Рішення

від 27.12.2024 по справі 420/31016/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31016/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Суворовського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Суворовського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просила:

1.Визнати протиправною відмову Суворовського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у видачі ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

2.Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Олеській області оформити та видати ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких данихпро дитину і її батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулись із заявою щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, однак відповідач листом відмовив у її задоволенні. При цьому, позивач вважає таку відмову у видачі дитині паспорта-книжечки згідно з Положенням про паспорт такою, що грубо порує права дитини та її батьків, на свободу світогляду і віросповідання, на добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім`я, честь і гідність, здоров`я, навчання, працю та заробітну плату, розвиток особистості, право на саме життя на ті права, що захищаються нормами Конституції України. При цьому, Положення про паспорт повністю гарантує реалізацію прав, захищених статтями 32 та 35 Конституції України, оскільки не примушує діяти всупереч віросповіданню та не примушує до обробки персональних даних.

(б) Позиція Відповідача

21.10.2024 від відповідача, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, надійшов відзив, в якому зазначено наступне.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що протиправність дій відповідача відсутня, оскільки, на підставі письмової заяви позивача, за відсутності будь-яких даних особи та за відсутності необхідних документів відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка. Відповідно, оцінюючи вимоги позивачів про покладення на відповідача обов`язку щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ слід вказати, що оскільки позивачі не подали всі необхідні документи, обов`язок у відповідача щодо видачі такого паспорту відсутній.

Крім того, представник відповідача у відзиві зазначив, що у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» позивачам надано письмову відповідь на їх заяву, в якій роз`яснено, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачам паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Крім того, відповідач вважає, що дана справа не підпадає під ознаки типової, оскільки відповідач не приймав рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки та під час надання відповіді Суворовським відділом не було зазначено, що відмова позивача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов`язана саме з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.

ІІІ. Процедура та рух справи

07.10.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву, відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.04.2012.

Відповідно до вказаного свідоцтва батьком дитини є ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_1 , яка є позивачем у вказаній справі та звернулась в інтересах своєї дочки.

09.09.2024 у зв`язку із досягненням 16-річного віку ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , звернулась до Суворовського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

До заяви додавались: свідоцтво про народження; паспорт та ІПН матері; дві фотокартки 3,5х4,5 см; заява ОСОБА_2 за формою про видачу паспорта відповідно до наказу; свідоцтво про хрещення; довідка з храму.

11.09.2024 відповідач листом повідомив, що судове рішення у справах № 806/3265/17, на яке позивач посилається, не може бути підставою для видачі паспорту громадянина України зразка, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, оскільки є індивідуальним актом та стосується прав або інтересів визначеної в рішенні особи. Крім того, у листі відповідач помідомив, що видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду книжка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) неможлива без лбробки персональних даних особи. Таким чином, у відповідача відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

V. Джерела права та висновки суду

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 року №5492-VI (надалі Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є , зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною 1 ст.21 Закону України №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно з ч. 3 ст.13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, яке було затверджено Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25-і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Водночас з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Постанова №302) затверджений зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Пунктом 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року

- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з п.3 Постанови №302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.

Суд зазначає, що у відповіді на заяву позивача відповідач посилається саме на постанову № 302 зазначивши, що відсутні законні підстави для видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Крім того, у своїй відповіді відповідач також посилається на ч.4 п.3 вказаної постанови, відповідно до якої Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

За таких обставин, суд критично оцінює твердження відповідача, що ним не приймалося рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки, а заява позивача була розглянута як звернення у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» та позивачу надано письмову відповідь з відповідними роз`ясненнями щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, оскільки по суті відповідь відповідача на заяву позивачки є відмовою у видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.

При розгляді вказаної справи суд вважає необхідним врахувати та застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 806/3265/17 щодо неправомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Адже частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

В постанові Великою Палатою Верховного Суду від 19.09.2018 року по справі № 806/3265/17 визначено, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що справа № 420/12796/24 не підпадає під ознаки типової, оскільки позивач не звертався з відповідною заявою з додатками до відповідача, у відповіді на заяву позивача не було зазначено, що відмова позивачці у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов`язана з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.

Так, предмет даної адміністративної справи, як і предмет зразкової пов`язаний з вимогами щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Той факт, що позивач бажає отримати паспорт саме у паперовій формі, а не у формі безконтактного електронного носія сам по собі свідчить про те, що позивач не бажає надавати свою згоду на обробку персональних даних. Тому той факт, що відповідь відповідача, не містила в собі такої підстави як ненадання позивачем згоди на обробку персональних даних, не свідчить про те, що предмети спору у цій та зразковій адміністративних справах є різними.

Вказані обставини спростовують доводи представника відповідача, що наведені вище судом, а справа № 420/12796/24 є типовою (зразкова справа № 806/3265/17).

У постанові від 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд робить висновок, що позовна вимога позивача в інтересах своєї неповнолітньої дитини про визнання протиправною відмови відповідача у видачі у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки належить до задоволення.

Щодо вимоги позивачки зобов`язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст.245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин щодо наявності у позивача права на отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях) у відповідача не має права діяти на власний розсуд, а саме оформлювати або не оформлювати паспорт у вигляді паспортної книжечки.

Проте вказаний обов`язок відповідач повинен виконати при наявності відповідних документів, надання яких встановлено законодавством.

Відповідно до наказу МВС України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» для оформлення паспорту особа, яка досягла 16-річного ріку, або її законний представник подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Таким чином, обов`язковою умовою для оформлення та видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях) позивачу є подання нею заяви разом з необхідними документами.

При цьому, з урахуванням доказів, які містяться в матеріалах справи наявні підстави для зобов`язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.

В той же час, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача не передавати будь-яких даних про дитину і її батьків до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №806/3265/17 при видачі позивачу паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.

З урахування наведеного суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Оскільки позивачі відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору, суд не вирішував питання щодо розподілу судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Суворовського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у видачі ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

3.Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Олеській області оформити та видати ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

4.У задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1 - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384.

Відповідач 2 Суворівський відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, адреса: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, 62.

Суддя Оксана БОЙКО