Рішення

від 27.12.2024 по справі 520/29863/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 р. № 520/29863/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 520/3482/23 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум. На виконання зазначеного рішення відповідачем проведено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому позивач зазначив, що нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 рік, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, проведене без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Окрім того, позивач зазначив, що в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, однак, з огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди проведено відповідачем виходячи з непроіндексованого місячного грошового забезпечення. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 01.11.2024 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) дані по виплаті грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди та розрахунку її розміру.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що до складу місячного грошового забезпечення не входять одноразові види грошового забезпечення, а також інші соціальні виплати. За доводами відповідача, включення індексації до допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової винагороди не передбачено ні прямо, ні опосередковано. Саме тому при обрахунку зазначених виплат з місячного грошового забезпечення не включаються до його складу індексація грошового забезпечення. Просить відмовити в задоволенні позову. Також, відповідач подав до суду витребувані судом дані по виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди.

Ухвалою суду від 12.11.2024 клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишено без задоволення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що не заперечується сторонами.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.11.2022 № 442-ОС позивача з 09.11.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. (а.с. 17-18)

У період проходження військової служби відповідачем не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась позивачу індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивач звертався до суду з позовом для захисту своїх прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням листопада 2014 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 18.10.2023.

Відповідно до частини 4 статті 78 обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23 проведено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Про здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року на виконання рішення суду позивача було повідомлено листами № 11/8048-23-Вих від 05.11.2023, № 09/8308-24-Вих від 28.08.2024, № 09/10007-24-Вих від 12.10.2024. (а.с. 7, 9-10)

При цьому, позивач зазначив, що нарахування та виплата йому грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, було здійснено без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23.

З матеріалів справи судом встановлено, що у 2016 та 2017 році позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення, а саме: в червні 2016 року в розмірі 6 348,13 грн, у серпні 2017 року в розмірі 6 205,63 грн, що вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки (а.с. 13-14)

Також, з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки, враховуючи те, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». (графа 99 архівних відомостей) (а.с. 13-15)

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до складу місячного грошового забезпечення не входять одноразові види грошового забезпечення, а також інші соціальні виплати. Включення індексації до допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової винагороди не передбачено, саме тому при обрахунку зазначених виплат з місячного грошового забезпечення не включається до його складу індексація грошового забезпечення.

Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Так, у даній справі підлягає з`ясуванню питання щодо наявності в позивача права на перерахунок йому грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016-2017 роки, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

У відповідності до вказаних положень Закону №2011-XII КМ України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).

Як зазначено в п. 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Щодо перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Підпунктом 3 п. 5 Постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення.

Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок №260).

Відповідно до п. 1 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п. 6 розділу XXIII Порядку №260).

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що у 2016 та 2017 році позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення, а саме: в червні 2016 року в розмірі 6 348,13 грн, у серпні 2017 року в розмірі 6 205,63 грн, що вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки (а.с. 13-14)

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.

Відповідачем на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23 проведено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому, позивач зазначив, що нарахування та виплата йому грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки було здійснено без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що до складу місячного грошового забезпечення не входять одноразові види грошового забезпечення, а також інші соціальні виплати. Включення індексації до допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової винагороди не передбачено, саме тому при обрахунку зазначених виплат з місячного грошового забезпечення не включається до його складу індексація грошового забезпечення.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що приписами Закону №2011-XII та Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Субсидіарне застосування зазначених правових норм вказаних Законів дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.

Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення.

Відтак, оскільки в спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та, враховуючи її особливу правову природу, відповідач має перерахувати виплачену позивачу допомогу на оздоровлення, виплачену позивачу за 2016 та 2017 роки з урахуванням індексації, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23.

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо перерахунку та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Так, щомісячна додаткова грошова винагорода була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (втратила чинність з 01.03.2018, далі за текстом - Постанова № 889), та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженоюнаказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 за № 1540/21852 (втратила чинність з 16.12.2016, далі за текстом - Інструкція №595).

Зазначені нормативно-правові акти були чинними на час виникнення спірних правовідносин при нарахуванні позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно.

Підпунктами 1, 2 пункту 1 Постанови № 889 було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови № 889).

На виконання постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15.11.2010№595 затвердив Інструкцію №595, яка визначала порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Згідно із пунктами 3, 4 Інструкції №595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).

Згідно з пунктом 5 Інструкції № 595 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції №595).

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік (пункт 9 Інструкції № 595).

Аналогічне регулювання цього питання запроваджено з прийняттям Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України 24.10.2016 № 550 (далі - Інструкція № 550), яка застосовувалася протягом 2016-2018 років.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, які полягають у наступному.

Так, структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

22.09.2010 Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв постанову, якою з 01.10.2010 установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Як слідує зі змісту подальших змін до цієї постанови, перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода, розширено.

Зі змісту Постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, згідно з вказаною позицією Великої Палати Верховного Суду, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

З архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016-2018 роки судом встановлено, що, враховуючи те, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». (графа 99 архівних відомостей) (а.с. 13-15)

Так, нарахована до виплати позивачу у лютому 2016 року щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2016 року, нарахована позивачу до виплати у березні 2016 року щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2016 року, та за наступні місяці додаткова винагорода була нарахована за таким самим алгоритмом.

Зазначена додаткова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно з січня 2016 року по лютий 2018 року, що не заперечується сторонами, тому, відповідно, мала систематичний характер.

Оскільки на підставі Постанови № 889 додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2021 року у справі №620/3346/19.

Так, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.

Позивач, посилаючись на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23, звернувся до суду з даним позовом про перерахунок нарахованої йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23 було проведено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто, фактично, позивачу було проведено перерахунок грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням належного розміру індексації.

Аналізуючи обставини справи та наявність підстав для перерахунку нарахованої позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що в спірний період, з січня 2016 року по лютий 2018 року, позивачу нараховувалася щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889. Зазначена щомісячна винагорода входила до складу грошового забезпечення.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23 позивачу фактично було перераховано грошове забезпечення, в тому числі за спірний період, з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Тобто, оскільки щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, є однією зі складових грошового забезпечення та таке грошове забезпечення за спірний період було перераховане позивачу з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд вважає, що відсутні підстави для перерахунку окремо кожної складової грошового забезпечення, в тому числі, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, суд зазначає, що позивач підтвердив факт того, що на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23 було проведено перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, до складу якого входить додаткова винагорода, передбачена Постановою № 889, за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з тим, позивач під час розгляду справи не надав жодних доказів здійснення відповідачем перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23 за спірний період без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Оскільки додаткова винагорода, передбачена Постановою № 889, є складовою грошового забезпечення та перераховується у складі грошового забезпечення, зважаючи на відсутність механізму щодо здійснення перерахунку кожної складової грошового забезпечення окремо, суд вважає, що відсутні підстави для перерахунку додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 889, окремо від грошового забезпечення.

Отже, судом не встановлено підстав для перерахунку та виплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, оскільки фактично така додаткова винагорода позивачу вже мала бути перерахована позивачу разом з грошовим забезпеченням на виконання рішення суду у справі №520/3482/23.

Доказів на спростування зазначених обставин позивачем до суду не подано.

Так, у цій частині права позивача з підстав, зазначених у позові, не є порушеними та судом не встановлено протиправності в діях чи бездіяльності відповідача.

Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахування у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №520/3482/23.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі № 520/3482/23, враховуючи раніше виплачені суми.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН