Рішення

від 18.12.2024 по справі 440/9492/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9492/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.

за участю:

секретаря судового засідання Лазірської Ж.Е.,

представника позивача - Васюти А.І.,

представника відповідача - Дзюби О.В.,

розглянувши у відкритому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2024 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (надалі по тексту - позивач, КП ПОР "Полтававодоканал") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №0005940405 та №00055930405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що порушення строків реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що йому не вистачало суми реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість для здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, а поповнити рахунок у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість для збільшення ліміту платник не міг через відсутність вільних грошових коштів у зв`язку зі встановленим регулюванням НКРЕКП надходження обігових коштів на рахунок позивача. Оскільки обмеження у використанні коштів, які надходять від споживачів послуг платника на спеціальний розподільчий рахунок, встановлені державою, то вина позивача у вищевказаному правопорушенні відсутня. Наголосив, що законодавством України передбачено умови й порядок погашення податкового боргу з податку на додану вартість надавача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Згідно даного Порядку субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - різниця між фактичною вартістю та тарифом), за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 13 і статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1. Тобто, на законодавчому рівні визначено порядок погашення у 2017 році заборгованості перед бюджетом для підприємств, до яких належить і позивач, за рахунок субвенції з державного бюджету. При тому, проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості можливо лише на підставі договору та шляхом послідовного виконання зобов`язань учасниками розрахунків. Між Головним управлінням Державної казначейської служби у Полтавській області (сторона перша), Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації (сторона друга), Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації (сторона третя), департаментом будівництва, містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (сторона четверта) та комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (сторона остання) були укладені договори про організацію взаєморозрахунків № 4-ДФС від 01.08.2017 на суму 8882540,85 грн та № 6-ДФС від 12.12.2017 на суму 1080486,64 грн, відповідно до яких Казначейство мало перерахувати з єдиного казначейського рахунку державного бюджету на підставі рішення Мінфіну на користь Управління житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, а потім у визначеному договорі ланцюжковому порядку кошти, в загальному розмірі 9963027,49 грн, які мали надійти на казначейський рахунок Позивача, який, в свою чергу, мав перерахувати ці кошти до загального Фонду бюджету для погашення податкового боргу з ПДВ в розмірі 9963027,49 грн (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого боргу. Розрахунки згідно вказаних договорів не відбулися, оскільки Міністерством Фінансів України не виділено кошти на ці взаєморозрахунки, а Позивач у відповідності до умов вищезазначених договорів про організацію взаєморозрахунків був позбавлений можливості вчиняти дії з погашення заборгованості. Встановлена та підтверджена судовим рішення у справі № 440/4713/18 обставина протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9963027,49 грн, обумовила у подальшому відсутність на рахунку КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн. Підприємство намагалося вжити всіх необхідних заходів для своєчасної сплати податкових зобов`язань з ПДВ в умовах катастрофічної відсутності коштів. Так, зважаючи на відсутність коштів, необхідних для своєчасної оплати ПДВ, підприємство зверталося як до Полтавської обласної ради, як до свого засновника, так і до інших суб`єктів державного управління з відповідними листами де повідомляло про складну фінансово-економічну ситуацію та просило віднайти кошти для оплати зобов`язань з ПДВ, однак це не мало позитивного результату.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 132-135, т.2/, в якому представник Головного управління ДПС у Полтавській області просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за лютий - грудень 2021 року, січень - червень 2022 року та по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року, січень-лютий 2021 року, лютий - травень 2022 року по КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" складено акт від 14.03.2024 №2942/16-31-18-06-03/03361661, яким встановлено порушення платником граничних термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за вищевказані періоди, встановлених пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 статті 57 розділу II, пункту 203.2 статті 2023 розділу V, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. На підставі такого акту перевірки відповідачем винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення від 25.04.2024 №0005940405 та №00055930405.

02 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с.120-130, т.2/, у якій представник позивача, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

24 вересня, 23 жовтня 2024 року до суду надійшли письмові пояснення позивача з копіями документів /а.с.186-188, т.2; 99-101, т.3/.

26 вересня, 23 жовтня та 21 листопада 2024 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача з копіями документів /а.с.1, 88, 117-121, т.3/.

В ході підготовчого засідання, призначеного на 05 листопада 2024 року, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків 21.07.1993 за №371 / а.с. 31, т. 1/.

Згідно пункту 1.1 розділу 1 Статуту Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області /а.с. 16-29, т.1/.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво №23478399 про реєстрацію платника податку на додану вартість видане 03.02.2006 /а.с. 32, т.1/.

За результатами проведеної камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за лютий - грудень 2021 року, січень - червень 2022 року та по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року, січень-лютий 2021 року, лютий - травень 2022 року по КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" складено акт від 14.03.2024 №2942/16-31-18-06-03/03361661, яким встановлено порушення платником граничних термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за вищевказані періоди, встановлених пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 статті 57 розділу II, пункту 203.2 статті 2023 розділу V, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме встановлено порушення терміну сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по податку на додану вартість за лютий - грудень 2021 року, січень - червень 2022 року, та по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок грудень 2020 року, січень - лютий 2021 року, лютий - травень 2022 року:

- по деклараціях з податку на додану вартість:

за лютий 2021 року по строку сплати 30.03.2021 в розмірі 3348719 грн, фактично сплачено до 28.07.2021 із затримкою до 120 календарних днів;

за березень 2021 року по строку сплати 30.04.2021 в розмірі 2998430 грн, фактично сплачено до 25.08.2021 із затримкою до 117 календарних днів;

за квітень 2021 року по строку сплати 31.05.2021 в розмірі 3349414 грн, фактично сплачено до 28.09.2021 із затримкою до 120 календарного днів;

за травень 2021 року по строку сплати 30.06.2021 в розмірі 2978205 грн, фактично сплачено до 28.10.2021 із затримкою до 120 календарних днів;

за червень 2021 року по строку сплати 30.07.2021 в розмірі 3219723 грн, фактично сплачено до 29.11.2021 із затримкою до 122 календарних днів;

за липень 2021 року по строку сплати 30.08.2021 в розмірі 3454306 грн, фактично сплачено до 29.04.2022 із затримкою до 242 календарних днів;

за серпень 2021 року по строку сплати 30.09.2021 в розмірі 3176065 грн, фактично сплачено до 30.05.2022 із затримкою до 242 календарних днів;

за вересень 2021 року по строку сплати 01.11.2021 в розмірі 2443810 грн, фактично сплачено до 13.06.2022 із затримкою до 224 календарних днів;

за жовтень 2021 року по строку сплати 30.11.2021 в розмірі 3308465 грн, фактично сплачено до 15.07.2022 із затримкою до 227 календарних днів;

за листопад 2021 року по строку сплати 30.12.2021 в розмірі 50000 грн, фактично сплачено 15.07.2022 із затримкою до 197 календарних днів;

з грудень 2021 року по строку сплати 31.01.2022 в розмірі 2141898 грн, фактично сплачено 15.08.2022 із затримкою до 196 календарних днів;

за січень 2022 року по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 1669159 грн, фактично сплачено до 30.08.2022 із затримкою до 29 календарних днів;

за лютий 2022 року по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 2588220 грн, фактично сплачено до 30.09.2022 із затримкою до 60 календарних днів:

за березень 2022 року по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 3576183 грн, фактично сплачено до 18.07.2023 із затримкою до 351 календарного дня;

за квітень 2022 року по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 1729158 грн, фактично сплачено до 21.09.2023 із затримкою до 416 календарних днів;

за травень 2022 року по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 1729158 грн, фактично сплачено до 21.09.2023 із затримкою до 416 календарних днів;

за червень 2022 року по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 1729158 грн, фактично сплачено до 23.01.2024 із затримкою до 540 календарних днів;

- по уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за:

за грудень 2020 року по строку сплати 30.03.2021 в розмірі 642 грн, фактично сплачено до 28.07.2021 із затримкою до 120 календарних днів;

за січень 2021 року в сумі 1393 грн по строку сплати 30.03.2021, сплачено до 28.07.2021 в розмірі 1393 грн із затримкою на 120 календарних дня;

за лютий 2021 року в сумі 1411 грн по строку сплати 30.03.2021, сплачена до 28.07.2021 в розмірі 1411 грн із затримкою на 120 календарних дня;

за травень 2022 року в сумі 1194690 грн по строку сплати 01.08.2022, сплачено до 26.09.2023 в розмірі 1194690 грн із затримкою до 421 календарного дня;

за лютий 2022 року в сумі 14496 грн по строку сплати 01.08.2022, сплачено 26.09.2023 в розмірі 14496 грн із затримкою на 421 календарний день;

за березень 2022 року в сумі 176887 грн по строку сплати 01.08.2022 в розмірі 176887 грн, сплачено 26.09.2023 із затримкою на 421 календарний день;

за квітень 2022 року в сумі 274981 грн по строку сплати 01.08.2022, сплачено до 17.10.2023 в розмірі 274981 грн із затримкою на 442 календарних дня;

за травень 2022 року в сумі 9462 грн по строку сплати 01.08.2022, сплачено 17.10.2023 в розмірі 9462 грн із затримкою на 442 календарних дня /а.с. 33-44, т.1/.

