Рішення

від 27.12.2024 по справі 420/21685/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21685/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 09.07.2024 надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 9022 від 14.03.2024 р. про відповідність платника податку товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначає, що ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» в березні 2024 року, після отримання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/33939/23 та набранням законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 р. (оскільки ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу з порушенням строків) направило через електронний кабінет до Головного управління ДПС в Одеській області Повідомлення № 1 про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника, надавши повторно копії первинних документів, що підтверджують використання найманої праці, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними. Однак, ГУ ДПС в Одеській області не взяло до уваги рішення суду, повторні документи та комісією від 14.03.2023 р., винесено рішення №9022 про відповідність платника податку ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з підстав ненадання платником податків документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризикованості платника податків, а саме: первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг; Лист Територіального управління БЕБ в Одеській області від 28.07.2023 р. №23.13-03.5\10052-23. ТОВ ««АКУРА ЕСТЕЙТ» не погоджується з вищезазначеними рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню

Як стверджує позивач, ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» є добропорядним платником податків, що здійснює цілком легальну фінансово-господарську діяльність направлену на досягнення ділової мети та отримання прибутку. Товариством своєчасно та в повному обсязі сплачуються всі загальнообов`язкові податки та збори. ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» здійснює свою господарську діяльність виключно в рамках правового поля. На підприємстві ведеться бухгалтерській облік та зберігаються всі первинні документи, які у розумінні частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складені у відповідності до норм чинного законодавства та фіксують факт здійснення господарських операцій між підприємством та його контрагентами згідно укладених між ними договорів, а також є доказами того, що ці взаємовідносини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Не зважаючи на вказане, відповідно до відомостей, які містяться в особовому кабінеті платника податків, рішенням про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 14.03.2024 року за № 9022 ТОВ "АКУРА ЕСТЕЙТ" віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Однак рішення № 9022 від 14 березня 2024 року не містить мотивів та обґрунтувань віднесення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Позивач наголошує, що при подані до податкового органу 11 березня 2024 року Повідомлення № 1 про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника, повторно надало документи, які вже надавались податковому органу у вересні 2023 р. та до Одеського окружного адміністративного суду та підтверджують всі господарські операції товариства. Однак, 14.03.2024 р. комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з виявленими обставинами та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято рішення № 9022 про відповідність платника податку ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, з підстав ненадання платником податків документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризикованості платника податків, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; Лист Територіального управління БЕБ в Одеській області від 28.07.2023 р. №23.13-03.5\10052-23. Зазначене рішенням є необґрунтованим, оскільки комісією не зазначено щодо саме якої операції товариством не надано документи, враховуючи те, що підприємство не займається послугами по зберіганню, чи транспортуванню, а подані документи, повністю підтверджують господарську діяльність товариства у відповідний період. А лист Територіального управління БЕБ в Одеській області від 28.07.2023 р. №23.13- 03.5\10052-23, яке товариство не отримувала та у відповіді на адвокатський запит від 23.08.2023 р. було посилання на цей лист, в якому нібито повідомлено щодо неправомірності дій посадових осіб ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ».

Як зазначено у позові, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Зважаючи на зміст оскаржуваних рішень, позивач фактично позбавлений можливості ідентифікувати, які документи необхідно йому подати для виключення з переліку ризикових платників податку.

Також, у позові вказано, що у відповіді на адвокатський запит від 23.08.2023 р. ГУ ДПС в Одеській області зазначає, про отриманий лист Підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області від 28.07.2023 р. № 23.13-03.5/10052-23, щодо неправомірності дій посадових осіб ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ», що більш за все стало підставою внесення товариства до переліку ризикових. Однак, товариству не відомо якого змісту був направлений лист та, що слугувало його направленню. Крім покликання на те, що у контролюючого органу наявна податкова отримана від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, податковий орган має обґрунтувати як і те на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, так і надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

15.07.2024 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

31.07.2024 року за вх.№ ЕС/31328/24 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача. З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, враховуючи вимоги Постанови №1165 рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9022 від 14.03.2024 ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника.

З покликання на відомості, вказані в оскаржуваних рішеннях, відповідач стверджує, що вони відповідають вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. N 1428).

Враховуючи вищевикладене, зазначено відповідачем, позивач фактично ознайомлений з недоліками, які були виявлені в рамках опрацювання повідомлення, поданого до контролюючого органу на предмет розгляду питання про невідповідність критеріям ризиковості позивача, однак після отримання рішення №9022 від 14.03.2024 року додаткових повідомлень з поясненнями та копіями документів надано не було.

Відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки.

З урахуванням вищевикладеного, представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ».

Разом із відзивом представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

05.08.2024 року за вх.№ ЕС/32072/24 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

05.08.2024 року за вх.№ ЕС/32074/24 від представника позивача до суду надійшла заява разом із документами на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 27.12.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/21685/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ», код ЄДРПОУ 43707122, зареєстроване як юридична особа 13.07.20201 року.

Основним видом діяльності за КВЕД позивача: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Через електронний кабінет платника податків позивач отримав рішення Комісії ГУ ДПС від 31 липня 2023 року №25170 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ "АКУРА ЕСТЕЙТ" віднесено до ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріям ризиковості. У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" було зазначено тип операції, період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, ІПН платника податку та дату його включення до переліку ризикових.

Зокрема, у даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ», які є підставою для його прийняття:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

ТОВ "АКУРА ЕСТЕЙТ" направило на адресу Комісії повідомлення про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості №1 від 27 вересня 2023 року.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, поданих разом, зокрема, із повідомленням №1 від 27 вересня 2023 року Комісією прийняте рішення від 03 жовтня 2023 року №32675, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" було зазначено тип операції, період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, ІПН платника податку та дату його включення до переліку ризикових. Також зазначено ненадання яких саме первинних документів можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, у даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ», які є підставою для його прийняття:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Позивач вважаючи, що рішення Комісії ГУ ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 31 липня 2023 року №25170, від 03 жовтня 2023 року №32675 протиправними звернувся до суду з позовом по справі №420/33939/23.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 року визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2023 № 25170, від 03.10.2023 № 32675 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Разом з цим, судом встановлено, що 11.03.2024 року ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» подано повідомлення про подання інформації та копій документів у кількості 25 додаток щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1.

14.03.2024 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 11.03.2024 року № 1, прийнято рішення № 9022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

У даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ», які є підставою для його прийняття:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

У розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано придбання/постачання позивачем у період 02.02.2023 року по 31.07.2023 року у платника 43707122та постачання у період 16.09.2023 року по 14.03.2024 року у платника 43707122.

У даному рішенні вказано про ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів.

Крім того у рішенні у розділі «документи» міститься покликання на лист Територіального управління БЕБ в Одеській області від 28.07.2023 року №23.13-13.5/10052-23.

Не погодившись з рішенням податкового органу № 9022 від 14.03.2024 р, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 в редакції, чинній станом на дату складання оскаржуваного рішення).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).

Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

На момент прийняття спірного рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 (визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Так, підставою для прийняття оскаржуваних рішень визначено таку податкову інформацію:

03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Щодо покликань відповідача на відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, то суд зазначає, що ні у оскаржуваних рішеннях, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав.

Так, відповідачем не наведено, з урахуванням обов`язкової звітності форми 4ДФ та 1ДФ, які подаються платниками податків, пояснень щодо неможливості здійснення діяльності ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ».

Як вказано у позові, ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» на свій розсуд подало 11 березня 2024 року через електронний кабінет платника податку до комісії Повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, зокрема, штатний розклад ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» від 01.06.2023 р., договір оренди нежитлового приміщення №01-06/23 від 20.06.2023 р., відповідно до якого товариство орендує у ТОВ «КК Перспектива» нежитлове приміщення загальною площею 250 кв.м. за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 130, платіжну інструкцію №16 від 26.09.2023 р. на підтвердження оплати за договором, договір суборенди нежитлового приміщення №11346089 від 10.08.2023 р., відповідно до якого товариство суборендує у ТОВ «ІНК Моноліт» нежитлове приміщення №8 загальною площею 9.6 кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Івана Франка, 55; платіжні інструкції №15 від 26.09.2023 р., №23 від 28.02.2024 р. на підтвердження оплати за договором.

Відповідачем ні у оскаржуваних рішеннях, ні у відзиві не наведено, з урахуванням обов`язкової звітності, які подають платники податків, зокрема повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, пояснень щодо неможливості здійснення діяльності ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ».

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності не є обґрунтованими.

З аналогічних підстав, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Щодо тверджень відповідача про накопичення позивачем залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, то суж зазначає, що інформація за кодом 07 та 11 не є критеріями ризиковості, а є лише податковою інформацією, яка має стосуватись господарської операції, яка у свою чергу наведена в податковій накладні/розрахунку коригування, що подані для реєстрації в ЄРПН.

Сама по собі інформація, визначена у Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, без застосування її до конкретної господарської операції, вказаної у конкретній податковій накладній/розрахунку коригування поданих для реєстрації в ЄРПН, не може бути підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вказане судом логічно узгоджується і з тим, що питання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, врегулювано саме Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не окремим нормативним актом.

Прийняття рішення про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, виключно за наявності податкової інформації, яка містить у Довіднику кодів податкової інформації, без її прив`язки до господарської операції, вказаної в ПН/РК які подані для реєстрації в ЄРПН, є свавіллям з боку контролюючого органу, оскільки такий алгоритм дій не перебачений законом, зокрема Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постаново КМУ №1165 від 11.12.2019.

При розгляді даної адміністративної справи суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи протоколів засідань комісій на яких прийнято оскаржувані рішення до суду не надано.

При цьому оскаржувані рішення не містять інформації які саме господарські операції позивача аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при прийнятті оскаржуваних рішень.

Як вже встановлено судом, у розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» оскаржуваного рішення вказано придання/постачання позивачем у період 02.02.2023 року по 31.07.2023 року у платника 43707122 та постачання у період 16.09.2023 року по 14.03.2024 року у платника 43707122.

Податковим номер позивача є 43707122.

Тобто, податковий орган зазначив товариство таким, яке з 02.02.2023 р. по 31.07.2023 р., з 16.09.2023 р по 14.03.2024 р. здійснювало ризикові господарські операцію з придбання та постачання товару у самого себе.

Відповідно до п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами, Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п.38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі Lithgow and Others v. the United Kingdom від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Сам лише факт віднесення контрагентів позивача до таких, що є ризикованими не створює підстав для твердження, що і позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При розгляді даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в яких не наведені обґрунтовані мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

доповідь секретаря комісії;

доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

голосування;

оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що зважаючи на зміст оскаржуваного рішення, позивач фактично позбавлений можливості ідентифікувати, які документи необхідно йому подати для виключення з переліку ризикових платників податку.

Суд зазначає, що відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано докази сплати ним 3028,00 грн. судового збору.

Таким чином, у зв`язку із повним задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокатом, до заяви надано такі докази:

- копія договору про надання правової допомоги № 165 від 10.08.2023 року;

- копія додатку №3 до договору про надання правової допомоги № 165 від 10.08.2023 року;

- ордер серії ВН №1309598;

- копія акту надання послуг №3 від 26.07.2024 року;

- копія рахунку №02/07 від 02.07.2024 року;

- копія платіжної інструкції №30 про сплату 50000,00 грн.

Відповідно вказаного акту надання послуг №3 від 26.07.2024 року позивачу надано такі послуги:

- підготування та складання адміністративної позовної заяви з додатками про оскарження до Одеського окружного адміністративного суду рішення Головного управління ДПС України в Одеській області №9022 від 14.03.2024 року про відповідність платника податку ТОВ «АКУРА ЕСТЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку, що включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи, що стали підставою віднесення Клієнта до категорії «ризикових» та їх юридичний аналіз (7 год), вивчення та аналіз судової практики (5 год), підготування правової позиції (5 год), дослідження та підготування копій документів бухгалтерського обліку (5 год) Підготування та складання відповіді на відзив на позовну заяву (3 год).

Пунктом 5.1. договору про надання правової допомоги № 165 від 10.08.2023 року визначено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором визначається як сума гонорарів Адвокатського об`єднання за надані Послуги та витрат, понесених Адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням Послуг. Гонорари за Послуги Адвокатського об`єднання («Гонорари») розраховуються, як правило, шляхом множення погодинної ставки співробітників Адвокатського об`єднання, залучених до виконання доручення Клієнта, на кількість годин, витрачених співробітникам Адвокатського об`єднання для виконання доручення. Погодинні ставки (тарифи) співробітників Адвокатського об`єднання: - адвоката складають: 2000,00 грн., - помічника адвоката: 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №480/3172/20.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для позивача, предмет позову та обсяг задоволених позовних вимог, те, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження у порядку статті 262 КАС України, суд доходить висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Відтак, суд вважає заяву представника позивача частково обґрунтованим та що її необхідно задовольнити в частині стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 9022 від 14.03.2024 р про відповідність платника податку товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ`витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА ЕСТЕЙТ» (вул. Івана Франка, буд. 55, кв. (офіс) 8, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 43707122).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя О.А. Вовченко