 від 10.10.2024.

Таким чином, загальна вартість наданої правничої допомоги за договором становить фіксовану суму - 12000 грн.

Відповідач заперечував щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважав, що понесені позивачем витрати в загальній сумі 12000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Проте суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності, а також те, що представник позивача звертається до Луганського окружного адміністративного суду зі схожими за змістом позовними заявами в інтересах інших фізичних осіб (позовні заяви щодо складення інформаційних довідок про умови праці), внаслідок чого час консультацій та складання позовної заяви, на думку суду, завищені представником позивача.

З урахуванням викладеного суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги адвоката та присуджує до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (місцезнаходження: вул. Прокоф`єва, 82, м. Покровськ, Донецька область, 85302, код ЄДРПОУ 39801404), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №4 Дніпровської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо не складення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: гірничий робітник підземний, прохідник.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України від 17.04.2019 року за №337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: гірничий робітник підземний, прохідник.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Суддя І.В. Тихонов