На акт камеральної перевірки від 14.03.2024 №2942/16-31-18-06-03/03361661 КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» подано заперечення та копії підтверджуючих документів: від 04.04.2024 №юр/1284 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області №19173/6/16-31 від 05.04.2023 (далі - листи та копії підтверджуючих документів), які розглянуто Комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (розгляду проблемних/спірних питань під час перевірки) (далі - Комісія), якою прийнято рішення від 19.04.2024 № 14117/6/16-31-04-02-05, яким висновки акта камеральної перевірки від 14.03.2024 №2942/16-31-18-06-03/03361661 залишити без змін, а заперечення без задоволення /а.с. 45-52, т.1/.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до п.86.8 ст.86 Кодексу, ГУ ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.04.2024 №00055940405, відповідно до якого донараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4384757,03 грн, а також та №00055930405, відповідно до якого донараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 94341,20 грн /а.с. 54-61, т.1/.

08.05.2024 КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" до ДПС подано скаргу №юр/1731 (вх. ДПС №16238/6 від 14.05.2024) про оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.04.2024 №00055940405 та №00055930405 /а.с. 62-64, т.1/.

Відповідно до Рішення ДПС України від 11.07.2024 року за №21253/6 /99-00-06-03-01-06 податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 25.04.2024 №00055940405 та №00055930405 залишено без змін, а скаргу без задоволення /а.с. 65-67,т.1/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 25.04.2024 №00055940405 та №00055930405 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішення, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Позивач посилався на те, що спірна ситуація, пов`язана з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань, виникла внаслідок неузгодженості приписів діючого законодавства та протиправних дій центральних органів державної влади щодо компенсації різниці в тарифах. Вказано, що КП ПОР "Полтававодоканал" здійснював всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання субвенційних коштів, що свідчить про відсутність в діях позивача вини.

Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 124.1 вказаної статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також, пунктом 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Таким чином, для притягнення платника податків до відповідальності на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України за ознакою повторності умисного діяння обов`язково має бути встановлений факт притягнення такого платника до відповідальності на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України і таке притягнення відбулося протягом останніх 1095 днів. Для притягнення платника податків до відповідальності за вказаною нормою за ознакою тривалості порушення необхідним є встановлення факту умисності діяння і причинно-наслідкового зв`язку з таким наслідком як прострочення сплати грошових зобов`язань на строк більше 90 календарних днів.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Як вже зазначалось, за результатами проведеної камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за лютий - грудень 2021 року, січень - червень 2022 року та по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2020 року, січень-лютий 2021 року, лютий - травень 2022 року по КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" складено акт від 14.03.2024 №2942/16-31-18-06-03/03361661, яким встановлено порушення платником граничних термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за вищевказані періоди, встановлених пунктом 50.1 статті 50, пунктом 57.1 статті 57 розділу II, пункту 203.2 статті 2023 розділу V, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме встановлено порушення терміну сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по податку на додану вартість за лютий - грудень 2021 року, січень - червень 2022 року, та по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок грудень 2020 року, січень - лютий 2021 року, лютий - травень 2022 року.

Сам факт порушення платником граничних термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за вищевказані періоди позивачем не заперечується. Однак ним наголошується, що між Головним управлінням Державної казначейської служби у Полтавській області (сторона перша), Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації (сторона друга), Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації (сторона третя), департаментом будівництва, містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (сторона четверта) та комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (сторона остання) були укладені договори про організацію взаєморозрахунків № 4-ДФС від 01.08.2017 на суму 8882540,85 грн та № 6-ДФС від 12.12.2017 на суму 1080486,64 грн, відповідно до яких Казначейство мало перерахувати з єдиного казначейського рахунку державного бюджету на підставі рішення Мінфіну на користь Управління житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, а потім у визначеному договорі ланцюжковому порядку кошти, в загальному розмірі 9963027,49 грн, які мали надійти на казначейський рахунок Позивача, який, в свою чергу, мав перерахувати ці кошти до загального Фонду бюджету для погашення податкового боргу з ПДВ в розмірі 9963027,49 грн (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого боргу. Розрахунки згідно вказаних договорів не відбулися, оскільки Міністерством Фінансів України не виділено кошти на ці взаєморозрахунки, а Позивач у відповідності до умов вищезазначених договорів про організацію взаєморозрахунків був позбавлений можливості вчиняти дії з погашення заборгованості. Встановлена та підтверджена судовим рішенням у справі №440/4713/18 обставина протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9963027,49 грн, обумовила у подальшому відсутність на рахунку КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн.

