Рішення

від 26.12.2024 по справі 400/10952/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р. № 400/10952/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТериторіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005,вул. Миру, 5,с-ще Радісний Сад,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57160

до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), просп. Миру, 46/1,м. Миколаїв,54056,

проскасування постанови від 11.11.2024 року ВП № 74318839,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області (далі по тексту Позивач; ТУ ССО у Миколаївській області) звернулось з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач; Відділ) з вимогами про скасування постанови про накладення штрафу від 11.11.2024 р. ВП № 74318839.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 листопада 2024 р. при примусовому виконанні виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 р. у справі № 400/4307/22, у виконавчому провадженні № 74318839, відповідачем винесено постанову про накладення на ТУ ССО у Миколаївській області штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду. Позивач стверджує, що невиконання ним рішення обумовлене не протиправною бездіяльністю чи недбалістю, а виключно відсутністю фінансування, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.

24.12.2024 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Відзив аргументовано наступним. На виконанні у Відділі знаходиться виконавчий лист, за яким ТУ ССО у Миколаївській області зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн на місяць, за період з 24 лютого 2022 р. і до 01.06.2022 р. Оскільки дане рішення ТУ ССО у Миколаївській області не було виконано, спірною постановою на нього накладено штраф в розмірі 5100 грн. Подані позивачем до Відділу документи, в яких містилась інформація про відсутність коштів для здійснення виплат за рішенням суду, відповідач розцінив як недостатньо поважні причини невиконання рішення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Як слідує з матеріалів справи, 25 січня 2024 р. Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 400/4307/22, згідно з яким ТУ ССО у Миколаївській області зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. на місяць, за період з 24.02.2022 р. по 01.06.2022 р.

04.03.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №74318839.

11 листопада 2024 р. відповідачем прийнята постанова про накладення на ТУ ССО у Миколаївській області штрафу в розмірі 5 100 грн.

Відповідно до ст. 63 ч. 1-3 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, як ст. 63, так і ст. 75 Закону України Про виконавче провадження пов`язують право виконавця накласти на боржника штраф за невиконання рішення, лише за умови відсутності поважних причин для невиконання, а тому перед накладенням штрафу відповідач зобов`язаний встановити якими саме причинами обумовлено невиконання боржником рішення та надати їм оцінку за критерієм поважності.

Як зазначено самим відповідачем у відзиві, перед накладенням штрафу, позивач засобами електронного зв`язку надіслав до Відділу докази відсутності коштів для виконання рішення, а також лист на адресу голови ССО щодо виділення додаткових асигнувань для виконання рішення у справі № 400/4307/22.

Для підтвердження цих обставин при судовому розгляді, позивач також надав кошторис на 2024 р., план асигнувань загального фонду бюджету на 2024 р., листи до голови ССО, з яких вбачається, що невиконання рішення суду у справі № 400/4307/22 обумовлено відсутністю достатнього фінансування таких потреб і позивач, як розпорядник коштів нижчого рівня, вжив вичерпні заходи для отримання фінансування.

Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин, під поважними причинами невиконання рішення слід розуміти такі причини, які лежать поза волею боржника, тобто він об`єктивно позбавлений можливості виконати рішення, незважаючи на ті заходи, які можуть бути ним вжиті.

Відсутність фінансування є непереборною для позивача обставиною, яка позбавляє його можливості виконати рішення і позивач повідомив відповідача про наявність таких обставин до прийняттям останнім постанови про накладення штрафу.

У зв`язку з цим, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить скасувати спірну постанову, але відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 2 КАС України, яка встановлює способи судового захисту, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень є одним нерозривним способом захисту. Цій нормі кореспондують положення ст. 245 ч. 2 п. 2 КАС України в частині повноважень суду при вирішення спору - у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи викладене, спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

За приписами ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд виходить з того, що в даній справі ТУ ССО у Миколаївській області діє не як суб`єкт владних повноважень, адже не здійснює по відношенню до відповідача владних управлінських функцій, а звернення з цим позовом зумовлене захистом порушених прав позивача як сторони виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 р. у справі № 815/4246/17.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2 422,40 грн. Доказів понесення інших судових витрат сторони не подавали.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 43562808) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 43315529) задовольнити.

2. Постанову про накладення штрафу від 11 листопада 2024 р. у виконавчому провадженні № 74318839 визнати протиправною та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 43315529) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) на користь Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 43562808).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 26.12.2024 р.

Суддя Н. В. Лісовська