Ухвала

від 27.12.2024 по справі 440/14675/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 грудня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/14675/24Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом у справі № 440/14675/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09 грудня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат , відповідно до якого просить: визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту; стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь 8179 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати, як учаснику бойових дій грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.

Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху. позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із цим позовом та не наданням документів, що підтверджують звільнення від сплати судового збору або сплату позивачем судового збору; позивачеві встановлено строк на усунення недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

25.12.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява на усунення недоліків позову в якій позивач просить суд поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо визнання дій протиправними та стягнення на користь позивача 8179 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати мені, як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року. Також клопотання містить прохання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій.

В обґрунтування клопотання про поновлення строків звернення до суду із цим позовом зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою щодо визнання протиправними дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та стягнення на мою користь 8179 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо невиплати позивачу, як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року. Виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у збільшеному розмірі позивач очікував до 30 вересня 2022 року, адже відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» «…Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги». Тобто, фактично з жовтня 2022 року позивач зрозумів, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у збільшеному розмірі позивач не отримає. Тож з позовною заявою позивач повинен був звернутися до 01 квітня 2023 року. Відповідну правову позицію щодо необхідності поновлення строку, пропуск якого пов`язаний з призовом по мобілізації та участю в бойових діях, дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22. Крім того, зазначає, що є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення і як до повномасштабного вторгнення так з початком проходжу військову службу. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення до суду за захистом своїх прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.

Надаючи оцінку заяві, яка подана на усунення недоліків позову, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що 25.12.2024 позивачем надано до суду копію посвідчення учасника бойових дій, що є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цей спір стосується нарахування та виплати позивачу у 2022 році одноразової грошової допомоги до 5 травня.

У силу частини четвертої статті 17-1 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

30 вересня відповідного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги, і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, яка була йому нарахована, а перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.

Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17.

Згідно з частиною третьою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Отже, встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом закінчився 31 березня 2023 року.

Позивач звернувся до суду 10.12.2024 року, надіславши позовну заяву через підсистему "Електронний суд".

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску звернення до суду із цим позовом, суд виходить з такого.

Питання застосування строку звернення до суду було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справах № 240/12017/19, № 360/3999/20 (постанова від 06 грудня 2021 року), № 320/1855/21 (постанова від 16 грудня 2021 року) та № 420/2764/21 (постанова від 11 листопада 2021 року), де Верховний Суд зазначив, що "для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого чинним законодавством строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19). Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом".

Отже, поновленню підлягають строки, які порушені з поважних причин, а поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану та зазначає, що є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення і як до повномасштабного вторгнення так з початком проходив військову службу. На думку заявника, вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення до суду за захистом своїх прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.

Водночас зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану".

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.

Відтак, позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему "Електронний суд".

В пункті 58 постанови від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".

Крім того, суд зазначає, що позивачем 10.12.2024 долучено до матеріалів справи Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 25.12.2024 № 522/235д в якій зазначено, що позивач у період з 18.11.2022 по 21.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (м. Покровськ).

В той же час, суд звертає увагу заявника, що ним не було надано будь-яких доказів в підтвердження проходження ним військової служби в період з 22.04.2023 (наступний день дати зазначеної в довідці про участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України) по 10.12.2024 (дата звернення до суду із позовом).

Позивачем не було наведено жодних обставин, які з об`єктивних причин не давали йому можливості звернутися до суду із цим позовом, починаючи з 22.04.2022 року, тобто понад 20 місяців.

Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв`язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом у період з 22.04.2023 по 10.12.2024, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і участю позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відсутній безпосередній та прямий причинний зв`язок.

Враховуючи викладене, суд доходить висновків, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаних причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другої статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 123 згаданого Кодексу якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи те, що позивач частково виконав вимоги ухвали суду від 16.12.2024 по залишення позову без руху, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України,

У Х В А Л И В:

Вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду з позовом визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяІ.Г. Ясиновський