Надаючи оцінку даному обґрунтуванню, суд враховує додаткові пояснення представника відповідача, відповідно до яких ГУ ДПС у Полтавській області, звертає увагу, що відсутність субвенції не може бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності, а має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу про фактичну можливість платника виконати свій податковий обов`язок вчасно.

Так, лише існування факту невиконання державою своїх фінансових зобов`язань перед позивачем у певних договірних правовідносинах не є підставою для невиконання ним своїх податкових зобов`язань та звільнення від відповідальності за це. На цей висновок впливає оцінка і фінансової спроможності позивача, і його поведінки щодо вчинення дій задля виконання покладеного на нього податкового обов`язку або використання права на отримання розстрочення та/або відстрочення сплати податків в порядку, передбаченому статтею 100 ПК України, на фоні відсутності відшкодування субвенції та/або збитковості господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21.

Пасивна поведінка позивача не свідчить про те, що він зі свого боку вчинив всі необхідні, можливі та залежні від нього дії для недопущення порушення своїх податкових обов`язків.

Таким чином, своєчасність надходження коштів від третіх осіб, у тому числі субвенцій від Мінфіну, не може ставитись у залежність від незабезпечення умов для безперешкодного виконання своїх обов`язків.

Відтак, позивач безпідставно намагається перекласти свою відповідальність за невиконання податкових обов`язків на інші органи.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 27.06.2024 у справі № 200/5428/23 зазначено, що у випадку встановлення контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі. При цьому, такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки.

Таким чином, при вирішенні спорів такої категорії судам необхідно встановлювати, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

З`ясування вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, як недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи, призводить до формального підходу до вирішення справи та невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності чи наявності умислу в діях платників податків, без достатніх на те підстав.

В межах даної справи суд вважає, що сама по собі встановлена та підтверджена судовим рішення у справі № 440/4713/18 обставина протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9963027,49 грн, що, на думку позивача, і обумовила у подальшому відсутність на рахунку КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн, не є достатньою та вичерпною ознакою вчинення всіх залежних від платника заходів.

Хоча суд констатує, що така обставина дійсно мала значний вплив на стан розрахунків позивача, у тому числі в межах податкових зобов`язань.

Подальше листування КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" як з відповідачем, так і з іншими суб`єктами владних повноважень стосовно бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9963027,49 грн..." не призвели до жодних зрушень та не мало наслідком навіть часткового перерахуванні суми субвенцій.

Також суд звертає увагу позивача, що ним не було надано ні відповідачу під час оскарження податкових повідомлень-рішень, ні до суду під час розгляду справи належних та допустимих доказів в підтвердження неможливості здійснення своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, у тому числі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, які погашаються контролюючим органом в порядку черговості вже понад чотири роки та в результаті чого виникла поточна заборгованість, яка призвела до прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивачем не було надано належних та допустимих доказів, що у вказаний період в нього не було коштів для погашення (навіть частково) донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій, окрім як сплата поточних податкових зобов`язань, тобто доказів того, що ним не здійснювалося придбання будь-яких інших активів в той час, коли в нього була заборгованість зі сплати узгоджених податкових зобов`язань в період з 2020 по 2024 роки.

Також позивачем не було надано доказів повідомлення відповідача про неможливість виконання податкових зобов`язань та про необхідність узгодження умов розстрочення чи відстрочення сплати таких зобов`язань, тобто вжиття позивачем необхідних заходів за участі відповідача. Також в межах розгляду цієї справи позивачем не було надано доказів наявності непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань.

При цьому Верховний Суд у постанові від 27.06.2024 у справі № 200/5428/23 звертав увагу на той факт, що у разі відсутності кваліфікуючої ознаки у вигляді умислу, діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність має наступати на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків.

Згідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваних дій, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних дій, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, буд.40-а, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 03361661) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 грудня 2024 року.

Суддя І.Г. Ясиновський